Рішення № 18587601, 26.09.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-3882/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

26 вересня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Бортницька В. В. ,

при секретарі Клименко О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про визнання права власності на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на 1/2 нежилих приміщень (в літ. А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та на ? нежилих приміщень (в літ А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення частини боргу ОСОБА_1 за Договором кредиту № 44.29-48-79П від 107.08.2008 року та Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 44.29-48-80/П від 07.02.2008 року.

Позивач у своєму позові посилається на те, 07.20.2008 року між Публічним акціонерним товариством ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії №44.29-48-79/П, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти окремими траншами в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 15907500 (пятнадцять мільйонів девятсот сім тисяч пятсот) грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16 % річних.

Крім того, 07.02.2008 року між Публічним акціонерним товариством ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 44.29-48-80/П відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти окремими траншами в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 3150000 (три мільйони сто пятдесят тисяч) дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13% річних.

В якості забезпечення цього зобовязання, між Позивачем та Відповідачем укладено Іпотечний договір № 44.02-13-101/П від 07.02.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 було передано в іпотеку 1/2 частину нежилих приміщень ( в літ. А) загальною площею 356,0 (триста пятдесят шість) квадратних метрів, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та 1/2 частину нежилих приміщень ( в. літ. А) загальною площею 2 022,7 ( дві тисячі двадцять дві цілих сім) квадратних метрів, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві приватної власності.

Відповідач у судове засідання не зявився. Про день та час судового розгляду справи повідомлений належним чином.

За згодою позивача суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судовим розглядом беззаперечно встановлено, що 07.02.2008 року ОСОБА_1 у ПАТ «Укрсоцбанк» отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти окремими траншами в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 15907 500 (пятнадцять мільйонів девятсот сім тисяч пятсот) гривень зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16 річних на строк до 06 лютого 2018 року.

Також, 07.02.2008 року ОСОБА_1 отримав у ПАТ «Укрсоцбанк» у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 3150 000 (три мільйони сто пятдесят тисяч) доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13 % річних на строк до 06 лютого 2018 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань між Позивачем та Відповідачем укладено Іпотечний договір №44.02-13/101/П, згідно якого Відповідачем було передано в іпотеку 1/2 частину нежилих приміщень ( в літ. А) загальною площею 356,0 (триста пятдесят шість) квадратних метрів, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та 1/2 частину нежилих приміщень ( в. літ. А) загальною площею 2 022,7 ( дві тисячі двадцять дві цілих сім) квадратних метрів, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Як визначено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судовим розглядом встановлено, що свої зобовязання Позивач виконав повністю, однак в порушення умов кредитних договорів ОСОБА_1 не виконуються взяті на себе зобовязання щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, в результаті чого виникла заборгованість, яка підтверджується розрахунком суми заборгованості не брати до уваги який у суду підстав немає.

Згідно з ч. 1 ст. 585 ЦК України, одним із видів застави є іпотека застава нерухомого майна.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки при розгляді справи встановлено факт порушення ОСОБА_1 умов договорів щодо повернення кредитних коштів у встановлені строки, позивач отримав право на звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на нерухоме майно, що передано в іпотеку.

Частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства (ст. 33, 36, 37 ЗУ «Про іпотеку» є правомірними і такими, що відповідають вимогами мт.16 ч.2 ЦК України вимоги позивача про набуття права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, як один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

У відповідності до поданого Позивачем Висновку про вартість майна №10-7-11-09 від 26.07.11 року, наданого субєктом оціночної діяльності ТОВ «Українська оціночна компанія» (сертифікат №11493/11 від 17.03.2011 року) в рамках Звіту про оцінку вартості майна, вартість нежилих приміщень, загальною площею 356 (триста пятдесят шість) квадратних метрів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 складає 2546000 (два мільйона пятсот сорок шість тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ або 3055200 (три мільйони пятдесят пять тисяч двісті) грн. 00 коп. з ПДВ.

Також, згідно поданого Позивачем Висновку про вартість майна №10-7-11-10 від 26.07.11 року, наданого субєктом оціночної діяльності ТОВ «Українська оціночна компанія» (сертифікат №11493/11 від 17.03.2011 року) в рамках Звіту про оцінку вартості майна, вартість нежилих приміщень, загальною площею 2019,10 (дві тисячі девятнадцять та десятих сотих) квадратних метрів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 складає 17405 000 (сімнадцять мільйонів чотириста пять тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ або 20886000 (двадцять мільйонів вісімсот вісімдесят шість тисяч) грн. 00 коп. з ПДВ.

Судом встановлено, що на виконання положення ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо необхідності надсилання іпотекодавцю вимоги про усунення порушення, позивачем 23.06.2011 року надіслана письмова вимога ОСОБА_1, в якій запропоновано погасити заборгованість за Кредитними договорами, а також попереджено, що у випадку невиконання вимоги у тридцятиденний строк з моменту її отримання, Позивачем будуть застосовані заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, протягом встановленого тридцятиденного строку вимога Позивача залишилася без задоволення, що у відповідності до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» надає право Позивачу розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом передачі Позивачу права власності на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права, у тому числі і права власності на майно.

З огляду на вищевикладене, позивачем доведені обставини на які він посилається в позові, а тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд вважає, що з Відповідача в порядку ст. 88 ЦПК України, та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів», підлягає стягненню на користь Позивача 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. оплаченого судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 526, 610, 612, 625, 1046-1053 Цивільного кодексу України, статтями 12, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», статтями 10, 60, 88, 209 ч. 3, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про визнання права власності на предмет іпотеки задоволити. Звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" права власності на 1/2 частину нежилих приміщень ( в літ.А) загальною площею 356,0 (Триста п"ятдесят шість) квадратних метрів, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та 1/2 частину нежилих приміщень ( в. літ. А) загальною площею 2 022,7 ( дві тисячі двадцять дві цілих сім) квадратних мертів, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 в рахунок погашення частини боргу ОСОБА_1 за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 44.29-48-79/П від 07.02.2008 року та Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 44.29-48-80/П від 07.02.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 1820 гривень судових витрат.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяВ. В. Бортницька