Рішення № 18590459, 15.09.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 рокуСправа № 03/5026/1768/2011

Господарський суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Державної екологічної інспекції в Черкаській області

до Комунального підприємства "ЖЕК" м.Канів

про стягнення 2 455 893 грн. 44 коп. на підставі акту перевірки від 06.05.2010, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про відшкодування відповідачем шкоди в розмірі 2 455 893 грн. 44 коп., завданої внаслідок забруднення атмосферного повітря.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю посилаючись на те що, відповідач за період з другого кварталу 2009 року по І квартал 2010 року здійснював викиди забруднюючих речовин (метан та сірководень) в атмосферне повітря без спеціального дозволу, що порушує вимоги ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»та ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»завдавши матеріальної шкоди державі на суму 2455893 грн. 44 коп. відповідно до розрахунку Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 10.12.2008. за № 639 зареєстрованої в Мін'юсті України від 29.01 № 48/16064 (далі - Методика).

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому зсіданні позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що в акті позапланової перевірки від 06.05.2010, протоколі від 06.05.2010 № 002463 та постанові про накладання адміністративного стягнення № 002067 від 06.05.2010 не було встановлено факту порушення Закону України «Про охорону атмосферного повітря», оскільки наведені факти у вище перелічених документах не стосуються заявленого позивачем предмету спору і є неналежними доказами.

Відповідач зазначив, що п.1.3 Методики вказує на те, що Методика не застосовується при виявленні порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вчинених субєктами господарювання внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря із пересувних джерел, а також діяльність яких повязана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан. Оскільки полігон твердих побутових відходів м.Канів (сміттєзвалище) являється стаціонарним джерелом викидів, діяльність якого повязана лише з впливом фізичних та біологічних факторів вказана методика не може бути застосована.

Відповідач вказав, що станом на 11.08.2011 (на момент складання позовної заяви) підприємство мало Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 7122081100-1 від 01.11.2010.

При розгляді справи представник відповідача подав до суду клопотання про прийняття до розгляду розрахунку шкоди в розмірі 24602 грн. 19 коп. за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферу від полігону твердих побутових відходів, який обраховано у відповідності з вищевказаною Методикою та заяву про застосування строку позовної давності.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що проведеною позивачем 06.05.2010 перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу Акт від 06.05.2010 (а.с.5).

Ст. 12 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” встановлено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Згідно з ст. 33 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2010 відповідачу Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області було видано Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 7122081100-1, термін дії якого 5 років з 01.11.2010 по 02.11.2015.

Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовними вимогами є стягнення з відповідача збитків за період з ІІ кварталу 2009 року по І квартал 2010 року в розмірі 2455893 грн. 44 коп. і застосовуються як адміністративно-господарські санкції.

Факт викидів, повязаних з впливом фізичних та біологічних факторів, позивачем виявлено 06.05.2010.

Позов предявлений до суду 18.08.2011.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Будь-яких заяв (клопотань) щодо поважності причин пропуску строку позовної давності чи необхідності його поновлення позивач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у позивача сплив строк позовної давності і у позові необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку.

СУДДЯ В.В.Єфіменко

Повне рішення оформлено

та підписано 19.09.2011.