Рішення № 18583778, 29.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2011 р. Справа № 24/070-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»

про стягнення 268 790, 56 грн.

Представники сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»: Старук О.Л., Хомич М.Х.

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»: Мосійчук А.В.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»268 790, 56 грн. за договором № 19 постачання товару від 15.03.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2011 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2011 р.

В судове засідання 02.09.2011 р. представники сторін не з’явилися, вимог ухвали суду від 18.08.2011 р. не виконали, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 16.09.2011р.

09.09.2011 р. через загальний відділ господарського суду Київської області Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»подало зустрічний позов від 09.09.2011 р. (вх. № 12394 від 09.09.2011 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»про визнання договору № 19 постачання товару від 15.03.2010 р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2011 р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 24/070-11.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»надійшов відзив на позов від 16.09.2011 р. (вх. № 12723 від 16.09.2011 р.), у якому останній просить суд у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»про стягнення заборгованості у справі № 24/070-11 відмовити повністю.

У судовому засіданні 16.09.2011 р. судом, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 22.09.2011 р.

22.09.2011 р. через загальний відділ канцелярії господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»надійшла заява про визнання позову від 21.09.2011 р. (вх. № 13038 від 22.09.2011 р.), у якій зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»повністю визнає заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»вимоги про стягнення боргу за договором № 19 постачання товару від 15.03.2010 р. і не заперечує проти винесення судом рішення про задоволення позову.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»надійшла заява про відмову від зустрічної позовної заяви від 21.09.2011 р. (вх. № 13037 від 22.09.2011 р.), відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»відмовляється від зустрічного позову у справі № 24/070-11 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»про визнання договору № 19 постачання товару від 15.03.2010 р. недійсним.

У судовому засіданні 22.09.2011 р. судом, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 29.09.2011 р., у зв’язку з необхідністю витребування документів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»заяву про визнання позову та заяву про відмову від зустрічного позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2011 р. провадження у справі № 24/070-11 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»про визнання договору недійсним припинено.

У судовому засіданні 29.09.2011 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»підтримав подану ним заяву про визнання позову та надав суду документи, що підтверджують наявність відповідних повноважень у особи, що підписала зазначені заяви.

У судовому засіданні 29.09.2011 р. представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

29.09.2011 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

15.03.2010 р. між сторонами було укладено договір № 19 постачання товару, за умовами якого позивач зобов’язався поставити відповідачу інфузійні розчини, надалі товар, а відповідач –прийняти і вчасно оплатити даний товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у видаткових накладних, що додаються до договору і є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п. 1.4 договору документами на товар, що позивач повинний передати відповідачу є: вибуткова накладна, у яких вказується асортимент, кількість, вартість даної партії товару, порядок проведення розрахунку; податкова накладна і сертифікат якості заводу-виробника.

Згідно з п. 5.5 договору товар вважається переданим позивачем і прийнятим відповідачем: по кількості, відповідно до кількості товару, зазначеній у накладних; по якості, відповідно до сертифіката якості заводу – виробника.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що датою постачання вважається день підпису відповідачем вибуткової накладної.

Розділом 6 договору передбачено порядок розрахунків між сторонами, відповідно до якого ціни на товар, без врахування ПДВ, зазначені у вибуткових накладних, що додаються до даного договору.

Відповідно до п. 6.3 договору загальна сума договору визначається як сума вартості відпущеного товару по всіх видаткових накладних, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно з п. 6.4 договору розрахунки здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача в національній валюті.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що форма розрахунків: платіжне доручення.

Відповідно до п. 6.6 договору оплата товару здійснюється в порядку і на умовах зазначених у видаткових накладних на постачання конкретної партії товару і повинна бути зроблена позивачу не пізніше останнього банківського дня зазначеного у видатковій накладній.

Згідно з п. 6.7 договору датою оплати є день зарахування коштів на рахунок позивача.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і дує до 31.12.2010 р., за умови виконання сторонами своїх зобов’язань.

На виконання умов договору, позивач по вибуткових накладних № 209 від 03.06.2010 р. на суму 138 790, 56 грн. та № 208 від 03.06.2010 р. на суму 253 896, 00 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму –392 686, 56 грн., а відповідач, на підставі довіреності № 11755 від 04.06.2010 р., вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме у розмірі 123 896, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення № 14557 від 12.11.2010 р. на суму 23 896, 00 грн., платіжне доручення № 14728 від 16.11.2010 р. на суму 50 000, 00 грн. та платіжне доручення № 15078 від 23.11.2010 р. на суму 50 000, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача були неодноразово надіслані претензії, а саме № 34 від 14.02.2011 р. та № 143 від 24.06.2011 р., з вимогами погасити існуючу заборгованість за поставлений товар у розмірі 268 790, 56 грн. В підтвердження надсилання вказаних претензій позивач надав до суду фіскальні чеки № 2211 від 21.02.2011 р., № 2616 від 24.06.2011 р. та повідомлення про вручення поштового відправлення 23.02.2011 р., 30.06.2011 р., які залучено до матеріалів справи.

Проте, відповідачем не було виконано свого зобов’язання щодо оплати за поставлений товар, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що відповідач визнає позов в повному обсязі, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалося, відповідач своє заявою від 21.09.2011 р. (вх. № 13038 від 22.09.2011 р.) повністю визнав заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу за договором № 19 постачання товару від 15.03.2010 р.

Частина 5 ст. 22 ГПК України передбачає право відповідача визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 268 790, 56 грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник в наслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» (08632, Київська область, Васильківський район, село Іванковичі, вулиця Шевченка, будинок 4, ідентифікаційний код - 19351156) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез»(03040, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 2-А, ідентифікаційний код - 31872661) 268 790 (двісті шістдесят вісім тисяч сімсот дев’яносто) грн. 56 коп. боргу за поставлений товар, 2 687 (дві тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 91 коп. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак

Дата підписання рішення: 30.09.2011 р.