Рішення № 18590333, 03.10.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6890/11

вх. № 6890/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням, 3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2, за дорученням, 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3, с. Бабенково 3-я особа <Текст >

до Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Харків 3-я особа <Текст >

про розірвання договору та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд розірвати договір № 116 на виконання проектно-вишукувальних робіт, укладений між сторонами 23.03.2010 року та стягнути з відповідача 6945,60 грн. попередньої оплати за договором. Судові витрати позивача просить суд покласти на відповідача. Позов обґрунтований ст.ст. 193, 234 ГК України та ст.ст. 526, 651, 653, 887 ЦК України.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.09.2011 року до 03.10.2011 року до 11:00.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов та просить суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, наданому до суду та долученому до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

23 березня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт № 116 (далі - договір).

Згідно п. 1.1 цього договору, виконавець (відповідач), зобов'язався виконати з дотриманням вимог чинного законодавства проектно-вишукувальні роботи, щодо відведення земельної ділянки для обслуговування магазину продовольчих товарів на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, а замовник (позивач) - прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п. 2.2 договору, замовник у 15-денний строк, починаючи з дня підписання договору зобов'язаний здійснити виконавцю попередню оплату у розмірі 100%.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що загальна вартість робіт становить 6945 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ -1157 грн. 60 коп.

Загальна вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 1 до Договору), що складається на підставі кошторису на виконання робіт (додаток 3 до Договору).

24 березня 2010 року, згідно квитанції № 46531000770261269436913 ПАТ “УкрСиббанк” та відповідно до рахунку-фактури № 62 від 23 березня 2010 року позивачем було сплачено на рахунок відповідача 6945,60 грн.

Відповідно п. 4.1 договору та календарного плану виконання робіт, строком закінчення робіт сторони погодили лютий 2011 року.

26.04.2011 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому вказував про те, що станом на 26.04.2011 року умови договору відповідачем не виконані та просив проінформувати його про стан виконання договору.

05.09.2011 року відповідачем до суду був наданий відзив на позовну заяву, в якому він вказував на те, що 31.03.2010 року між сторонами був підписаний акт здачі-приймання продукції на загальну суму 3000,00 грн. даний акт доданий відповідачем до відзиву на позовну, досліджений судом та долучений до матеріалів справи (а.с. 24). Акт містить в собі інформацію про те, що виконавець здав, а замовник прийняв продукцію, а саме: проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для обслуговування магазину продовольчих товарів на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області на загальну суму 3000,00 грн. акт підписаний сторонами та скріплений відповідними печатками.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно п. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником виконанихробіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3945,60 грн. та розірвання договору № 116 від 23.03.2011 року, укладеного між сторонами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 854, 879 Цивільного кодексу України, 173, 174, 317 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір № 116 укладений між ФОП ОСОБА_3 та ДП "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" 23 березня 2010 року.

Стягнути з ДП "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, код ЄДРПОУ 00689237, р/р 260020360558800 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь ФОП ОСОБА_3 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у відділенні філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків", МФО 351458) - 3945,60 грн. заборгованості, 142,94 грн. державного мита та 134,06 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 04 жовтня 2011 року