Рішення № 18589656, 01.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.09.11 р. Справа № 11/139

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг”,

м.Синельникове Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37029549,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Амвросіївка

Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 1801,35 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не зявився,

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг”, м.Синельникове Дніпропетровської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Амвросіївка Донецької області, про стягнення 1801,35 грн., у тому числі 1697,31 грн. основного боргу, 33,70 грн. інфляційних витрат, 11,41 грн. 3% річних та 58,94 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором поставки №1424КИЕ від 15.12.2010р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору поставки №1424КИЕ від 15.12.2010р., видаткових накладних №298040211 від 04.02.2011р., №331180211 від 18.02.2011р., а також розрахунок суми позовних вимог.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, 611, 614, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 202, 216, 218, 224 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 12, 13, 15, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

11.08.2011р. представником Позивача через канцелярію суду до матеріалів справи надано копії платіжного доручення №ps07332709 від 18.01.2011р., банківських виписок на підтвердження часткових оплат, акту звірки взаємних розрахунків станом на 28.07.2011р. із підтвердженням його відправлення Відповідачу.

Представник Позивача в судове засідання 01.09.2011р. не зявився, причин неявки не повідомив.

Представник Відповідача в судові засідання не зявився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві як місцезнаходження Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, у тому числі у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №НОМЕР_2 станом на 29.07.2011р., суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

15.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки №1424КИЕ строком дії по теперішній час у відповідності до п.8.1 даної угоди.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 2.1 договору Позивач (Постачальник) зобовязується передати у власність Відповідача (Покупця), а останній приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.2 договору поставка товару на скла Покупця (адреса місця призначення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом Постачальника та за рахунок останнього на умовах DDP (Інкотермс 2000).

Право власності на товар, згідно п.2.3 правочину, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних.

За визначеннями термінів, що містить розділ 1 означеного договору, предметом поставки є товари народного споживання.

Враховуючи, що поставка товару здійснюється на умовах DDP поставка з оплатою мита (..... назва міста призначення) (редакція „Інкотермс”, 2000р.), Постачальник вважається таким, що виконав зобовязання, передавши товар у обумовленому сторонами місці.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 Господасрького процесуального кодексу України повинні мати крім обовязкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно видаткових накладних №298040211 від 04.02.2011р. та №331180211 від 18.02.2011р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг” передало товар Відповідачу на загальну суму 1897,57 грн. Правовою підставою отримання товару у переліченій первинній документації визначено договір поставки №1424КИЕ від 15.12.2010р. Останнім її прийнято, що підтверджується підписом особи Відповідача на даних документах.

Одночасно, зі змісту позовної заяви та розрахунку суми позовних вимог вбачається поставка товару за накладними №406241210 від 24.12.2010р., №401060111 від 06.01.2011р. та №322210111 від 21.01.2011р. на загальну суму 3332,37 грн.

Таким чином, поставка товару за договором відбулась на суму 5229,94 грн.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного првочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обовязку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено п.4.2 договору Покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки.

Приймаючи до уваги дати поставок товару зазначені у накладних та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар у сумі 5229,94 грн. за всіма первинними документами повинен бути здійснений не пізніше 20.03.2011р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, грошове зобовязання Покупця перед Постачальником у сумі 1697,31 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

Таким чином вбачається, що спірні накладні №298040211 від 04.02.2011р. та №331180211 від 18.02.2011р., копії яких містяться у матеріалах справи, не сплачені наступним чином: накладна №298040211 від 04.02.2011р. у розмірі 820,47 грн., накладна №331180211 від 18.02.2011р. у сумі 876,84 грн., що загалом становить 1697,31 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Прострочення Відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обовязку щодо сплати відповідних сум.

Одночасно, відповідно до п.6.6 договору №1424КИЕ від 15.12.2010р. у випадку порушення Покупцем строків, визначених п.4.2 угоди, Покупець оплачує Постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. При цьому, сторони домовились про те, що неустойка за порушення Покупцем строків вказаних у п.4.2 договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобовязань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат за прострочення основного зобовязання становить 33,70 грн., 3% річних з простроченої суми 11,41 грн. та неустойка 58,94 грн. з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення по 03.06.2011р.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, період та порядок такого нарахування, його правові підстави, суд дійшов висновку про те, що загальний розмір інфляційних витрат від загальної суми заборгованості за визначений Позивачем період становить 47,54 грн.

Проте, приймаючи до уваги, що позов в частині стягнення інфляційних витрат підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог, вимоги щодо стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню у розмірі визначеному Позивачем.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг”, м.Синельникове Дніпропетровської області, до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Амвросіївка Донецької області, про стягнення 1801,35 грн., у тому числі 1697,31 грн. основного боргу, 33,70 грн. інфляційних витрат, 11,41 грн. 3% річних та 58,94 грн. пені, задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг” (52500, Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Миру, б.29, кв.28, ЄДРПОУ 37029549, банківські реквізити не відомі) 1801,35 грн., у тому числі 1697,31 грн. основного боргу, 33,70 грн. інфляційних витрат, 11,41 грн. 3% річних та 58,94 грн. неустойки.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг” (52500, Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Миру, б.29, кв.28, ЄДРПОУ 37029549, банківські реквізити не відомі) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 01.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Соболєва С.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст підписано 06.09.2011р.