Постанова № 18589295, 11.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"11" жовтня 2011 р. Справа № 11/143/10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Головуючого суддіМалетича М.М.,

суддів:Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.

розглянувши касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року

у справі№11/143/10 Господарського суду Миколаївської області

за позовомВАТ "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва (правонаступник –Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва)

до1)          Військової частини А-4465

2)          Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва

простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2011 р. позов ВАТ "Енергопостачальна компанія "Миколаївенерго" в особі філії міста Миколаєва частково задоволено. Стягнуто на користь позивача солідарно з Військової частини А-4465 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва 15 408,3 грн. пені; 1576,89 грн. втрат від інфляції; 2364,62 грн. –3% річних, 193,50 грн. витрат на сплату державного мита та 236 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті частини суми стягнення втрат від інфляції відмовив.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 5 липня 2011 року зазначене рішення було змінено, резолютивна частина була викладена в такій редакції :

"Позов задовольнити частково. Стягнути з Військової частини А-4465 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва в солідарному порядку на користь ПАТ ЕК "Миколаївобленерго" ( в особі філії м. Миколаєва) на поточний рахунок № 2600239418001 у МФ КБ "Приватбанк", МФО 326610, код 24789699; пеню у розмірі 1 000 грн.; 1576,89 грн. втрат від інфляції; 2364,62 грн. –3% річних; 193,50 грн. витрат по сплаті державного мита; 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

ПАТ "Миколаївобленерго" в особі філії міста Миколаєва не погодилось з постановою апеляційної інстанції, зокрема в частині зменшення розміру пені з 15 408,30 грн. до 1 000 грн. та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому посилались на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права та не дотримання норм процесуального права.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає,що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 3.09.2009 року ВАТ "Енергопостачальна компанія "Миколаївенерго" в особі філії міста Миколаєва та Військова частина А-4465 уклали договір на постачання електричної енергії № 44/3890, згідно з умовами якого Постачальник (позивач) зобов’язався поставляти Споживачу(ідповідач) електричну енергію у встановлених об’ємах, а Споживач – оплачувати її у встановлені договором строки. Пунктом 4.2.1 Договору сторони також передбачили, що у разі внесення Споживачем платежів з порушенням встановлених строків він сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ із суми прострочення за кожний день прострочення, а також 3% річних та індекс інфляції.

Також встановлено, що між позивачем та відповідачами 1.01.2009 р. було укладено договір поруки №44/3890, згідно до умов якого Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва поручився перед позивачем за належне виконання договору №44/3890 від 22.11.2005 р. в частині здійснення платежів та зобов’язався перераховувати позивачу заборгованість Військової частини А-4465 за електроенергію, а також нести відповідальність за невиконання останнім умов вказаного договору.

Наявні в справі матеріали свідчать про те, що позивач належним чином виконував свої зобов’язання за договором постачання електричної енергії, а Військова частина А-4465 несвоєчасно розраховувалась за спожиту електричну енергію, тому попередні судові інстанції прийшли до обгрунтованого висновку щодо необхідності застосування відносно відповідачів ст.625 ЦК України, яка передбачає стягнення 3% річних за користування коштами позивача та втрат від інфляції грошових коштів. Сторони погодились з висновками господарських судів, що розглядали справу, у зазначеній частині позовних вимог.

Оскільки сторони уклали договір поруки, апеляційний суд прийшов до правильного висновку про те, що відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за неналежне виконання зобов’язань по оплаті електричної енергії.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) , яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила

зобов’язання.

Згідно ст. 551 ЦК України суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до приписів ст. 233 ГК України при зменшенні розміру неустойки повинно братись до уваги ступень виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін та враховувати інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зменшуючи розмір пені з 15 408,30 грн. до 1 000 грн. апеляційний господарський суд з огляду на вимоги названих законів врахував, що позивачем не надано доказів щодо понесення ним збитків у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань іншою стороною; що відповідачі є бюджетними установами, які фінансуються за рахунок держави, а тяжкий фінансовий стан у Державі і неповне фінансування бюджетних установ, у тому числі військових формувань, є загальновідомим фактом, який вважається встановленим і не повинен доводитись.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або поостанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки апеляційний господарський суд не порушив норми матеріального і процесуального права, постанова господарського суду апеляційної інстанції має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" в особі філії м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року по справі № 11/143/10 –без змін.

Головуючий, суддяМ. Малетич

Судді:К. Круглікова

О. Мамонтова