Постанова № 18584733, 27.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2011 року Справа № 5021/951/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

при секретарі Сиротніковій Я.Є.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1., дов. б/н від 05.08.2010 р. (копія у справі),

1-го відповідача не зявився,

2-го відповідача ОСОБА_2., дов. б/н від 01.09.2011 р. (оригінал у справі); Шевцової Ю.В., дов. б/н від 20.12.2010 р. (копія у справі),

3-го відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк”(вх. №3792С/2-7)

на ухвалу господарського суду Сумської області від 04.08.2011 року у справі №5021/951/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк”, м. Київ,

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Автолюкс”, м. Суми;

2. Приватного виробничого підприємства “Центр Сервіс”, м. Суми;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю “Італавто Суми”, м. Суми,

про стягнення 15956 019 грн. 32 коп.,

та за зустрічним позовом Приватного виробничого підприємства “Центр Сервіс”, м. Суми,

до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк”, м. Київ;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Автолюкс”, м. Суми

про визнання недійсними договорів поруки, -

ВСТАНОВИЛА:

21 квітня 2011 року ПАТ “Ерсте Банк” звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою (т. 1 а.с. 4-8) про стягнення солідарно з ТОВ ТД “Автолюкс”, ПВП “Центр Сервіс”, ТОВ “Італавто Суми” заборгованості за кредитним договором № 011-05/1043 від 17.07.2008 р. в розмірі 2008132,62 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 08.02.2011р. в гривневому еквіваленті становить 15956019,32 грн. та судові витрати, а саме державне мито в сумі 25500 грн., витрати на сплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Другий відповідач, ПВП “Центр Сервіс” подав зустрічну позовну заяву (т. 1 а.с. 114-118) до ПАТ “Ерсте Банк” та ТОВ ТД “Автолюкс”,в якій просив визнати недійсним договір поруки № 010-05/1042/2 від 17.07.2008 р., укладений між ПАТ “Ерсте Банк”, ТОВ ТД “Автолюкс” та ПВП “Центр - Сервіс”, та договір поруки № 010-05/1042-5 від 28.10.2009 р., укладений між ПАТ “Ерсте Банк”, ТОВ ТД “Автолюкс” та ПВП “Центр - Сервіс”. При цьому, другий відповідач посилався на те, що оспорювані договори укладені на підставі рішень засновника ПВП “Центр Сервіс” Євтюшкіна В.П., які є сфальсифікованими, оскільки засновником ПВП “Центр-Сервіс” не приймались і не підписувались.

18.07.2011 року другий відповідач за первісним позовом подав клопотання про зупинення провадження у справі № 5021/951/2011 (т. 2 а.с. 82-84) до розгляду по суті апеляційним судом Харківської області цивільної справи № 22-Ц-13608/11 за апеляційною скаргою ПАТ “Ерсте Банк” на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 16 червня 2011 року у справі № 2024/2-330/11, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ПВП “Центр-Сервіс”, ПАТ “Ерсте Банк”, ТОВ ТД “Автолюкс” та визнано недійсними рішення засновника ПВП “Центр-Сервіс” Євтюшкіна В.П. б/н від 09.07.2008р. та від 16.10.2009 р.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.08.2011 р. у справі № 5021/951/2011 (суддя Гудим В.Д.) провадження у справі № 5021/951/2011 зупинено до розгляду по суті апеляційним судом Харківської області цивільної справи № 22-Ц-13608/11 та зобов'язано сторони повідомити господарський суд Сумської області про наслідки розгляду справи № 22-Ц-13608/11 апеляційним судом Харківської області з наданням відповідного процесуального документа (т. 2 а.с. 143-146).

Позивач за первісним позовом, ПАТ “Ерсте Банк”, не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 04.08.2011 р. у справі № 5021/951/2011, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т. 3 а.с. 16-19), в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 04.08.2011 р. у справі № 5021/951/2011, як незаконну та необґрунтовану, та передати справу для подальшого розгляду до господарського суду Сумської області. При цьому, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник стверджує, що господарський суд Сумської області, в порушення вимог статті 79 ГПК України, не зазначив в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення справи, яка розглядається апеляційним судом Харківської області.

Також, заявник апеляційної скарги звертає увагу суду, що місцевий господарський суд не вивчив обставини справи, які мають істотне значення для вирішення даної справи та відмовив у задоволенні клопотання представника АТ «Ерсте Банк»про вжиття заходів забезпечення позову, чим порушив процесуальні права та загальні засади судочинства, встановлені ст.ст. 4-2 та 4-3 ГПК України та ст. 129 Конституції України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2011 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 19 вересня 2011 року о 15:00 год.

08 вересня 2011 року через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду було отримано відзив на апеляційну скаргу (за вх. № 8721) від представника ПВП «Центр Сервіс», в якому він просить залишити оскаржувану ухвалу від 04.08.2011 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (т. 3 а.с. 30-32). Другий відповідач за первісним позовом вказує, що господарський суд Сумської області правомірно, у відповідності до вимог ГПК України задовольнив клопотання представника ПВП «Центр Сервіс»і зупинив провадження у справі до розгляду повязаної справи апеляційним судом Харківської області, оскільки розгляд зустрічного позову пов'язаний із встановленням дійсності рішень засновника підприємства. Щодо клопотання ПАТ «Ерсте Банк»про забезпечення позову, то ПВП «Центр Сервіс»стверджує, що воно було подане разом із первісним позовом та ухвалою місцевого господарського суду від 04.07.2011 р. залишено без задоволення, іншого клопотання стосовно вжиття заходів забезпечення позову не надходило.

В призначене судове засідання 19.09.2011 року зявилися представники апелянта та представник позивача за первісним позовом.

Представники апелянта в судовому засіданні підтримали в повному обсязі доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечував та оголосив зміст наданого через канцелярію суду відзиву на апеляційну скаргу.

Перший та третій відповідачі за первісним позовом (ТОВ Торговий дім «Автолюкс»та ТОВ «Італавто Суми») правами, передбаченими ст. ст. 22, 96 ГПК України, не скористалися, процесуальне право на участь у судовому засіданні, надіслання відзиву на апеляційну скаргу не реалізували, про причини неявки суд не сповістили, хоча були належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Присутні в судовому засіданні 19 вересня 2011 року представники апелянта та позивача за первісним позовом вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників судом обовязковою визнано не було, колегія вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників 1-го та 3-го відповідачів за первісним позовом.

Перевіривши в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Ерсте Банк», найменування якого було змінено на ПАТ «Ерсте Банк», (позивач) та ТОВ Торговий дім «Автолюкс»(1-й відповідач) 17 липня 2008 року було укладено Генеральну кредитну угоду № 010-05/1042 (т. 1 а.с. 22-25), в рамках якої було укладено Кредитний договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 011-05/1043 від 17.07.2008 р. (т. 1 а.с. 28-33).

У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору (з урахуванням додаткової угоди № 4 від 28.10.2009 р., т. 1 а.с. 40) позивач надав 1-му відповідачу кредит у сумі 1.900.000,00 дол. США, зі строком користування кредитними коштами до 27.10.2012 р., із сплатою 12,5% річних в період з 17.07.2008 р. до 30.09.2009 р. (включно), 6,0% річних в період з 01.10.2009 р. по 31.03.2010 р. (включно), 8,5% річних в період з 01.04.2010 р. по 30.09.2010 р. (включно), 12,5% річних з 01.10.2010 року.

У пункті 6.1. позичальник зобовязався використати кредит на зазначені у договорі цілі та забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених Кредитним договором.

В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором 1-м відповідачем, 17 липня 2008 року між позивачем, 1-м відповідачем та ПВП «Центр-Сервіс»(2-й відповідач) був укладений Договір поруки № 010-05/1042/2 (т.1 а.с. 48-50), який втратив чинність згідно з п. 6.5. Договору поруки № 010-05/1042-5 від 28.10.2009 р. (т. 1 а.с. 51-55).

Також, 28 жовтня 2009 року між позивачем, ТОВ Торговий дім «Автолюкс»та ТОВ «Італавто Суми»(3-й відповідач) був укладений Договір поруки № 010-05/1042-4 (т. 1 а.с. 56-59).

Згідно п. 1.2. вказаних Договорів поруки кожен із поручителів зобовязався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання 1-м відповідачем зобовязань, які випливають із Кредитного договору.

Пунктом 2.1. Договорів поруки передбачено, що зміст забезпеченого порукою зобовязання складають повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом та сплата можливої неустойки (пені, штрафів), а також інших витрат, повязаних з предявленням вимог і отриманням виконання за Кредитним договором, та збитків Кредитора, завданих порушенням позичальником своїх обовязків за Кредитним договором.

Матеріали справи свідчать, що 17 липня 2008 року між Банком та ПВП «Центр-Сервіс»в забезпечення виконання 1-м відповідачем Кредитного договору був укладений Договір іпотеки № 010-05/1042 (т. 1 а.с. 60-64), який втратив чинність у звязку із підписанням 28 жовтня 2009 року Договору іпотеки № 010-05/1042-1 (т. 1 а.с. 64-66), у відповідності до п. 3.1.4. якого позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки (нежитлове приміщення загальною площею 873,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Іллінська (Червоногвардійська), будинок 12) в разі порушення 1-м відповідачем умов Кредитного договору.

Між сторонами Кредитного договору (Банком та 1-м відповідачем), в його забезпечення, було укладено Договори застави товарів в обігу № 010-05/1042 від 26.05.2009 р. (т. 1 а.с. 67-69) та № 010-05/1042-3 від 28.10.2009 р. (т. 1 а.с. 69-72).

У звязку із порушенням 1-м відповідачем зобовязань за Кредитним договором та правом позивача на дострокове звернення стягнення, Банк звернувся до відповідачів з повідомленнями про порушення основного зобовязання (т. 1 а.с. 15-20), в яких вимагав виконати порушене зобовязання та достроково виконати зобовязання за кредитним договором.

Проте, зазначені вимоги були залишені без виконання, станом на 08.02.2011 року розмір заборгованості за Кредитним договором складав 2.008.132,62 дол. США.

Банк, з огляду на вказані обставини, скориставшись своїм правом, наданим чинним законодавством (зокрема ч. 3 ст. 11 ЦК України), та керуючись умовами Кредитного договору, звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за Кредитним договором.

Одночасно із позовною заявою Банк подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову (т. 1 а.с. 9-10) шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ Торговий дім "Автолюкс", ПВП ''Центр - Сервіс" та ТОВ "Італавто Суми". В обґрунтування вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, яка була подана до господарського суду першої інстанції разом з позовною заявою, позивач за первісним позовом посилався на те, що відповідачами у справі було подано до Ленінського районного суду м. Харкова позовну заяву про визнання недійсними договорів іпотеки, укладених на виконання генеральної кредитної угоди № 010-05/1042 від 17.07.2008 року, стягнення за якою є предметом спору у справі за первісним позовом, а також подано позовну заяву про визнання недійсними договорів поруки.

У відповідності до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 ГПК України, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Дана заява була залишена без задоволення ухвалою господарського суду Сумської області від 04.07.2011 р. (т. 2 а.с. 78-81). З матеріалів справи вбачається, що зазначена вище ухвала місцевого господарського суду від 04.07.2011 р. про залишення без задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову оскаржена не була та набрала законної сили. Таким чином, відповідна заява про забезпечення позову була розглянута господарським судом.

Проте, протокол судового засідання від 04.08.2011 р. свідчить, що представником Банку (первісного позивача) в судовому засіданні усно було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, зазначаючи, що відповідна заява про забезпечення позову подавалася до господарського суду Сумської області разом з позовною заявою.

Представник позивача за первісним позовом уточнив, що просить суд вжити заходів до забезпечення позову, враховуючи те, що зупинення провадження у справі № 5021/951/2011 до розгляду по суті апеляційним судом Харківської області цивільної справи № 22-Ц-13608/11 здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, і за цей час існує ймовірність того, що майно, яке є у відповідачів, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду, що в разі задоволення первісних позовних вимог, може істотно утруднити або унеможливити виконання судового рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вірно зазначено господарським судом Сумської області, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі з обґрунтуванням необхідності забезпечення позову, зазначенням виду забезпечення, який належить застосувати. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову та адекватність вибраного засобу забезпечення.

Доказів на підтвердження даних обставин позивачем за первісним позовом надано не було.

Стосовно посилання заявника апеляційної скарги на те, що господарський суд Сумської області, в порушення вимог статті 79 ГПК України, не зазначив в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення справи, яка розглядається апеляційним судом Харківської області, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зупинення провадження у справі це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

За змістом вищевказаної статті причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні Харківського апеляційного господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі в кожному конкретному випадку слід з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом зустрічного позову ПВП «Центр Сервіс» є визнання недійсними договорів поруки, укладених на підставі рішення засновника ПВП «Центр Сервіс»ОСОБА_3 б/н від 09.07.2008 р. та від 16.10.2009 р.

Але слід звернути увагу, що вищевказані рішення засновника в цій справі не є предметом доказу і не можуть бути оцінені судом щодо їх відповідності діючому законодавству в межах даної справи, в той час як вони мають значення для зясування дійсних прав і обовязків сторін стосовно предмета спору в даній справі.

Матеріали справи свідчать, що апеляційним судом Харківської області розглядається справа № 22-ц-13608/11 за апеляційною скаргою ПАТ «Ерсте Банк»на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 16 червня 2011 року у справі № 2024/2-330/11, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ПВП «Центр-Сервіс», ПАТ «Ерсте Банк», ТОВ ТД «Автолюкс» та визнано недійсними рішення засновника ПВП «Центр-Сервіс» Євтюшкіна В.П. б/н від 09.07.2008 р. та від 16.10.2009 р., на підставі яких, як зазначалося вище, були укладені оспорювані за зустрічним позовом у справі № 5021/951/2011 договори поруки.

Тобто господарський суд Сумської області не може розглянути справу через обмеженість предметом позову, а тому розгляд справи про визнання недійсними рішень засновника ПВП «Центр Сервіс»є первинним, а клопотання представника ПВП «Центр Сервіс»про зупинення провадження у справі обґрунтованим.

Отже, господарським судом Сумської області було правомірно зупинено провадження у справі № 5021/951/2011, в межах приписів ст. 79 ГПК України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та прийнятою у відповідності до норм чинного законодавства.

Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 04.08.2011 року у справі №5021/951/2011 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 вересня 2011 року.