Рішення № 18590015, 29.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/29029.09.11 За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-К»

про стягнення боргу 1 475 974,01 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю №196-2264/КР від 04.05.11 р.

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 29.09.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп К»про стягнення заборгованості 1 475 974,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами відповідно до договору № 00540/08 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва від 15.08.08 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 1475974,01 грн, з яких 1135349, 76 грн сума основного боргу, 76494,17 грн інфляційне збільшення, 21742,70 грн - 3 % річних, 72084,98 грн пеня та 170 302,40 грн - штраф.

Ухвалою суду від 03.08.11 порушено провадження у справі №40/290 та призначено до розгляду на 25.08.11.

Ухвалою суду від 25.08.11 відкладено розгляд справи на 29.09.11 у звязку з неявкою Відповідача.

У судове засідання, призначене на 29.09.11, представник Позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

07.06.07 між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (Робочий орган), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп-К» (Розповсюджувач зовнішньої реклами) було укладено договір № 00540/08 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору Робочий орган надав Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів (РЗ) на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а Відповідач використовує надані місця відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за їх використання.

Розділом 8, а саме п.8.1 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності після його підписання Сторонами та скріплення печатками з моменту реєстрації Робочим органом та діє протягом строку дії пріоритету та/або дозволу.

Строк дії договору зазначається у Додаткових угодах до цього Договору по кожному місцю розміщення РЗ окремо (п.8.2 Договору).

Також, сторонами були укладені Додаткова угода №1 від 15.08.08 р., Додаткова угода №2 від 05.11.08 р., Додаткова угода №3 від 15.12.08 р. на підставі яких відповідачу було надано право на тимчасове користування місцями, адреси яких визначено цими додатковими угодами, а також було визначено базову вартість за користування цими місцями. Згідно додатку, строк дії договору по встановленому місцю розміщення РЗ встановлений до 14.11.08р., 04.02.09 р. та до 14.03.09 р.

У разі закінчення строку, вказаного у таблиці п.1.1 Додаткової угоди та отримання рішення робочого органу про продовження дії пріоритету ще на три місяці, ця Додаткова угода вважається автоматично пролонгованою, але закінчується в будь-якому разі через 6 місяців з моменту прийняття рішення Робочого органу (п.2.2 Додаткових угод).

Згідно з п.3.4.2 Договору Позивач зобовязався до 5 числа наступного після звітного місяця надавати Акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п.3.6.3 Договору Відповідач зобовязується отримати акт приймання-передачі наданих послуг до 5 числа наступного після звітного місяця та протягом 5 днів повернути підписаний Акт приймання-передачі підприємству. Якщо Розповсюджувач протягом вказаного періоду не поверне підписаний Акт, то вважається , що послуги надані належним чином.

Крім того, Відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, отримувати у позивача рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення РЗ (п.3.6.15 Договору).

11.11.08 р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №00540/08-1 до договору №00540/08 від 15.08.08 р., відповідно до умов якої п.3.6.15 Договору було викладено в наступній редакції: Розповсюджувач зобовязався щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, отримувати у Підприємства рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення РЗ.

Згідно п.3.6.14 Договору Відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити на поточний рахунок позивача відповідну плату за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення РЗ у порядку та розмірах, передбачених розділом 4 цього Договору.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що розрахунки за ним здійснюються розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25-го числа поточного місяця на поточний рахунок позивача.

Плата сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами окремо по кожному рахунку-фактурі. Обєднання рахунків-фактур для проведення платежів не допускається. Неотримання Розповсюджувачем зовнішньої реклами рахунку(-ів)фактур в строки, визначені цим Договором, не звільняє Розповсюджувача зовнішньої реклами від внесення ним плати за Договором та не є перешкодою для нарахування Підприємством штрафних санкцій, передбачених цим договором та чинним законодавством (п.4.5 Договору).

На виконання умов договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №5991, №5992, №5993, №5994,№5995 від 17.03.10 р., №7602, №7603, №7604, №7605, №7606 від 09.04.10 р., №9568, №9569, №9570, №9571, №9572 від 11.05.10р., №12771, №12772, №12773, №12774, №12775, №12776 від 15.06.10 р., № 14888, №14889,№14890, №14891, №14892 від 13.07.10 р., №16535, №16536, №16537, №16538, №16539 від 06.08.10 р., №19278, №19279, №19280, №19281, №19282 від 07.09.10 р., №20442, №20444, №20445, №20446, №20447 від 07.10.10 р., №23028, №23029, №23030, №23031, №23032 від 15.11.10 р., №25146, № 25147, № 25148, № 25149, № 25150 від 13.12.10 р., № 27057, №27058, №27059, № 27061, № 27062 від 14.01.11 р., №28511, №28512, №28513, №28514, №28515 від 08.02.11 р., №30459, №30460, №30461, №30462, №30463 від 03.03.11, №32362, №32363, №32364, №32365, №32366 від 11.04.11р., №34198, №34199, №34200, №34201, №34202 від 12.05.11р., №36245, №36247, №36249, №36250, №36251 від 08.06.11р. на загальну суму 1135 349,76 грн.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”(далі Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до пункту 32 Правил, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Відповідно до п. 1 “Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва”, який затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 9 липня 2007 р. N 852) плата за право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - плата), складається з базових тарифів та коефіцієнтів диференціації плати залежно від зони розміщення засобу зовнішньої реклами (далі - коригуючі коефіцієнти), на які послідовно перемножується базова плата.

Сторони погодили, що плата за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) та складається з базової плати, що включає в себе базові тарифи перемножені на коефіцієнт диференціації в залежності від зони розміщення РЗ, та коригуючих коефіцієнтів. Базова плата вказується в Додаткових угодах до цього Договору (п.4.1. Договору).

Нарахування плати за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів здійснюється у порядку та на умовах, визначених договором.

На підставі вищевикладеного, загальна сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором №00540/08 від 15.08.08 р. становить 1 135 349,76 грн.

На момент звернення до суду відповідач вказані рахунки не сплатив, існуючу заборгованість не погасив.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦКУ).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Пунктом 7.4 Договору за несвоєчасне або неповне внесення плати розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ, що складає більше 1 місяця, Розповсюджувач зовнішньої реклами додатково сплачує штраф в розмірі 15 відсотків простроченої суми (п.7.5 Договору).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд погоджується із розрахунком позивача щодо стягнення пені за договором №00540/08 від 15.08.08 р. у розмірі 72084,98 грн та штрафу у розмірі 170302,40 грн, оскільки останнім розрахунок здійснено із дотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитки від інфляції у розмірі 76494,17 грн та 3% річних у розмірі 21 742,70 грн за договором №00540/08 від 15.08.08 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобовязання щодо здійснення плати за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що передбачено вказаним Договором перед Позивачем. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду справи у судовому засіданні Відповідач зобовязання по сплаті платежів за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів згідно з умовами Договору суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 44 ГПК України понесені Позивачем судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-К» (03170, м. Київ, Святошинський район, вул. Перемоги, буд. 9, ідентифікаційний код 35506838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. М. Коцюбинського, 12-А, ідентифікаційний код 26199714) суму основного боргу в розмірі 1135 349 (один мільйон сто тридцять пять тисяч триста сорок девять) грн 76 коп., штраф у розмірі 170302 (сто сімдесят тисяч триста дві) грн 40 коп., пеню у розмірі 72084 (сімдесят дві тисячі вісімдесят чотири) грн 98 коп., 3% річних в розмірі 21 742 (двадцять одну тисячу сімсот сорок дві) грн 70 коп., інфляційні витрати у розмірі 76 494 (сімдесят шість тисяч чотириста девяносто чотири) грн 17 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 14 759 (чотирнадцять тисяч сімсот пятдесят девять ) грн 74 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 04.10.2011 р.