Рішення № 18590550, 28.09.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 рокуСправа № 16/5026/1760/2011

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

третя особа: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту до товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут сучасних технологій", третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_2, про звернення стягнення на майно на суму 981 427,99 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 981 427,99 грн. кредитної заборгованості, з яких 653 329,99 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 273 553,44 грн. простроченої заборгованості по процентам, 39 135,04 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 15 409,52 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за кредитним договором № 11373620000 від 18.07.2008 р. з додатковою угодою № 1 від 29.10.2009 р. укладеними між позивачем та третьою особою, шляхом звернення стягнення на передану в іпотеку відповідачем нежитлову будівлю складу (літ. Л-1), загальною площею 996,0 кв.м, заставною вартістю 3 302 140,00 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно з іпотечним договором № 15309 від 18.07.2008 р., посвідченим 18.07.2008 р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстрованим в реєстрі за № 11280.

В ході розгляду справи представник позивача свої вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача і третьої особи в останнє засідання не з'явився, проти розрахунку суми боргу заперечень не має. На клопотання відповідача судом було надано час для врегулювання сторонами спору мирним шляхом. Згоди сторонами не досягнуто. В запереченнях проти позову відповідач вказував на неправомірне одностороннє збільшення банком розміру процентів за кредитом, вважає що спір слід розглядати між позивачем та третьою особою в суді загальної юрисдикції, а позивач також порушив і вимоги ЗУ "Про захист прав споживачів" , бо відповідачу і третій особі не надсилалася за 30 днів вимога банку про усунення порушень по кредитному договору (а.с. 83-85).

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін та третьої особи що надані в ході розгляду справи, дослідивши наявні в справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України сторони по справі повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 р. акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк", у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства" змінив своє найменування на публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк".

18.07.2008 р. між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (далі - Позичальник, третя особа) було укладено кредитний договір № 11373620000 (далі - Кредитний договір, а.с. 15-18) з додатковою угодою № 1 від 29.10.2009 р. (далі - Додаткова угода, а.с. 20) у відповідності до умов якого Іпотекодержатель надав Позичальнику кредит в сумі 840 000,00 грн. для поповнення обігових коштів з кінцевим строком погашення 15.07.2011 р. зі сплатою 20,9% річних за користування кредитом та 41,8% річних за користування кредитом понад встановлений Договором строк (розділ 1).

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок Позичальника № 26001029657001 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Згідно Графіку сплати кредиту та процентів, що є Додатком № 1 до Кредитного договору, передбачено сплату Позичальником кредиту та процентів до 20 числа кожного місяця рівними частинами.

Згідно Додаткової угоди № 1 (а.с. 20) до Кредитного договору, з 29.10.2009 р. запроваджено новий графік сплати кредиту та процентів Позичальником до 20 числа кожного місяця, виходячи із залишку заборгованості по кредиту в розмірі 653 329,99 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2008 р. на виконання умов Кредитного договору, з вказаного позичкового рахунку третьої особи банк надав Позичальнику кредит загальною сумою 840 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15797 від 18.07.2008 р. (а.с. 22).

Заперечень з приводу неотримання кредиту позичальник суду не надав. Доказів недійсності кредитного договору сторонами у справі не надано. Кредитний договір укладено сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема до ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитним договором банк видає позичальнику кредит на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити за нього проценти. Кредитний договір сторонами виконувався. У відповідності до ст. 193 ГК України, 526 ЦК України, зобов'язання підлягають до виконання належним чином та у встановлений договором строк. За доводами та розрахунками Іпотекодержателя Позичальник свої зобов'язання не виконав, строк користування кредитними коштами для позичальника скінчився, а тому станом на 15.07.2011 р. сума заборгованості Позичальника по кредиту за Кредитним договором становить 653 329,99 грн.

Доказів проведення повного розрахунку по кредиту чи розрахунку у більшій сумі, ніж вказує позивач, учасниками процесу у справу не надано.

З матеріалів справи вбачається, що Іпотекодержатель направляв Позичальнику та відповідачу листи-претензії (а.с. 26-35) з вимогами сплати борг, зокрема, № 0343 від 25.01.2010 р., № 0342 від 25.01.2010 р., № 913 від 12.07.2011 року, № 917 від 12.07.2011 року та інші. Однак, вимоги Банку Позичальником та відповідачем проігноровані, кредит та проценти не сплачуються. Також Іпотекодержатель направляв Позичальнику та Відповідачу претензії № 917 від 12.07.2011 р. та № 913 від 12.07.2011 р., які не задоволені, з чого і виник спір.

За доводами позивача, за період після закінчення дії кредитного договору, третя особа лише приростила борг по кредиту, що вбачається із додаткового розрахунку банку ( а.с. 86-99).

Строк виконання зобов'язання по поверненню кредиту в розмірі 653 329,99 грн. є таким, що настав з 15.07.2011 р. Оскільки доказів про добровільну сплату цієї суми суду не надано, тому до примусового стягнення на користь позивача належить 653 329,99 грн. боргу по кредиту.

У відповідності до умов п.п. 1.3.1., 1.3.2. Кредитного договору, за використання кредитних коштів за цим Договором встановлюється процентна ставка в розмірі 20,9% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього Договору, а за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 41,8% річних.

Суд не погоджується із запереченнями представника відповідача та третьої особи, що застосування відсоткової ставки в розмірі 41,8% за користування кредитом понад встановлений строк (як по графіку, так і кінцевий) є односторонньою зміною банку процентної ставки, оскільки такий розмір відсоткової ставки спеціально був погоджений сторонами на випадок прострочення повернення кредиту чи його частин.

У відповідності до умов п. 1.3.4., 1.3.5. Кредитного договору нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360"відповідно до умов нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього Договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами п.п. 1.3.2., 1.3.3., 9.2.Договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов Договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2. та/або п.п. 1.3.3., 9.2 Договору. Сплачуватися проценти повинні протягом перших 20 робочих днів місяця після місяця нарахування процентів.

Зважаючи на систематичні прострочки сплати кредиту та процентів Позичальником з 20.03.2009 р. Іпотекодержатель застосовував до нарахування процентну ставку по кредиту в розмірі 41,8% річних, що передбачено п. 1.3.2. Кредитного договору.

За доводами та розрахунками позивача, заборгованість по процентах позичальника станом на 14.07.2011 р. становить 273 553,44 грн. з 18.07.2008 року ( а.с. 53). Розрахунок процентів зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору. Доказів про проведення розрахунку за процентами Позичальник суду не надав, а тому до примусового стягнення належить 273 553,44 грн. процентів за користування кредитом.

У відповідності до п. 7.1. Кредитного договору за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 20% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360 передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством.

Дані умови договору відповідають положенням чинного законодавства, зокрема ч. 3 ст. 549 ЦК України про те, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за яким розмір пені що сплачується, обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ.

Позивач просить стягнути 39 135,04 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту за період з 15.01.2011 р. по 14.07.2011 р. та 15 409,52 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за період з 15.01.2011 р. по 14.07.2011 р. (а.с. 54-55), яка розрахована із розміру подвійної облікової ставки по кредиту.

Розрахунок всіх платежів по пені зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору. Доказів про сплату пені Позичальником не надано, а тому до стягнення з відповідача належить 39 135,04 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та 15 409,52 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

Таким чином, зібраними по справі доказами позивач довів своє право на стягнення 653 329,99 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 273 553,44 грн. простроченої заборгованості по процентам, 39 135,04 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 15 409,52 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, а всього - 981 427,99 грн.

Суд не погоджується із запереченнями представника відповідача та третьої особи про те, що спір слід розглядати між позивачем та позичальником СПД ОСОБА_2, оскільки спосіб задоволення своїх кредиторських вимог визначає лише позивач по справі, а відповідач є юридичною особою та майновим поручителем третьої особи, тому пред'явлення позову до відповідача через господарський суд є правомірним. Суд не вбачає порушення банком положень ЗУ "Про захист прав споживачів" про право позичальника розрахуватися по кредиту протягом 30 днів, якщо банком заявлено вимогу про дострокове повернення кредиту, оскільки станом на 15.07.2011 року строк користування кредитом вже закінчився і кредит для позичальника-третьої особи вже є простроченим.

Позивач просить стягнути борг за позовними вимогами шляхом звернення стягнення на заставлене майно на підставі укладеного між сторонами договору іпотеки № 15309 від 18.07.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу за реєстровим № 11280 (далі - Договір іпотеки, а.с. 23-25) шляхом продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів через органи Державної виконавчої служби України.

Дані вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до п. 1.1. Договору іпотеки (а.с. 23), для забезпечення виконання грошових зобов'язань щодо повернення кредиту в сумі 840 000,00 грн., щодо яких укладався Кредитний договір № 11373620000 від 18.07.2011 р. між Іпотекодержателем та Позичальником ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут сучасних технологій" (далі - Іпотекодавець, відповідач) передав в іпотеку Іпотекодержателю -Банку наступне нерухоме майно (далі - предмет іпотеки): нежитлову будівлю - склад (літ. Л1) загальною площею 996,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю Іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу від 05.07.2005 р., посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 7555 від 05.07.2005 р.

Договір іпотеки укладено сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і посвідчений нотаріально. Доказів недійсності вказаного договору іпотеки у справу не надано.

У відповідності до п. 4.1.1. Договору іпотеки Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.

У відповідності до п.4.3. Договору іпотеки право визначення підстави та способу звернення стягнення належить Іпотекодержателю.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі порушення боржником основного зобов'язання, відповідно до зобов'язань іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки.

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналогічні положення містяться в Законі України "Про заставу" стосовно підстав та способів звернення стягнення на заставлене майно, різновидом якого є іпотека.

У відповідності до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Позивач просить визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів через органи Державної виконавчої служби України.

Дані вимоги підлягають до повного задоволення, оскільки обраний спосіб реалізації заставного майна відповідає положенням Закону України "Про виконавче провадження", яким в ст. 61 (про реалізацію майна, на яке звернено стягнення), передбачено, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах. Початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації слід визначати за оцінкою, визначеною в ході здійснення виконавчого провадження та підготовки об'єкту до продажу.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості Позичальника шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу, є правомірними та підлягають до повного задоволення. Як вказано вище, в загальній сумі до стягнення належить 981 427,99 грн. кредитної заборгованості, з яких 653 329,99 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 273 553,44 грн. простроченої заборгованості по процентам, 39 135,04 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 15 409,52 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 9 814,28 грн. державного мита та 236,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки -- нежитлову будівлю складу (літ. Л-1), загальною площею 996,0 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут сучасних технологій" , ідентифікаційний код 33007406 м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 20 на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту , ідентифікаційний код 09807750, м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 27 - 653 329,99 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 273 553,44 грн. простроченої заборгованості по процентам, 39 135,04 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 15 409,52 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, 9 814,28 грн. державного мита і 236,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських