Постанова № 18584789, 03.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/4817/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., дор. № 199 від 12.11.2010 р., ОСОБА_2., дор. № 62 від 30.05.2011 р.

відповідача - ОСОБА_3., дор. від 04.07.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3291Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.11 у справі № 5023/4817/11

за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК-Системи освітлення", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.07.2011 р. по справі № 5023/4817/11 (суддя Рильова В.В.) позов задоволено частково. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК-Системи освітлення" на користь державного бюджету заборгованість з орендної плати у сумі 13786,99 грн., пеню в сумі 3220,59 грн., а також 170,07 грн. державного мита та 211,17 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 2000 грн.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення 3220,59 грн. пені не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення в цій частині скасувати та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача 254,13 грн. пені.

Позивач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором оренди № 2345-Н від 28.02.2006 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) передало, а ТОВ "НВК-Системи освітлення" (орендар) прийняло в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (к. №№ 0704, 0704-1, 0710, 0710-1, 0711) - 189,30 м2 на 7-му поверсі 15-ти поверхового лабораторно - виробничого корпусу (інв.№100) та виробниче приміщення № П 0103 1-го поверху у 4-х поверховій частині лабораторно-виробничого корпусу - 156,40 м2, загальною площею 345,70 м2, розміщені за адресою: м. Харків, пл. Повстання 7/8, що знаходиться на балансі Центрального казенного конструкторського бюро "Протон".

Факт передачі майна в оренду підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі орендованого майна від 28.02.2006 р.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата перераховується орендарем щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами в розмірі 70%, на рахунок, визначений балансоутримувачем, в розмірі 30%.

Згідно з п.3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Строк дії договору оренди № 2345-Н від 28.02.2006 р. (з урахуванням додаткової угоди № 5 від 06.11.2009 р.) встановлено до 25.10.2011 р.

Як зазначає позивач, відповідач, свої зобов'язання за договором оренди виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у період з лютого 2011 р. по квітень 2011 р. у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 15786,99 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що 06.06.2011 р. платіжним дорученням №147 відповідачем було сплачено 2000 грн. заборгованості з орендної плати, у зв'язку з чим суд першої інстанції припинив провадження по справі в цій частині відповідно до п.1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та задовольнив позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 13786,99 грн. як обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані відповідачем.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3220,59 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, тобто у відповідача виникли зазначені зобов'язання саме з договору оренди № 2345-Н від 28.02.2006 р.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений термін (ст.ст. 526, 530 ЦКУ).

Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, з посиланням на ст. 343 Господарського кодексу України, штрафні санкції за договорами оренди не повинні перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Проте, слід зазначити, що вказана норма не стосується правових відносин щодо оренди державного майна.

Стаття 343 Господарського кодексу України є однією з норм параграфу "Фінанси і банківська діяльність" глави 35 "Особливості правового регулювання фінансової діяльності".

Стаття 333 Господарського кодексу України визначає напрямок регулювання цієї глави та параграфу, а саме, регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання.

Тобто правові відносини, регулювання яких відбувається стосуються суб'єктів господарювання, поняття яких наведено у ст. 55 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Господарського кодексу України Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

Згідно з п. 8.13 "Сектор загального державного управління" розділу 3 "Характеристика інституційних секторів економіки України" Наказу Держкомстату "Про затвердження Класифікації інституційних секторів економіки України" від 18.04.2005 № 96, орган виконавчої влади - самостійний вид органів державної влади, які згідно з конституційним принципом поділу державної влади мають своїм головним призначенням забезпечення функціонування однієї гілки державної влади - виконавчої.

Указом Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", а саме: "Схемою організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади", - центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом визнано Фонд державного майна України.

Регіональні відділення Фонду державного майна України створюються Фондом державного майна України ("Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України" Постановою Кабінету Міністрів України 15 червня 1994 р. N 412) та також входять до системи державних органів, а тому не можуть бути суб'єктами господарювання.

Іншою характеристикою ст. 343 Господарського кодексу України є діяльність суб'єктів господарювання - фінансова діяльність, яка відповідно до ч. 2 ст. 333 Господарського кодексу України грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування.

Ці види діяльності здійснюють: банки, біржі та інші спеціалізовані організації.

Таким чином, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України жодним чином не стосується спірних відносин.

Що стосується ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі, то відповідно до преамбули цього закону, згаданий нормативний акт регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів.

Проте, в даному випадку, грошові кошти, а саме, пеня за договором оренди перераховуються не орендодавцю - державному органу приватизації, а до державного бюджету.

Таке твердження ґрунтується на положеннях п. 22 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, відповідно до якого до доходів загального фонду Державного бюджету України належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 11, 12 і 13 частини першої статті 69 цього Кодексу (штрафні санкції за порушення законодавства про патентування; адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями; штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів), та штрафів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України).

Крім того, дія Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, позивачем були застосовані положення чинного законодавства, саме: умови п.п. 3.5. та 5.2. договору оренди від 28.02.2006р. №2345-Н, по пені ґрунтуються на положеннях ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої при забезпеченні виконання неустойки (пені), її розмір може бути збільшений в договорі, навіть у випадку визначення його законом. Тобто, при погоджені умов договору сторони не обмежені законом у визначенні розміру неустойки при забезпеченні виконання своїх зобов'язань.

Відповідно Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов договору оренди № 2345-Н від 28.02.2006 р. орендні платежі підлягають сплаті безпосередньо до загальнодержавного бюджету України, а згідно з преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" його дія поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України.

Крім того, що 08.12.2005 до РВ ФДМУ по Харківській області надійшов лист ТОВ "НВК - Системи освітлення" № 04 з пропозицією про укладання договору оренди та направлений проект договору підписаний відповідачем та скріплений його печаткою (а.с. 80-83).

РВ ФДМУ по Харківській області 13.12.2005 р. було направлено лист № 06-10020 до Міністерства промислової політики України з проектом вказаного договору для погодження (а.с. 79).

Міністерство промислової політики України листом №14/7-1-160 від 06.02.2006 р. погодило передачу в оренду ТОВ "НВК-Системи освітлення" приміщення сьомого поверху площею 189,3м2 та приміщень першого поверху 4-х поверхової частини корпусу площею 156,4 м2 корпусу ЦККБ "Протон", розташованого за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 7/8 (а.с. 78).

Таким чином, пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості, включаючи день оплати, було передбачено у договорі оренди № 2345-Н від 28.02.2006 р., за ініціативою ТОВ "НВК - Системи освітлення".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення законно, обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до діючого законодавства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Щодо апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку, що вона необґрунтована, безпідставна і підлягає залишенню без задоволення, оскільки з огляду на вищезазначене, відповідач не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського Харківської області від 19.07.2011 р. у справі № 5023/4817/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови підписаний 05.10.2011 р.