Ухвала суду № 1858977, 11.06.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              Справа  №22а-1196/08                                                                                                                                 головуючий суддя у 1-ій 

                  категорія статобліку-41                                                                                                                              інстанції –  Соловйов В.М.   

                                                                                                                                                                        (справа №3/261/07-АП)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

   11 червня  2008 року                                                                                                        м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю:

прокурора –

представників позивача –

представника відповідача – Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Туркіної Л.П., Проценко О.А.  

Піцик Р.В.   

Киричок О.В., посвідчення №223 від 30.11.2006р.

Михайлова В.П., довіреність №5811 від 07.12.2007р.

Білюшова В.М., довіреність №5812 від 07.12.2007р.

Вовк Д.В., довіреність від 27.12.2007р.

 

розглянула у відкритому судовому

апеляційні скарги

Головного управління державного казначейства України у Запорізькій області Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Господарського суду Запорізької області

від 14.08.2007 року у справі №3/261/07-АП

за  позовом:Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», м. Запоріжжя

до:

за участю прокуратури Запорізької області

про: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Головного управління державного казначейства України у Запорізькій області , м. Запоріжжя

скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И Л А :

10.04.2007р. Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер» (далі ДП «Кремнійполімер») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) та до Головного управління державного казначейства України у Запорізькій області (далі ГУ ДКУ у Запорізькій області) про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов’язання вчинити певні дії  та визнання нечинними рішень.

Позовна заява, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 11.06.2007р. /а.с. 23-27, т. 2/,   була мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 15127,00 грн., було прийнято СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі за висновками акту перевірки від 22.03.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому податковому законодавству та порушують права та охоронювані законом інтереси підприємства, а тому ДП «Кремнійполімер» просить суд визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000060803/0 від 27.03.2007р. та присудити з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним судові витрати.

Як вбачається з повідомлення №05/1-1788-07 від 15.02.2007р., у зв’язку з необхідністю захисту економічних інтересів держави в особі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, у дану справу вступив прокурор /а.с. 1, т. 2/.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.08.2007р. у даній справі, у зв’язку з частковою відмовою позивача від адміністративного позову і, відповідно, від позовних вимог до відповідача-2, закрито провадження у справі щодо частини позовних вимог /а.с. 84, т. 2/.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 14.08.2007р. у справі №3/261/07-АП позовні вимоги задоволено у повному обсязі та стягнуто з державного бюджету на користь позивача судові витрати – судовий збір в сумі 3,40 грн. /а.с. 86-90, т. 2/.

Відповідач-2 – ГУ ДКУ у Запорізькій області, не погодившись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що постанова суду від 14.08.2007р. у даній справі в частині розподілу судових витрат не відповідає фактичним обставинам справи та прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 14.08.2007р. у даній адміністративній справі в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ДП «Кремнійполімер» 3,40 грн. судових витрат та ухвалити нове рішення, яким стягнення судового збору покласти на СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, крім того, відповідач-2 просив суд розглянути його апеляційну скаргу без участі представника ГУ ДКУ у Запорізькій області.

Відповідач-1 – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, не погодившись з вищевказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального права, просить суд скасувати постанову суду від 14.08.2007р. у даній адміністративній справі та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові ДП «Кремнійполімер».

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу ГУ ДКУ у Запорізькій області не погоджується з її вимогами, вважає їх такими, що не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а доводи, наведені у апеляційній скарзі, такими, що не можуть бути підставою для стягнення судових витрат з відповідача-1, а тому просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача-2 без задоволення.

ДП «Кремнійполімер» у письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача-1 посилаючись на те, що судом першої інстанції об’єктивно, повно досліджено усі обставини даної справи та постановлено законне та обґрунтоване рішення без порушень чинного матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу відповідача-1 залишити без задоволення, постанову суду від 14.08.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача-2 позивач не погоджується з доводами ГУ ДКУ у Запорізькій області щодо наявності законних підстав для стягнення з СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі  здійснених позивачем судових витрат, а тому заперечує проти задоволення апеляційних вимог відповідача-2 стосовно скасування постанови суду від 14.08.2007р. в частині стягнення судових витрат, просить суд апеляційну скаргу відповідача-2 залишити без задоволення, постанову суду від 14.08.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 14.08.2007р. у даній адміністративній справі скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у позовних вимогах.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі відповідача-1, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 14.08.2007р. у даній справі скасувати та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів, викладених у апеляційних скаргах відповідачів, підтримали доводи, викладені у письмових запереченнях позивача на апеляційні скарги відповідачів, та просили суд апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі  та апеляційну скаргу ГУ ДКУ у Запорізькій області залишити без задоволення, постанову суду від 14.08.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні прокурора, представника відповідача-1, представників позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою винесення відповідачем-1 оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування є акт №19/08-03/00203625 від 22.03.2007р., який був складений за результатами проведення документальної камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ДП «Кремнійполімер», поданої за січень 2007р., з урахуванням даних позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ДП «Кремнійполімер» з питань достовірності нарахування від’ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2006р. та достовірності суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2006р., зафіксованих у акті №16/08-03/00203625 від 19.03.2007р.

Відповідно до висновків акту перевірки від 19.03.2007р. позивачем в порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податкового кредиту за грудень 2006р. по операціях з придбання сировини для виготовлення продукції, яка реалізована по ціні нижче собівартості, що була розрахована та складена із витрат, понесених підприємством у грудні 2006р., на загальну суму 31425,88 грн., що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за грудень 2006р.

Відповідно до висновків акту перевірки від 22.03.2007р. відповідачем встановлено, що розмір податку, зазначеного платником у декларації, є більшим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації з урахуванням уточнюючих розрахунків платником допущені порушення, а саме, позивачем в порушення пп. 7.7.2, 7.7.7  п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону, п. 5.12 ст. 5, додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість Наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2007р. у розмірі 15127,00 грн., у зв’язку з включенням до розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2007р. сум податкового кредиту попереднього періоду за грудень 2006р., по операціях з придбання сировини для виготовлення продукції, яка реалізована по ціні нижче фактичної собівартості. 

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000060803/0 від 27.03.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування у січні 2007р. (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 15127,00 грн. /а.с. 14/.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що продукція ДП «Кремнійполімер»  (продавець) була замовлена наступними компаніями-нерезидентами:

· фірма «Petro Carbo Chem GmbH» (Германія) - рідина SF-99 (відвантажена за ціною 17449,57 грн./т та 17267,74 грн./т) та каучук СКТН-50000 (відвантажений за ціною 13329,67 грн./т), відповідно до додаткових угод №67 від 26.10.2006р. та №72 від 28.11.2006р. до контракту №РР-1323/68-50002-276 від 01.02.2005р.;

· ТОВ «Компания «ЭКСИМ»» (Росія) - лак КО-915Б (відвантажений за ціною 14436,75 грн./т та 14405,25 грн./т), відповідно до Додатків №117 від 29.11.2006р. та №120 від 20.12.2006р. до договору №ПП-1323/68-2005-120-643 від 01.03.2005р.;

· фірма «Novichem Sp. z.o.o.» (Польща) - бензоіл хлористий (відвантажений за ціною 5514,60 грн./т), відповідно до додаткової угоди №13 від 20.11.2006р. до контракту №РР-1323/68-06-003-616 від 21.12.2005р.,

і за грудень 2006р. у межах цих експортних контрактів позивачем було відвантажено вказану готову продукцію власного виробництва за вантажно-митними деклараціями, копії яких та інших первинних документів, що підтверджують відвантаження продукції на адресу покупців були надані позивачем під час проведення перевірки.

                Згідно звітних фактичних калькуляцій за грудень 2006р., у яких відображена як вартість придбаної первинної сировини, так і вартість інших основних складових для виробництва вказаної готової продукції, та даних відомості обліку виробничих затрат готової продукції, звітна фактична собівартість 1 тони готової продукції складає:

- рідина SF-99 – 19778,26 грн./т;

- каучук СКТН-50000 – 21843,85 грн./т;

- лак КО-915Б – 15992,64 грн./т;

- бензоіл хлористий – 5786,62 грн./т.

Відповідно до висновків акту перевірки від 19.03.2007р., позивачем суму податку на додану вартість з вартості придбаної сировини включено до складу податкового кредиту у грудні 2006р. Таким чином, фактична сума податку на додану вартість, на яку завищено податковий кредит по операціях з придбання сировини для виготовлення продукції, яка реалізована за ціною, що є нижчою за собівартість та яка була розрахована і складена з витрат, понесених підприємством у грудні, становить 31425,88 грн.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» надано визначення «господарської діяльності» - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Визначення «господарської операції» міститься у ч. 4 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так, господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що термін «господарська діяльність» не включає такої обов’язкової ознаки, як одержання прибутку, оскільки неотримання прибутку від окремої господарської операції не може свідчити про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності, зокрема, діяльність позивача з придбання первинної сировини та виробництва з неї продукції при здійсненні окремих господарських операцій супроводжується лише витратами, крім того, за  своїм змістом  термін «господарська діяльність» значно ширше «господарської операції», оскільки передбачає сукупність здійснюваних платником податку господарських операцій, і у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оподаткуванню підлягають не господарські операції (окремі дії або події, та ще й здійсненні у різних податкових періодах), а господарська діяльність  за звітний податковий період.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції від 19.01.2006р.) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем-1 зменшення бюджетного відшкодування, зазначене у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, визначене шляхом часткового неврахування суми податку на додану вартість по отриманим позивачем податковим накладним від постачальників сировини та матеріалів, оскільки, на його думку, операції з продажу продукції за цінами нижче собівартості не направлені на отримання доходу і не можуть вважатися такими, що здійсненні в межах господарської діяльності позивача, але Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок здійснення яких платник податків отримав прибуток, та, крім того, чинне  законодавство з питань оподаткування не містить вимог щодо порівняння ціни продажу та собівартості продукції. За цим Законом суми нарахованого податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) не підлягають включенню до складу податкового кредиту лише при умові непідтвердження цих сум податковими накладними або іншими подібними документами відповідно до вимог Закону, а як вбачається з матеріалів даної справи віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у зв’язку з придбанням сировини здійснено на підставі належним чином оформлених податкових накладних, придбана сировина використана у власній господарській діяльності шляхом виробництва готової продукції та подальшої її реалізації іншим господарюючим суб’єктам з отриманням виручки на поточний рахунок.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що суми, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007р. підтверджені деклараціями з податку на додану вартість, складеними відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р., та податковими накладними від постачальників сировини та матеріалів, висновок відповідача-1 щодо завищення ДП «Кремнійполімер» податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2007р. у розмірі 15127,00 грн., у зв’язку з включенням до розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2007р. сум податкового кредиту попереднього періоду за грудень 2006р., по операціях з придбання сировини для виготовлення продукції, яка реалізована по ціні нижче фактичної собівартості є неправомірним.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000060803/0 від 27.03.2007р. та про стягнення з бюджету на користь ДП «Кремнійполімер» суми судового збору у розмірі 3,40 грн. прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду від 14.08.2007р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи, викладені СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі у апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

Доводи апеляційної скарги ГУ ДКУ у Запорізькій області не можуть бути підставою для скасування постанови суду в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судових витрат, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

                 Апеляційні скарги:

- Головного управління державного казначейства України у Запорізькій області

- Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

        залишити без задоволення                          

                 Постанову Господарського суду Запорізької області від 14.08.2007р. у справі №3/261/07-АП – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 24.06.2008р.

Головуючий:                                                                                                    А. О. Коршун

Судді:                                                                                                                 Л. П. Туркіна

                              

                                                                                                                             О. А. Проценко