Рішення № 18591216, 11.10.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 рокуСправа № 07/5026/1921/2011

За позовом комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” Черкаської міської ради

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 7820 грн. 52 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 11.03.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю від 10.10.2011р.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 16667 грн. 79 коп., у тому числі: 6941 грн. 47 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію, 238 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань, 116 грн. 53 коп. 3% річних та 523 грн. 78 коп. пені за прострочення оплати теплової енергії.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором купівлі-продажу теплової енергії від 12.07.2010р. №270 щодо своєчасної оплати поставленої йому позивачем теплової енергії.

Також позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати у складі сплаченого державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат за отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з відомостями про відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

У судовому засіданні представник відповідача повідомив суд про сплату відповідачем 7000грн. основного боргу, і не заперечив решти позовних вимог.

Дослідивши наявні у справі письмову докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2010р. комунальне підприємство теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго”, як постачальник, і фізична особа - підприємець ОСОБА_1, як споживач, уклали договір купівлі-продажу теплової енергії №270 (далі - договір №270).

Згідно з цим договором комунальне підприємство теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” зобовязалося відпускати теплову енергію на потреби центру розвитку бізнесу банківської установи “Приватбанк”, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, розташованого по АДРЕСА_2, в обсягах, передбачених додатком №1 до цього договору. У свою чергу фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зобовязалася оплачувати поставлену теплову енергію за встановленими тарифами не пізніше 10 (десятого) числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 7.2.3 договору №270 за порушення строків виконання грошових зобовязань, передбачених п.6.2 договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

За період з липня 2010р. по липень 2011р. комунальне підприємство теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” поставило на забезпечення потреб центру розвитку бізнесу банківської установи “Приватбанк” по АДРЕСА_2 теплову енергію за встановленими тарифами на загальну суму 7723 грн. 97 коп.

До подання позивачем позову фізична особа - підприємець ОСОБА_1 сплатила за поставлену у вказаний період теплову енергію комунальному підприємству теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” 782грн. 50 коп. боргу.

Різниця між вартістю поставленої комунальним підприємством теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” у період з липня 2010р. по липень 2011р. теплової енергії і сплаченою за неї фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 сумою і склала заявлену позивачем у позові суму основного боргу 6941 грн. 50 коп. (7723 грн. 97 коп. 782 грн. 50 коп.).

Після подання позивачем позову фізична особа - підприємець ОСОБА_1 сплатила комунальному підприємству теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” 7000грн. боргу за поставлену теплову енергію, що підтверджується поданою представником відповідача квитанцією від 11.10.2011р.

Отже, відповідач повністю сплатила стягувану суму основного боргу.

За прострочення оплати теплової енергії комунальне підприємство теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” нарахувало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 до сплати передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування у сумі 238 грн. 74 коп. та три проценти річних у сумі 116 грн. 53 коп. за період прострочення з 10.08.2010р. по 15.08.2011р., а також передбачену п. 7.2.3 договору №270 пеню у сумі 523 грн. 78 коп. за період прострочення з 15.02.2011р. по 15.08.2011р.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач несвоєчасно виконав грошові зобовязання за договором №270 щодо оплати поставленої йому позивачем у період з липня 2010 р. по липень 2011р. теплової енергії.

Сплата відповідачем стягуваної суми боргу у розмірі 6941 грн. 47 коп. після подання позову означає про відсутність на день прийняття господарським судом цього рішення предмету спору і відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України є підставою для припинення провадження у справі у цій частині позовних вимог.

Прострочення відповідачем оплати поставленої теплової енергії передбачає право позивача на стягнення з відповідача передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, а також передбаченої п. 7.2.3 договору №270 пені.

Стягувані суми інфляційних нарахувань, трьох процентів річних та пені нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем грошових зобовязань за договором №270, умовами цього договору та вимогами чинного законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 238 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань, 116 грн. 53 коп. 3% річних та 523 грн. 78 коп. пені за прострочення оплати теплової енергії.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Сплата позивачем державного мита у сумі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. підтверджується платіжними дорученнями від 19.08.2011р. №1421 і №1422.

На підтвердження витрат, повязаних з отриманням на вимогу господарського суду витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з відомостями про відповідача, позивач надав платіжні доручення від 04.10.2011р. №316 на сплату 5 грн. 10 коп. і №317 на сплату 52 грн. 70 коп. за витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Отже, витрати позивача на сплату державного мита у сумі 102 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. і за витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з відомостями про відповідача у сумі 57 грн. 80 коп. є належним чином підтвердженими судовими витратами, повязаними з розглядом справи, які відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства теплових мереж “Черкаситеплокомуненерго” (вул. О. Дашковича, буд. 62, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02082522) 238 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань, 116 грн. 53 коп. 3% річних, 523 грн. 78 коп. пені, 102 грн. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та 57 грн. 80 коп. витрат за отримання витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

В частині стягнення 6941 грн. 47 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повне рішення складено і підписано 12.10.2011р.