Рішення № 18589508, 03.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 жовтня 2011 р. Справа 2/110/2011/5003

за позовом:Вінницької міської ради 21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 59

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" 21030, м.Вінниця, вул.Келецька, 99, кв.212

про розірвання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19.11.2010 р.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Вознюк К.В.

Представники

позивача, ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача, Загребельний А.П. - директор ТОВ "Мрія".

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" про розірвання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19.11.2010 р.

Ухвалою суду від 22.08.2011 р. порушено провадження по справі 2/110/2011/5003 та призначено до розгляду в засіданні на 03.10.11 р.

03.10.2011 року в засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовільнити його в повному обсязі.

Представник відповідача з наданих пояснень та направленого до суду 28.09.2011 року відзиву проти позову заперечив, обґрунтовуючи свої доводи тим, що між сторонами відсутній предмет спору, оскільки ТОВ "Мрія" згідне на розірвання договору купівлі-продажу від 19.11.2010 року за взаємною згодою сторін в порядку встановленому договором та Цивільним кодексом України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

19.11.2010 року між Вінницькою міською радою в особі Управління комунального майна м. Вінниці (надалі-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" (надалі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу приміщення, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, Сабарівське шосе, 7б, площею 183,7 м.кв., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2, реєстраційний номер №2350 та занесений до Державного реєстру правочинів за №4216439.

Відповідно до п.1.1 договору позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідачу (покупцю) нежитлову будівлю під номером 7-б (сьомим "б") літ."А" - майстерню - загальною площею 183,7 м. кв. (сто вісімдесят три цілих і сім десятих), яка розташована в м. Винниці, по Сабарівському шосе.

Згідно п.2.1. договору покупець зобов'язаний внести 229 698,00 за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. При цьому сума ПДВ у розмірі 45 939,60 перераховується в повному обсязі в строк до 10 грудня 2010 року.

Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації та державної реєстрації цього права згідно з чинним законодавством (п.1.3. договору).

П. 5.1. договору встановлено, що покупець зобов'язаний в установлений в договорі строк сплатити ціну продажу об'єкта приватизації та податок на додану вартість.

Взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу від 19.11.10 р. відповідач не виконав. Суму вартості об'єкта приватизації, встановлену в п.п.1.4, 1.5 договору, в розмірі 229,698 грн. на рахунок позивача не сплатив.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі, якщо покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору не сплатить встановлену ціну продажу, він сплачує неустойку в розмірі 20 % від вартості об"єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість. При цьому продавець порушує питання про розірвання договору.

Листом №17.01 від 17.12.10 відповідач зобов'язався провести сплату суми ПДВ не пізніше 20.12.2010 року.

Листом від 27.04.2011р. за №01-00-011-1713 позивачем відповідачу було запропоновано розірвати договір за взаємною згодою сторін відповідно до п.12.2 договору.

У відповідь на лист від 27.04.2011р. за №01-00-011-1713 відповідач направив позивачу лист від 07.07.2011 року №01-01/90, яким останній просить надати можливість підприємству внести кошти за приватизацію об'єкта до моменту розірвання договору купівлі-продажу.

В листі №06-00-013-12036 від 11.08.11 року з метою уникнення судового рішення щодо розірвання договору купівлі-продажу приміщення від 19.11.10 р. позивачем відповідачу запропоновано негайно виконати договірні відносини та перерахувати кошти за об'єкт приватизації на рахунок позивача.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що станом на день розгляду справи в суді відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за об'єкт приватизації суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

П.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків встановлених договором або законом, а саме розірвання договору у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.615 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Як встановлено до п.7.2. договору у разі, якщо покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору не сплатить встановлену ціну продажу, він сплачує неустойку в розмірі 20 відсотків від вартості об"єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість. При цьому продавець порушує питання про розірвання договору.

Цивільним кодексом України, а саме ст.651 визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В даному випадку відповідачем не виконаний його обов'язок щодо сплати ціни продажу об'єкта приватизації, що є порушенням умов укладеного договору купівлі-продажу, а також значною мірою позбавляє позивача можливості отримати кошти, на які він розраховував при укладенні вказаного договору.

Відповідач доказів здійснення розрахунків за договором купівлі-продажу приміщення суду не надав.

Твердження відповідача по запереченнях відносно позову судом до уваги не беруться, оскільки не відповідають вищевикладеному та фактично спростовуються матеріалами справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 611, 615, 625, 651 ЦК України, ст.ст. 173-174, 193 ГК , ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати Договір купівлі-продажу приміщення від 19.11.2010 р. укладений між Вінницькою міською радою в особі Управління комунального майна м. Вінниці та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (21030, м. Вінниця, вул. Келецька, 99, кв.212, код ЄДРПОУ 13316213) на користь Вінницької міської ради (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 25512617) 85,00 грн. - витрат на державне мито, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення направити сторонам .

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 жовтня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 59

3 - відповідачу 21030, м.Вінниця, вул.Келецька, 99, кв.212