Рішення № 18590389, 21.09.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2011 р.Справа № 13/5025/1399/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі” с. Жорниська

Яворівського району Львівської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення 52562,81грн., з якої 51902,90грн. основного боргу, 622,83 грн. інфляційних втрат та 452,21грн. 3% річних

Суддя О.І.Матущак

За участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_2 по довіреності від 01.08.2011р.

відповідача : не зявився

Рішення приймається 21.09.2011р, оскільки 06.09.2011р. в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь суму 52562,81грн., з якої 51902,90грн. основної заборгованості за поставлену продукцію у відповідності до укладеної між між сторонами усної домовленості, 622,83грн. інфляційних втрат та 452,21грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні подав письмове пояснення від 20.09.2011р., в якому звернув увагу суду на відсутність у позивача довіреності на отримання товару, оскільки ПП ОСОБА_1 особисто отримував товар та зазначив, що на момент передачі товару відповідач був менеджером ТзОВ „Провімі”. Крім того, позивач у поясненні уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 52002,24грн., з якої 51902,99грн. основного боргу та 102,25грн. штрафу в розмірі 3% річних згідно ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України від суми прострочення згідно поданого розрахунку за період з 04.07.2011 р. по 28.07.2011 р.

Враховуючи, що у відповідності до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, за умови дотримання досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 Господарського процесуального кодексу, і це не суперечить законодавству та не порушує будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за належне прийняти вказану заяву, яка є за правовою природою заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, проте в засіданні суду 06.09.2011р. визнав факт отримання товару та наявність заборгованості у сумі 51902,99грн.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне:

Позивачем ТзОВ „Провімі” на адресу відповідача - ФОП ОСОБА_1, у відповідності до усної між сторонами домовленості, було здійснено поставку продукції на суму 66902,99грн., що підтверджено видатковою накладною № ПРОЗ-0066 від 06.04.2011р. на суму 66902,99 грн.

Відповідач частково провів розрахунок за поставлений товар на загальну суму 15000,00 грн., залишок несплаченої заборгованості станом на 28.07.2011р. становить 51902,99 грн.

15.06.2011р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 754, відповідь на яку позивач не отримав, заборгованість не сплатив. Підтвердженням надсилання претензії є поштовий фіскальний чек від 21.06.2011 р.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до усної між сторонами домовленості позивачем було здійснено поставку продукції на суму 66902,99грн., що підтверджено видатковою накладною № ПРОЗ-0066 від 06.04.2011р. на суму 66902,99 грн.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач частково провів розрахунок за отриману продукцію на загальну суму 15000,00 грн., залишок несплаченої заборгованості станом на 28.07.2011р. становить 51902,99 грн. Відповідачем доказів погашення заборгованості в сумі 51902,99 грн. не надано.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 51902,99 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф в розмірі 3% річних від суми прострочення в сумі 102,25 грн. за період 04.07.2011 р. по 28.07.2011 р.

За правовою природою, враховуючи те, що позивач просить стягнути штраф за вказаний вище період, господарський суд приходить до висновку, що у даному разі така вимога є позовною вимогою про стягнення 3% річних, передбачених зазначеною вище ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, тому є правомірною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на зазначене, судом береться до уваги визнання відповідачем позову в частині основного боргу..

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст.1, 12, 44, 32, 33, 34, 49, 82-85, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі” с. Жорниська Яворівського району Львівської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 52002,24 грн. задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі” (Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс „Ямельня-1”, ідентифікаційний код 32730400) 51902,99грн. (пятдесят одна тисяча девятсот дві гривні 99 коп.) основного боргу, 102,25 грн. (сто дві гривні 25 коп.) штрафу, 520,05 грн. (пятдесят дві гривні 05 коп.) державного мита, 23,48 грн. (двісті тридцять гривень 48 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Оскільки в судовому засіданні 21.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, його повний текст виготовлено та підписано 26.09.2011 р.

Копії рішення надіслати в адреси сторін.

СуддяО.І. Матущак