Ухвала суду № 18584707, 15.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"16" вересня 2011 р. Справа № 5023/6276/11

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

розглянувши апеляційну скаргу 2-го відповідача (вх.№ 4038Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від "23" серпня 2011 р. по справі № 5023/6276/11

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до 1. ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3", м. Харків

2. АК "Харківобленерго", м. Харків

про визнання недійсним договору та визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 серпня 2011 року (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено.

2-й відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23 серпня 2011 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для прийняття апеляційної скарги до провадження колегія суддів виходить з наступного.

Апелянтом не надано доказів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та Інструкцією “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року, встановлені порядок та розмір сплати державного мита за подання позовних заяв до суду.

Згідно з підпунктом г) пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито" державне мито із апеляційних скарг на рішення господарських судів сплачується із розміру 50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлений позов майнового характеру - про визнання права власності та немайнового характеру - про визнання недійсним договору.

При подачі позову до суду першої інстанції позивачем було сплачено державне мито в сумі 170 грн.

В апеляційній скарзі 2-й відповідач оскаржує рішення суду в повному обсязі. Однак державне мито за подання апеляційної скарги сплачено лише у розмірі 42,50 грн., тобто в меншому розмірі, ніж передбачений вимогами вищезазначеного Декрету.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги не надані належні докази сплати державного мита у встановленому розмірі.

За таких обставин апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, ч. 3 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу.

Після усунення обставин, зазначених у пункті 3 частини 1 ст. 97 ГПК, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 12 арк.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.