Рішення № 18583528, 19.09.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2011 р. Справа № 4/111-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргідропроект», м. Харків

до Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго», м. Вишгород

про стягнення 23108831, 87 грн.

за участю представників сторін:

позивач ОСОБА_1. предст., дов. № 36 від 01.06.2011р.

відповідач ОСОБА_2 предст., дов. № 5/209 від 08.09.2011р.

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №4/111-11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргідропроект»до Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» про стягнення 23108831, 87 грн., які складаються з 16589254, 80 грн. заборгованості за договором № 3528 від 19.11.2007р. на виконання проектно-вишукувальних робіт «Канівська ГАЕС. Проект», 497677,64 грн. 3% річних, 1128069, 33 грн. інфляційних втрат, 3732582, 33 грн. пені, 1161247, 80 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2011р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 15.08.2011р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору в установлені строки за виконані роботи не розрахувався.

12.08.2011р. через загальний відділ господарського суду від відповідача по справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з можливим мирним врегулюванням спору.

Враховуючи неявку в судове засідання 15.08.2011р. представника відповідача, а також відсутності заперечень щодо відкладення розгляду справи з боку позивача, розгляд справи було відкладено на 29.08.2011р.

29.08.2011р. позивачем в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 16 589 254,80 грн. суми основного боргу, 1128069,33 грн. інфляційних втрат, 879230, 50 грн. пені.

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 року № 01-8/2351 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року”та у пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року”, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

В судовому засіданні 29.08.2011р. відповідачем на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 20.07.2011р. та ухвалі від 15.08.2011р. було подано письмовий відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на неналежне виконання позивачем робіт за договором, у звязку з чим у відповідності до умов договору (п.4.6), термін оплати робіт не настав.

В судовому засіданні 29.08.2011р. було оголошено перерву до 19.09.2011р., про що сторони були повідомлені під розписку в бланку оголошення перерви.

19.09.2011р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення стосовно заявлених позовних вимог з посиланням на поданий відповідачем відзив.

19.09.2011р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд,

встановив:

19 листопада 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Укргідропроект»(замовник) та Публічним акціонерним товариством «Укргідроенерго»(виконавець) було укладено договір № 3528 (Договір), відповідно до умов якого замовник доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобовязання по виконанню проектно-вишукувальних робіт (надалі проектно-вишукувальна продукція) «Канівська ГАЕС. Проект»в обсязі за завданням замовника на проектування.

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна вартість робіт, що підлягають виконанню за даним договором, складає 23990823, 00 грн. визначена кошторисами (Додаток №3) та погоджена протоколом погодження вартості (Додаток №4), крім того податок на додану вартість в сумі 4798164,60 грн.

Додатковою угодою № 4 від 15.12.2008 р., сторонами були внесені зміни до Договору, а саме до п. 2.1., згідно яких загальна вартість робіт за договором, з врахуванням ПДВ, складає 34 029 254, 40 грн.

Відповідно до розділу 3 Договору, терміни, зміст і вартість виконання роботи, її основних етапів, строки видання замовником вихідних даних визначаються календарним планом робіт, який складається щорічно на поточний рік з розбивкою на етапи і складає невідємну частину договору.

Відповідно до Додатку № 3, роботи за договором поділені на чотири етапи, строки виконання яких відповідно: 1 етапу - вересень 2008 р., 2 етапу - грудень 2008 р., 3 етапу - березень 2009 р., 4 етапу - липень 2009 р.

Як зазначає позивач, ним було виконано весь передбачений Договором обсяг робіт у відповідності до встановлених календарним планом строків, відповідно до умов завдання на проектування, викладеного ПАТ «Укргідроенерго»в додатку № 1 до Договору в обсязі, передбаченому календарним планом та завданням на проектування.

В свою чергу, відповідачем перший та другий етапи робіт були прийняті та оплачені у відповідності до розділу 2 та 4 Договору, проте третій та четвертий етапи відповідач в повному обсязі не оплатив, у звязку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 16589254, 80 грн., яку і просить стягнути позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укргідропроект»відповідно до календарного плану передав ПАТ «Укргідроенерго»повний комплект технічної документації, відповідно: по третьому етапу 31.03.2009 р., по четвертому 24.06.2009 р., а саме: акти здачі-приймання проектної продукції № 73, 73/1, 73/2. по третьому етапу робіт, та акти № 153, 154, 155, 156 по четвертому етапу робіт; за накладною ГТВ № 212 від 31.03.2009 р. повний комплект технічної документації, по третьому етапу Договору; за накладними ГТВ № 463, 464, 465, 466 від 24.06.2009 р. повний комплект технічної документації, по четвертому кінцевому етапу Договору. (копії в матеріалах справи).

Виготовлена ПАТ «Укргідропроект»проектна продукція повністю прийнята ПАТ «Укргідроенерго»без зауважень, що підтверджується актами здачі-приймання проектної продукції № 73, 73/1, 73/2 по третьому етапу робіт, та актами № 153, 154, 155, 156 по четвертому етапу робіт, які підписані сторонами та засвідчені печатками сторін договору.

На підставі актів здачі-приймання проектної продукції, оформлених сторонами договору, ПАТ «Укргідроенерго»мав сплатити ПАТ «Укргідропроект»: за актом № 73 (етап № 3.1.) - 2 280 000, 00 грн., за актом № 73/1 (етап № 3.2) - 2 520 000, 00 грн., за актом № 73/2 (етап № 3.3) - 2 760 000, 00 грн., за актом № 153 (етап № 4.1.) - 2 160 000, 00 грн., за актом № 154 (етап № 4.2) - 2 280 000, 00 грн., за актом № 155 (етап № 4.3) - 2 280 000, 00 грн., за актом № 156 (етап № 4.4) - 2 309 254, 80 грн. Всього в загальному розмірі 16589254, 80 грн.

Вказана заборгованість також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, складеним між сторонами за договором № 3528 від 19.11.2007 р. (за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р.).

Враховуючи те, що відповідач у встановлені договором строки та в повному обсязі заборгованість по третьому та четвертому етапах не сплатив, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № ФЕО1742 від 20.12.2010р., №ФЕО-485 від 24.05.2011р. з вимогою погасити існуючу заборгованість.

Однак, вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та належного реагування.

Відповідач у письмовому відзиві на позов, а також усно в судовому засіданні проти позову заперечував. В обґрунтування поданих заперечень, він зазначив, що відповідно до завдання на проектування, проектна документація повинна бути розроблена у відповідності вимог цього завдання і нині діючої нормативної документації.

Однак, в ході перевірки проектно-вишукувальної продукції ДП «Укрдержбудекспертиза»був наданий негативний висновок № 00-00235-09, затверджений 23.07.2010 р., який був направлений позивачеві для опрацювання та коригування проектно-вишукувальної продукції.

Як зазначає далі відповідач, у зв'язку з тим, що проектно-вишукувальна документація, надана позивачем для оцінки і погодження, була виконана без додержання вимог, що містяться у завданні, відповідач мав аргументовані зауваження до проектно-вишукувальної документації, тому 28.12.2010 р. відбулося спільне засідання науково-технічної ради позивача та відповідача з питань проектування Канівської ГАЕС.

На спільному засіданні позивач і відповідач на виконання п. 4.5. Договору склали перелік необхідних доробок до проектно-вишукувальної документації та встановили терміни їх виконання, що було оформлено протоколом спільного засідання, затвердженого уповноваженими представниками позивача та відповідача.

Таким чином, за словами відповідача, вбачається, що на момент складання протоколу позивач не виконав своїх зобов'язань по Договору щодо виконання за завданням відповідача проектно-вишукувальних робіт по об'єкту «Канівська ГАЕС. Проект», а тому на сьогоднішній день термін оплати робіт, передбачений п. 4.6. Договору, не настав.

Суд, розглянувши докази наявні в матеріалах справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, встановив, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до положень договору (п.4.2), передача замовнику оформленої для погодження і затвердження проектно-вишукувальної продукції здійснюється відповідно до календарного плану робіт згідно акту здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції супровідними документами виконавця. Право власності на передану замовнику проектно-вишукувальну продукцію переходить до нього з дати підписання замовником акта здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції.

При завершенні робіт, відповідно до календарного плану, виконавець представляє замовнику акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції у шести примірниках, чотири для замовника та два для виконавця, з додатком до нього: комплекту продукції у чотирьох примірниках на російській мові, передбаченої завданням на проектування та умовами договору; переліку супровідних документів (накладних) по відправленню продукції, передбаченої умовами договору (п. 4.3).

Згідно п. 4.4 договору, замовник протягом 20 календарних днів з моменту одержання проектно-вишукувальної продукції, зазначеної у п. 4.3, при відсутності зауважень, зобов'язаний направити виконавцю два екземпляри підписаного акту здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції.

Пунктом 4.5 визначено, що при наявності зауважень у замовника до отриманої проектно-вишукувальної продукції, сторонами в строк не пізніше 20 календарних днів з моменту одержання проектно-вишукувальної продукції, складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та терміном їх виконання.

Вже після чого, виконавець згідно двосторонньому акту зобов'язаний усунути узгоджені аргументовані зауваження замовника своїми засобами і за свій рахунок у термін, погоджений із замовником. У цьому випадку термін оплати робіт повинний бути не пізніше, ніж 20 календарних днів з моменту усунення зауважень та підписання акту здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції.

За аналізу вищезазначених положень договору, вбачається, що прийняття виконаної за договором продукції, а також оцінка якості, повноти виконаних робіт є обовязком відповідача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, підписуючи акти здачі-прийняття виконаних робіт, та керуючись п. 4.5 договору, погодився з прийнятими роботами та у встановлений договором строк щодо усунення недоліків з приводу виконаної роботи, позивачеві не заявляв, протокол розбіжностей не складав та позивачеві не направляв.

Щодо посилань відповідача на негативний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза»№ 00-00235-09, яким було проведено комплексну державну експертизу проектно-вишукувальної продукції, суд зазначає наступне:

У зв'язку з аварією 17.08.2009 р. на Саяно-Шушенській ГЕС (Росія), Міністерство регіонального розвитку та будівництва України Наказом від 11 січня 2010 року № 1 затвердило ДБН В.2.4-3-2010 "Гідротехнічні споруди. Основні положення", що зумовило невідповідність проектно-вишукувальної документації «Канівська ГАЕС. Проект»новим нормам та необхідність приведення її у таку відповідність.

З метою узгодження подальших дій, щодо роботи над проектом «Канівська ГАЕС», позивач та відповідач провели спільне засідання науково-технічної ради ВАТ «Укргідроенерго» та ПАТ «Укргідропроект»з питань проектування Канівської ГАЕС, зафіксованого протоколом від 28.12.2010 p., на якому узгодили спільні дії з приводу доробки даного проекту, та не є двостороннім актом з переліком необхідних доробок та терміном їх виконання, складений у відповідності до п. 4.5. договору, як про це стверджує відповідач, а є документом, який погоджує подальші дії щодо роботи над проектом «Канівська ГАЕС».

Наведене твердження відповідача також спростовується тим фактом, що спільне засідання було проведене після підписання актів здачі приймання проектно-вишукувальної продукції, а протокол спільного засідання не містить жодних посилань на договір № 3528 від 19 листопада 2009 р.

Більш того, п. 9 протоколу від 28.12.2010 р. містить положення про затвердження додаткового фінансування робіт щодо доопрацювання проекту «Канівська ГАЕС»у розмірі тридцяти мільйонів гривень, що свідчить про досягнення сторонами згоди про виникнення додаткового обсягу робіт, а ніяк не усунення недоліків виконаної документації.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач в повному обсязі та відповідно до календарного плану робіт виготовив проектно-вишукувальну документацію і передав її замовнику 24.06.2009р., а замовник, в свою чергу, передав зазначену документацію ДП «Укрдержбудекспертиза»тільки 20.10.2009 р. ДП «Укрдержбудекспертиза», яка склала висновок 13.07.2010 р., тобто вже після прийняття виконаних робіт та їх погодження на підставі умов договору та чинного законодавства на момент їх прийняття.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами частини першої статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства (та 43 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем надано суду всіх належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність заборгованості відповідача зі сплати виконаних робіт в розмірі 16589254, 80 грн.

Проте, відповідач в силу вищезазначених норм законодавства, не надав суду доказів факту неналежного виконання підрядником своїх зобовязань за договором, а також не спростував доводів позивача щодо існуючої заборгованості, у звязку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 16589254, 80 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач, посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1128069, 33 (за період з грудня 2010р. по липень 2011р.)

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом з урахуванням рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з грудня 2010р. по липень 2011р. в розмірі 895819,76 грн.

Відповідно п. 5.5. Договору, у випадку порушення термінів оплати зазначених у п.п.2.4.; 4.6.; 8.2. даного договору винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої вчасно суми за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231К України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 2.4. Договору оплату виконаних і прийнятих робіт замовник здійснює своїм платіжним дорученням протягом 5 календарних днів з дати підписання акту здачі приймання проектно-вишукувальної продукції з врахуванням авансу.

Як вбачається з матеріалів справи, акти здачі-приймання проектної продукції № 73, 73/1, 73/2 по третьому етапу робіт, та № 153, 154, 155, 156 по четвертому етапу робіт, підписані 11.11.2010 р. Таким чином, строк оплати за договором настав 16.11.2010 р.

Відповідно до уточненого розрахунку від 29.08.2011р., (за домовленістю сторін), позивачем здійснено розрахунок пені за 53 календарні дні, який складає 879230,50 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, який не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, з урахуванням норм ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», а також за період, визначений сторонами (53 календарні дні), встановив, що заявлена позивачем пеня в розмірі 879230,50 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 373371,86 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16589254,80 грн. боргу, 373371,86 грн. пені, 895819,76 грн. інфляційні втрати, всього 17858446, 42 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго»(07300, Київська обл., м. Вишгород, код 20588716) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргідропроект»(61166, м. Харків, проспект Леніна, 9, код 00114117) - 16589254 (шістнадцять мільйонів пятсот вісімдесят девять тисяч двісті пятдесят чотири) грн. 80 коп. боргу, 373371 (триста сімдесят три тисячі триста сімдесят одну) грн. 86 коп. пені, 895819 (вісімсот девяносто пять тисяч вісімсот девятнадцять) грн. 76 коп. інфляційних втрат, 24487 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 89 коп. державного мита, 226 (двісті двадцять шість) грн.. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 22.09.2011р.