Ухвала суду № 18584753, 28.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

22 вересня 2011 р.                     Справа № 5023/5050/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк", м. Харків (вх. №3704 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 04.08.11 у справі № 5023/5050/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтрейд", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк", м. Харків

про стягнення 390055,50 грн.

ВСТАНОВИЛА:

22 вересня 2011 року Харківським апеляційним господарським судом розглянута апеляційна скарга відповідача - Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк", м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 04 серпня 2011 р. у справі № 5023/5050/11 та за результатами розгляду прийнято постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення залишено без змін.

Оцінюючи матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач недобросовісно використовує свої процесуальні права, а вчинені ним дії/бездіяльність спрямовані, зокрема, на затягування строків розгляду господарської справи, про що свідчить наступне.

Під час розгляду апеляційної скарги у даній справі встановлено, що позивач, звертаючись до господарського суду Харківської області з позовною вимогою про стягнення з відповідача заборгованості послався на те, що між ним та відповідачем існували договірні стосунки на підставі укладеного договору поставку товару № 10Д, від 02.01.2008 року, за яким позивач за видатковими накладними №№ РН-0000921 від 18.08.2009р., РН-0000928 від 19.08.2009р., РН-0000520 від 28.04.2010р. та РН-0000528 від 29.04.2010р. поставив відповідачу товар на загальну суму 404978,44грн., відповідач товар отримав, але розрахувався частково, в зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 308129,15грн., яка відповідачем не сплачена, вимоги та норми чинного законодавства щодо виконання зобов’язання по сплаті отриманого товару відповідачем не виконані.

При цьому, факт поставки та отримання товару за даним договором підтверджується наявними у справі первинними документами бухгалтерського обліку та не спростовується відповідачем. Факт отримання відповідачем претензії позивача про сплату заборгованості за отриманий товар підтверджується матеріалами справи.

Однак, визнаючи факт отримання товару на зазначену позивачем суму, відповідач безпідставно послався на те, що строк виконання зобов’язання по його оплаті не настав в зв’язку з поставкою позивачем товару за видатковими накладними поза межами дії договору.

При цьому вказані твердження відповідача взагалі нічим не підтверджені. Так, відповідач, стверджуючи, що господарські операції за відповідними накладними є окремими правочинами, не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції жодного доказу їх укладення під час ділового обороту між сторонами у відповідності до ч.1 ст. 181 ГК України, яка передбачає укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами. Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем надані додаткові докази, а саме платіжні доручення № 370 від 02.08.2011р. та № 377 від 03.08.2011р., з яких вбачається, що після звернення позивача з позовом до суду відповідач частково погасив заборгованість на суму 10000,00грн. Таким чином, відповідач фактично своїми діями визнав заборгованість.

Крім того, відповідач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та припинити провадження у справі. При цьому не наводить жодного аргументу та жодної правової підстави для припинення провадження у справі по даному господарському спору.

Зазначене може свідчить про юридичну необізнаність та недобросовісне використання процесуальних прав відповідачем і до того ж неналежне юридичне супроводження справи у суді.

На думку колегії суддів такі дії відповідача, а також подання ним апеляційної скарги без належного правового та документального обґрунтування, дають підстави вважати, що вони створюються штучно, спрямовані на створення неіснуючих підстав для перегляду рішення суду та затягування строків розгляду господарської справи, що свідчить про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами з метою ухилення від сплати боргу.

Згідно зі ст.4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські справи на підставі Конституції України, Законів України та Господарського процесуального кодексу.

Стаття 22 ГПК України встановлює права і обов’язки сторін в господарському судочинстві, зокрема, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Згідно з ч.4 ст.129 Конституції України, за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Згідно зі ст.90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Окрему ухвалу надіслати керівнику Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк", м. Харків.

Повідомити керівника товариства про вказані недоліки в роботі посадових осіб Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк", м. Харків для вжиття відповідних організаційно –правових заходів.

Про прийняття заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий суддя                    Істоміна О.А.

Суддя          Барбашова С.В.

Суддя          Білецька А.М.