Постанова № 18591371, 11.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/3423/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №99 від 29.08.2011р.

відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю б/н від 20.03.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3230Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.11 р. у справі № 5023/3423/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш", м. Харків

до Комунального підприємства охорони здоровя "Міжлікарняна аптека №271", м. Харків

про стягнення 126 462,17 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 126 462,17 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2011 р. у справі № 5023/3423/11(суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача заборгованість за договором № 56 від 10.01.2008р. в розмірі 126462,17 грн., суму державного мита в розмірі 1264,63 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на те, що відповідач не виконав свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати, доказів сплати не надав.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове рішення, у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що між сторонами укладений інший договір №63 від 3.01.2011р., в деяких накладних відсутнє посилання на договір, деякі товарно-транспортні накладні не містять відбитку печатки (штампу), дати отримання товару, відсутні довіреності відповідача на одержання товару за накладними, складеними позивачем.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що відповідач не передав позивачу належним чином оформлений і підписаний примірник договору №63 від 3.01.2011р., тому діяв договір № 56 від 10.01.2008р. Накладні містять посилання на зазначений договір. Відповідач товар отримав, доказів відмови від одержання товару та його оплати не надав.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Звертаючись до місцевого господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, позивач посилався на те, що Комунальне підприємство охорони здоровя "Міжлікарняна аптека №271" не повністю виконало прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого за договором поставки № 56 від 10.01.2008 року товару. Даний товар був отриманий відповідачем за накладними, які оформлено належним чином як з боку позивача (постачальника), так і з боку відповідача (покупця), у звязку з чим у останнього існує борг перед позивачем у сумі 126 462,17 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Томаш", місцевий господарський суд посилався на доведеність їх матеріалами справи та відповідність їх нормам чинного законодавства.

Не погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає їх передчасними, необґрунтованими та такими, що мають бути залишені без задоволення, враховуючи наступне.

Матеріали справи свідчать, що 10.01.2008 р. між ТОВ "Томаш" (постачальником) та ТОВ "КПОЗ "Міжлікарняна аптека № 271" (покупцем) був укладений договір поставки № 56 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобовязується систематично поставляти та передавати у власність покупця медикаменти, лікарські засоби, вироби медичного призначення, а покупець зобовязується приймати товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що товар поставляється на підставі замовлення. У замовленні покупець повинен зазначити свою повну назву, найменування і кількість товару, бажаний термін поставки. Замовлення підписується посадовою особою покупця і завіряється печаткою. Постачальник зобов'язаний розглянути замовлення і повідомити покупця про прийняття замовлення, обсяг його виконання, термінах, цінах, та ін.

До матеріалів справи в обґрунтування вимог позовної заяви позивачем надані суду відповідні видаткові накладні, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи, та зазначив, що відповідачем порушені умови договору в частині здійснення оплати на умовах та в строки визначені договором.

З посиланням на часткову сплату боргу відповідачем, позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення 126 462,17 грн., з яких основний борг 113519,81 грн., пеня - 4404,81 грн., штраф - 8537,55 грн.

Дослідженням матеріалів справи щодо відповідності їх умовам спірного договору, а також вимогам позовної заяви, колегією суддів встановлено, що, у порушення умов договору, матеріали справи не містять відповідних заявок покупця на придбання товару у ТОВ "Томаш".

Оскільки замовлення, в якому зазначається повна назва, найменування і кількість товару, бажаний термін поставки, є суттєвою умовою виконання договору № 56 від 10.01.2008 року, то дії щодо виконання договірних відносин можливі тільки після подачі замовлення покупцем.

Спосіб та вимоги узгодження даної суттєвої умови передбачені п. 2.3. договору. Так, як вказувалось вище, для поставки кожної окремої партії товару має передувати замовлення покупця. Однак позивачем не надано суду відповідного замовлення відповідача, в тому числі - і погодженого позивачем.

Крім того позиція відповідача у справі в узагальненому вигляді полягає в тому, що допущені позивачем порушення порядку здійснення господарської операції унеможливили обєктивну кваліфікацію цих операцій. Представник відповідача вважає, що всі ризики, повязані з неналежним оформленням господарських операції, повинна нести та сторона, яка припустилася порушення.

Зокрема, представник відповідача у своїх поясненнях зазначив, що позивач передав товар невідомій особі, без отримання у останньої довіреності, яка підтверджує право на прийняття товарно-матеріальних цінностей від імені КПОЗ “Міжлікарняна аптека №271”.

Відповідно до пункту 5.1. договору, пункту 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (П-6), приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. До договорів повинні бути додані розписки матеріально-відповідальних осіб, що вони ознайомлені з Правилами приймання товарів за їх особистими підписами. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).

Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України N 99 від 16.05.96 р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей" зареєстрованому у Мін'юсті України 12.06.96 р. N 293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей (ч. З п. 13 Інструкції). Визначення терміну «централізовано-кільцеві перевезення» викладено в листі Міністерства фінансів України від 05.03.2002 р. N 053-2930, в якому зазначено, що без довіреності може здійснюватися відпуск цінностей при централізовано-кільцевих перевезеннях, за якими вантажовідправником (товаровиробником, товаропостачальником тощо) здійснюється систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) на адресу одного або більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій).

Таким чином, для постачання товару без отримання довіреності матеріально-відповідальної особи покупця необхідно систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (графіками) та погодженими завчасно асортиментом та кількістю товару. Такі параметри і повинні бути вказані в замовленнях покупця та повідомленнях постачальника відповідно до пункту 2.3. договору.

З наявних матеріалів справи колегією суддів встановлено (та не спростовано позивачем), що параметри (графіки) завезення товару сторонами погоджені не були. Отже, в такому випадку не можна розглядати поставки товару за центрально-кільцевим перевезенням. Тому на кожну поставку товару позивач повинен був отримати у відповідача довіреність.

Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Отже, довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

У відповідності до пункту 2.5. договору для одержання товару покупець повинен надати доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей. Матеріали справи не містять відповідних довіреностей відповідача на одержання товару за накладними, складеними позивачем.

Більше того, надані суду накладні №№ 28328, 26940, 26838, 24763, 20853,16873, 13853, 14532, 4149, 1966,1965, 276554, 272395 не містять відбитку печатки (штампу), установи відповідача, а в накладних №№ 276554, 272395, 276555, 275307, 275309, 273504, 273505, 271618, 272394 немає посилання на конкретний договір як на підставу складання накладної, що підтверджує позадоговірний характер поставок за цими накладними. Цей факт спростовує твердження позивача, що поставка спірного товару за цими накладними здійснювалася саме за договором поставки № 56 від 10.01.2008 року. Крім того, на всіх наданих суду товарно-транспортних накладних не вказана дата отримання товару покупцем, хоча вказано, що за товар повинно бути сплачено через 21 день з моменту отримання товару. Таким чином, не визначена дата оплати товару ( строк виконання обовязку боржником і який може бути визначений моментом предявлення вимоги). Позивач такої вимоги боржнику не предявляв.

Також дослідженням матеріалів справи встановлено, що згідно пункту 7.2. договору поставки № 56 від 10.01.2008 року його строк дії сплив 31.12.2010 року шляхом укладення сторонами іншого договору № 63 від 03.01.2011 року поставки медикаментів, лікарських засобів, виробів медичного призначення. Відповідно до п. 7.4. договору поставки № 63, п. З ст. 631 ЦК України дія цього договору поширюється і на товар, отриманий до підписання останнього. Накладні, додані позивачем до позовної заяви, датовані періодом дії саме договору поставки № 63 від 03.01.2011 року.

Відповідач надав суду апеляційної інстанції для огляду оригінал договору поставки № 63 від 33.01.2011 року , копія якого наявна в матеріалах справи як додаток до клопотання від 30.06.2011 року. Проте суд першої інстанції в рішенні від 14.07.2011 року не дав правової оцінки цьому доказу.

Відповідно до приписів п.5 ч.2 ст. 54 ГПК України на позивача покладений обовязок зазначення у позові підстави позовних вимог, оскільки вирішення спору здійснюється судом в межах зазначеної підстави, змісту позовних вимог та на підставі наданих сторонами та іншими учасниками спору доказів (ч.2 ст. 4-3 ГПК України).

Таким чином, в межах заявленої позовної вимоги, що ґрунтується на змісті договору поставки № 56 від 10.01.2008 року, підстав для задоволення позову не вбачається оскільки, у порушення вимог ст. 34 ГПК України, позивачем не доведено належними та допустимими доказами цих підстав, а відтак і порушення договірних зобов'язань відповідачем за договором № 56 від 10.01.2008 року.

Разом з цим колегія суддів відзначає, що відсутність основного зобов'язання щодо оплати спричиняє відсутність додаткового зобов'язання щодо нарахування та сплати неустойки, тому вимога позивача про стягнення пені та штрафу не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств, організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Тобто, для звернення до суду з позовною заявою необхідно, щоб право особи було порушеним на момент такого звернення. Системний аналіз вищеназваних статей свідчить про те, що на даний момент порушення прав позивача колегія суддів не вбачає.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у звязку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному зясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства охорони здоровя "Міжлікарняна аптека №271" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2011 р. у справі № 5023/3423/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" (61024, м. Харків, вул. Фонвізіна, 18, р/р 26008000077548 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код 25184975) на користь Комунального підприємства охорони здоровя "Міжлікарняна аптека №271" 61018, м. Харків, провул. Блакірєва, 3, код 03293646) 632,32 грн. державного мита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Істоміна О.А.

Повний текст постанови підписано 10.10.2011 року.