Рішення № 18589956, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/27726.09.11

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва

Простягнення 1893668,74 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –дов. №Д07/2011/04/22-28 від 22.04.2011 року;

від відповідача :не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва про стягнення 1614957,15 грн. –основного боргу, 217241,40 грн. –інфляційних втрат та 61470,19 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 04.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 05.09.2011 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду даної справи.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 05.09.2011 року розгляд справи відкладено на 26.09.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання 26.09.2011 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 26.09.2011 року надав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.09.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго”, яка у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-VI від 17.09.2008 року перейменована в Публічне акціонерне товариства «Київенерго», що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київенерго»та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі –постачальник, позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 1410017 про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5 позивач зобов’язувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із «Споживачем»(додатки 3, 4) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими «Споживачем»величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком «Споживача»за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого «Споживачем»акта за підписом повноваженого представника «Постачальника»).

Сповіщати «Споживача» в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок «Постачальника»за теплову енергію, спожиту орендарями.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, в п.п., 4, 8, 9, 10 цього додатку передбачено, що дата зняття «Споживачем»показників будинкових приладів обліку по 30 (31) число поточного місяця.

У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія:

- на гаряче водопостачання –як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 4 оформлену «Постачальником»платіжну вимогу-доручення на саму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник «Постачальнику» протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок «Постачальника»згідно з його розрахунком.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.11.2008 р. по 01.07.2011 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 5040232, 96 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 3425275, 81 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1614957, 15 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви табуляграмами за спірний період, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що частина боргу в сумі 22818, 08 грн. погашена до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується, довідкою позивача про надходження коштів за спожиту теплоенергію від Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва, яка міститься в матеріалах справи, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складала 1592 139, 07 грн. (1614957, 15 грн. –22 818, 08 грн.).

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Під час розгляду справи, відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу на суму 30 638, 53 грн., що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів від Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва в рахунок погашення боргу за спірний період, яка долучена до матеріалів справи, а тому у відповідності до п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 1561500, 54 грн. (1592 139, 07 грн. –30638, 53 грн.). нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 217241, 40 грн. та 3 % річних в розмірі 61470, 19 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 181411, 73 грн. та 3 % річних в сумі 59 439, 37 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

          Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (03179, м. Київ, вул. Прилужна, 6, код ЄДРПОУ 3366552) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 1561500 (один мільйон п’ятсот шістдесят одна тисяча п’ятсот) грн. 54 коп. основного боргу, 181411 (сто вісімдесят одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 59439 (п’ятдесят дев’ять тисяч чотириста тридцять дев’ять) грн. 37 коп. 3 % річних, 18329 (вісімнадцять тисяч триста двадцять дев’ять) грн. 90 коп. державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва заборгованості в розмірі 30638, 53 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ст. 85 ГПК України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

03.10.2011 року