Рішення № 18590044, 22.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/19322.07.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

ДоЗакритого акціонерного товариства “Українська екологічна страхова компанія"

Третя особаОСОБА_2

Простягнення 26106, 41 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_1 (дов. №2 від 04.01.2011 р.) Від відповідачане з'явився

Від третьої особиОСОБА_2 У судовому засіданні 22 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (далі позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства “Українська екологічна страхова компанія" (далі відповідач) збитків в сумі 26106, 41 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.05.2011р, порушено провадження у справі №24/193 та призначено справу до розгляду на 04.07.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.07.2011р. за ініціативою суду залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та відкладено розгляд на справи на 22.07.2011р.

У судові засідання 04.07.2011р. та 22.07.2011р. зявився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач у судові засідання повноважного представника не направив, відзив не надав та про причини незявлення суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

05.03.2010 р. приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" та гр. ОСОБА_3 (далі - страхувальник) укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) №131272/4002/0000025, відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Міцубісі Лансер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

27.10.2010р. по шляхопроводу вулиці Новокостянтинівській проспекту Московському в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу, автомобіля “ГАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить державній акціонерній компанії “Ліки України”, під керуванням гр. ОСОБА_2.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 23.11.2010р. по справі №3-12426 гр. ОСОБА_2 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 29931, 60 грн., що встановлено автотоварознавчим дослідженням та підтверджується звітом №93 від 15.12.2010р. про оцінку автомобіля “Міцубісі Лансер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника від 28.10.2010 р. та страхового акту №00055276 від 24.12.2010р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 28171, 60 грн. (29931, 60 грн. - збитки, завдані пошкодженням автомобіля за вирахуванням 1760, 00 грн. франшизи), шляхом перерахування вказаної суми на рахунок гр. ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням №000673 від 11.01.2011р.(копія в матеріалах справи).

Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 25500,00 грн., обґрунтовуючи позов тим що відповідач є страховиком особи винної в ДТП.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача в межах суми 25500,00 грн. перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно з частиною першою ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Вина гр. ОСОБА_2 встановлена постановою Оболонського районного суду м. Києва від 23.11.2010р. по справі №3-12426.

Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_2 на момент настання страхової події була застрахована в закритому акціонерному товариству “Українська екологічна страхова компанія" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9429511 (тип договору 1-й).

Поліс № ВС/9429511 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “ГАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_2.

Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500,00 грн., франшиза 510, 00грн.

Відповідно до полісу ВС/9429511 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є ДАК “Ліки України”, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль “ГАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_2, автомобіля “ГАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Полісом № ВС/9429511 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн. та франшизу в сумі 510,00 грн., на яку зменшується страхове відшкодування, і після перерахунку сума відшкодування складає: 24990,00 грн. (25500,00 510,00= 24990,00 грн.).

Таким чином, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_2 збитки, є відповідач в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (полісу) ВС/9429511, та гр. ОСОБА_2., відповідно до ст. 1188 ЦК України, в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем.

Позивач, листом №2667 від 08.02.2011р., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами, а тому обовязок довести відшкодування суми завданих позивачу збитків покладений на відповідача.

Доказів оплати суми 24990, 00 грн. відповідач суду не надав, а тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.

Вимога позивача в частині стягнення 808, 71 грн. пені є безпідставною, виходячи з наступного.

Нарахування 606, 41 грн. пені позивачем здійснювалось на підставі ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .

Зобов'язанням, відповідно до пп. 1, 2 ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Вимога позивача до відповідача є регресною, обґрунтована статтею 993 ЦК України і статтею 27 Закону України “Про страхування" та виникла не з договірних зобов'язань між сторонами по справі.

Відповідно до змісту ст. ст. 22, 27 “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 993, 1191 ЦК України в їх сукупності, суттю регресних вимог є відшкодуванням безпосередніх затрат з виплати страхового відшкодування лише в межах фактичних витрат.

Стаття 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на яку посилається позивач, передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, а не особі, яка має право регресного позову до страховика.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 24990,00 грн. виплаченого страхового відшкодування. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 75,ч. 5 ст. 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, код ЄДРПОУ 30729278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 24990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. державного мита та 225 (двісті двадцять пять) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 06.10.2011 р.