Рішення № 18583484, 04.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/574-20/14404.10.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000»

Треті особи, яка не заявляють

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково -

виробнича компанія «ТОТ»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «СМ-Інвест»

провизнання договору №Б-36-05/1 купівлі-продажу векселів від 17.04.2007р.

недійсним

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

Від позивача не зявився

від відповідача не зявився

від третьої особи -1 не зявився

від третьої особи -2 не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання договору №Б-36-05/1 купівлі-продажу векселів від 17.04.2007р., який укладений між ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», як покупцем та ТОВ «Укренергоремонт-2000», як продавцем, недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2010р. у справі №32/574 позовні вимоги задоволено повністю.

Під час розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2010р. у справі №32/574, було залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ «Науково - виробнича компанія «ТОТ»(яким здійснено попередній продаж векселів на користь ТОВ «Укренергоремонт-2000») та ТОВ «СМ-Інвест»(повірений покупця векселів).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011р. у справі №32/574 рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2010р. у справі №32/574 скасовано, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2011р. у справі №32/574 касаційну скаргу ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011р. у справі №32/574 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2010р. у справі №32/574 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

22.06.2011р. матеріали справи №32/574 передано на новий розгляд судді Палію В.В.

У звязку з наведеним, ухвалою від 24.06.2011р. справа прийнята до розгляду суддею Палієм В.В., справі присвоєно номер 32/574-20/144, розгляд справи призначено на 30.08.2011р.

21.07.2011р. судом одержано клопотання від керуючого санацією позивача про направлення кореспонденції за вказаною у клопотанні адресою.

25.08.2011р та 26.08.2011р. судом одержані клопотання від кредиторів позивача про зупинення провадження у справі №32/574-20/144 до закінчення розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційних скарг на ухвали Господарського суду міста Києва від 23.06.2011р. та від 06.07.2011р. у справі №43/75-15/7-б про визнання банкрутом позивача, якими призначено нового розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Сиротенка О.О., звільнено ОСОБА_1 від виконання повноважень керуючого санацією позивача та призначено керуючим санацією Сиротенка О.О.

26.08.2011р. судом одержано клопотання за підписом Першого заступника Голови Правління позивача про зупинення провадження у справі №32/574-20/144 до закінчення розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційних скарг на ухвали Господарського суду міста Києва від 23.06.2011р. та від 06.07.2011р. у справі №43/75-15/7-б про визнання банкрутом позивача, а також міститься клопотання не приймати відмову керуючого санацією Сиротенка О.О. від позову у справі №32/574-20/144.

У судовому засіданні 30.08.2011р. судом задоволено клопотання керуючого санацією позивача про направлення кореспонденції за вказаною у клопотанні адресою.

Керуючий санацією Сиротенко О.О. заперечив проти задоволення клопотань про зупинення провадження у справі №32/574-20/144.

Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотань про зупинення провадження у справі №32/574-20/144.

Клопотання кредиторів позивача та Першого заступника Голови Правління позивача про зупинення провадження у справі №32/574-20/144 судом не задоволені, проте, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи №32/574-20/144, оскільки розгляд апеляційних скарг у справі №43/75-15/7-б призначено Київським апеляційним господарським судом на 30.08.2011р.

У звязку з наведеним та з метою повторного витребування неподаних суду документів, розгляд справи 30.08.2011р. відкладено.

19.09.2011р. судом одержано заяву за підписом керуючого санацією позивача ОСОБА_1 про зміну (уточнення) предмету та підстави позову у справі №32/574-20/144.

Проте, суд відмовляє у прийнятті до розгляду вказаної заяви про зміну (уточнення) предмету та підстави позову у справі №32/574-20/144, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Стаття 22 ГПК України визначає процесуальні права та обовязки сторін, якими вони наділяються з метою їх використання щодо всебічного, повного то обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предмет позову це певна матеріально правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову це фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасно їх зміна не допускається. Вказане вище, зокрема, підтверджується п. 3.7. Розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/1289 з послідуючими змінами та доповненнями та п. 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме ухвали Господарського суду міста Києва від 06.07.2011р. у справі №43/75-15/7-б за заявою Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»про визнання банкрутом, ОСОБА_1 звільнено від виконання повноважень керуючого санацією Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Сиротенка О.О. Вказана ухвала суду залишена без змін відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р., відповідно є такою, що набрала законної сили.

Заява про зміну (уточнення) предмету та підстави позову у справі №32/574-20/144 за підписом керуючого санацією Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»ОСОБА_1 надійшла до суду 19.09.2011р., тобто, після того, як ухвалою суду ОСОБА_1 було звільнено від виконання повноважень керуючого санацією Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь». Оскільки станом на час подачі до суду заяви про зміну (уточнення) предмету та підстави позову у справі №32/574-20/144 особа, яка її підписала є неуповноваженою особою та не має права представляти інтереси позивача у справі, суд відмовляє у прийнятті до розгляду заяви про зміну (уточнення) предмету та підстави позову у справі №32/574-20/144. Відповідно, вказана заява з додатками підлягає поверненню позивачу (безпосередньо неуповноваженій особі, яка її підписала, ОСОБА_1).

19.09.2011р. судом одержанні клопотання від ТОВ «Шпола-Агро Індустрі», ТОВ «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин», ТОВ «Словянський -Центр», Фермерського господарства «Полісся-ММ», про залучення вказаних осіб, як кредиторів позивача до участі у справі у якості третіх осіб на стороні позивача. Заяви мотивовано тим, що керуючий санацією Сиротенко О.О. є зацікавленою особою і буде відстоювати інтереси не всіх кредиторів, а лише тих, які запропонували його кандидатуру. І всі його зусилля можуть бути направлені на включення до реєстру кредиторів, які не потрапили до реєстру, або вимоги яких невизнані. Існує ймовірність, що керуючий санацією Сиротенко О.О. може відмовитись від позову у даній справі, що призведе до задоволення необґрунтованих кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000»та збільшення боргу позивача ще на 10000000,00грн. За наведених обставин, вказані кредитори позивача вважають, що рішення у даній справі впливає на їх інтереси.

У судовому засіданні 19.09.2011р. розгляд даних клопотань перенесено судом на наступне судове засідання.

19.09.2011р. судом одержано клопотання від ТОВ «Шпола-Агро Індустрі», ТОВ «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин», ТОВ «Словянський -Центр», Фермерського господарства «Полісся-ММ», про відкладення розгляду справи до винесення рішення Вищим господарським судом України по апеляційним скаргам на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2011р., ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі №43/75-15/7-б (відповідно до яких припинено повноваження керуючого санацією ОСОБА_1 та призначено керуючим санацією Сиротенка О.О.).

Також, 19.09.2011р. судом одержано клопотання від керуючого санацією ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до винесення рішення по касаційній скарзі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2011р., ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі №43/75-15/7-б Вищим господарським судом України.

Оскільки питання про залучення до участі у справі ТОВ «Шпола-Агро Індустрі», ТОВ «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин», ТОВ «Словянський -Центр», Фермерського господарства «Полісся-ММ»у якості третіх осіб станом на 19.09.2011р. не вирішено, судом відмовлено у розгляді клопотань вказаних осіб про відкладення розгляду справи до винесення рішення Вищим господарським судом України по апеляційним скаргам на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2011р., ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі №43/75-15/7-б, оскільки вказані особи не є ні сторонами спору, ні третіми особами.

Щодо клопотання за підписом керуючого санацією ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до винесення рішення по касаційній скарзі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2011р., ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі №43/75-15/7-б Вищим господарським судом України, то суд відмовляє у його задоволенні, оскільки станом на 19.09.2011р. ОСОБА_1 не є уповноваженою особою та не має права представляти інтереси позивача у справі.

З метою вирішення клопотань ТОВ «Шпола-Агро Індустрі», ТОВ «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин», ТОВ «Словянський -Центр», Фермерського господарства «Полісся-ММ», про залучення вказаних осіб, як кредиторів позивача до участі у справі у якості третіх осіб на стороні позивача, розгляд справи 19.09.2011р. відкладено.

У судовому засіданні 27.09.2011р. суд відмовив у задоволенні клопотань ТОВ «Шпола-Агро Індустрі», ТОВ «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин», ТОВ «Словянський -Центр», Фермерського господарства «Полісся-ММ», про залучення вказаних осіб, як кредиторів позивача до участі у справі у якості третіх осіб на стороні позивача, оскільки вказаними особами не доведено, що рішення у справі №32/574-20/144 вплине на їх права або обовязки щодо однієї із сторін спору.

27.09.2011р. судом одержано клопотання по справі за підписом керуючого санацією ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до винесення рішення по касаційній скарзі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі №43/75-15/7-б Вищим господарським судом України.

Проте, у судовому засіданні 27.09.2011р. суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, оскільки станом на 27.09.2011р. ОСОБА_1 не є уповноваженою особою та не має права представляти інтереси позивача у справі.

27.09.2011р. судом одержано телеграми від ТОВ «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин», Фермерського господарства «Полісся-ММ», ТОВ «Словянський -Центр», у яких викладені клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав, що наведені у телеграмах.

Оскільки вказані особи не є ні сторонами спору, ні третіми особами, судом відмовлено у розгляді клопотань вказаних осіб про відкладення розгляду справи, що викладені у телеграмах.

Представник відповідача надав суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких просить суд у позові відмовити.

З метою вивчення наданих представником відповідача письмових пояснень, розгляд справи 27.09.2011р. відкладено.

Представники сторін та третіх осіб у судове засідання 04.10.2011р. не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2007 відбулось засідання Спостережної ради Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь».

На зазначеному вище засіданні було прийнято рішення про придбання Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000»двох простих векселів на загальну суму 10000000,00грн., з метою отримання прибутку від подальшого їх продажу.

Статтею 194 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено поняття цінного паперу, відповідно до якого цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Відповідно до ст. 195 Цивільного кодексу України в Україні в цивільному обороті можуть бути цінні папери, які входять зокрема до групи боргових цінних паперів, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. Вексель за своєю правовою природою відноситься до групи боргових цінних паперів. Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.

17.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000»(продавець) та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»(покупець) було укладено Договір купівлі продажу векселів № Б-36-05/1 (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору продавець передає, а покупець приймає у власність та оплачує наступні прості векселі: № 32171215285, векселедавець - Товариство з обмеженою відповідальністю “Укренергоремонт-2000”, від 25.11.2005, термін платежу 23.11.2008, номінальна вартість 5000000,00 грн., та № 32171215284, векселедавець - Товариство з обмеженою відповідальністю “Укренергоремонт-2000”, від 25.11.2005, термін платежу 23.11.2008, номінальна вартість 5000000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору вартість векселів (сума Договору) складає 10000000, 00грн.

Розрахунок за векселі здійснюється безпосередньо між продавцем та покупцем, шляхом перерахування суми Договору згідно з п. 1.2. Договору на розрахунковий рахунок продавця у термін 15 банківських днів з моменту підписання цього Договору (п. 2.1. Договору).

Згодом додатковою угодою до Договору сторони змінили п. 2.1. Договору та виклали його в наступній редакції: п. 2.1. Розрахунок за векселі здійснюється безпосередньо між продавцем та покупцем, шляхом перерахування суми Договору згідно п. 1.2. на розрахунковий рахунок продавця у термін 10 банківських днів з моменту підписання цього Договору.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що передача векселів за цим Договором оформлюється Актом прийому передачі.

На виконання п. 2.3. Договору 17.04.2007 між сторонами було підписано Акт прийому передачі цінних паперів за Договором № Б-36-05/1 від 17.04.2007р.

Зазначеним вище Актом сторони підтвердили, що продавець передав, а покупець прийняв згідно Договору № Б-36-05/1 від 17.04.2007 наступні прості векселі: № 32171215285, векселедавець - Товариство з обмеженою відповідальністю “Укренергоремонт-2000”, від 25.11.2005, термін платежу 23.11.2008, номінальна вартість 5000000,00 грн., та № 32171215284, векселедавець - Товариство з обмеженою відповідальністю “Укренергоремонт-2000”, від 25.11.2005, термін платежу 23.11.2008, номінальна вартість 5000000,00 грн.

01.11.2007р. між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору. Дана додаткова угода була підписана сторонами з метою виключення можливих непорозумінь, а саме внесено зміни до п. 1.1. Договору в таблиці у колонці «Векселедавець»слова та цифри «ТОВ «УКРЕНЕРГОРЕМОНТ - 2000»30966444»замінено на «ВАТ «Холдингова компанія «Укренергопром»код 32956972. Відповідні зміни внесено і до Акту прийому - передачі цінних паперів за Договором від 17.04.2007р. Доказів визнання недійсною вказаної додаткової угоди від 01.11.2007р. у судовому порядку матеріали справи не містять.

Проаналізувавши Договір можна зробити висновок, що він за своєю правовою природою є Договором купівлі продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 4 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні” видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що у відповідача, як векселедавця, не існувало зобовязань перед Закритим акціонерним товариством “Виробничо-торгова фірма “Радосинь”, для оформлення боргу, за яким могли видаватися векселі. Укладений між сторонами договір купівлі-продажу векселів не містить умови щодо проведення розрахунків за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги із застосуванням векселів.

Тобто, позивач вважає, що відповідачем не надано доказів того, що вказані у Договорі векселі видані для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, тому і просив суд визнати Договір недійсним.

Відповідач у письмовому поясненні проти позовних вимог заперечив, зазначаючи, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду; обставини видачі векселів та їх придбання позивачем жодним чином не стосуються позивача, не впливають на вексельну силу векселів, і не можуть бути підставою для визнання договору недійсним, відповідно не є предметом доказування по справі; помилка, допущена при написанні тексту договору неправильне найменування векселедавця в подальшому виплавлена, шляхом укладення додаткової угоди до договору про виправлення цієї помилки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмовляє у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Як вбачається із Договору, його предметом є купівля-продаж векселів, які видані 25.11.2005, тобто задовго до укладення Договору, що виключає можливість видачі простих векселів: № 32171215285, від 25.11.2005, № 32171215284, від 25.11.2005 на підставі оспорюваного договору.

Відповідно, відсутні підстави вважати, що такі векселі видавались на підставі Договору від 17.04.2007р.

Розглядаючи спори, пов'язані з обігом векселів, суди мають перевіряти, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір (вексель).

Перелік обовязкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Так, відповідно до ст. 75 Закону, простий вексель містить:

(1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

(2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

(3) зазначення строку платежу;

(4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

(5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

(6) зазначення дати і місця складання простого векселя;

(7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно із ст. 76 вказаного Закону, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Відповідно до ст. 1 Закону переказний вексель містить:

1. Назву "переказний вексель", яка включена до тексту документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

2. Безумовний наказ сплатити визначену суму грошей;

3. Найменування особи, яка повинна платити (трасат);

4. Зазначення строку платежу;

5. Зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

6. Найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

7. Зазначення дати і місця складання векселя;

8. Підпис особи, яка видає вексель (трасант).

Згідно з ст. 2 Закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, наведених у попередній статті, не має сили переказного векселя, за винятком випадків, перелічених у ст. 2 Закону.

Якщо документ не має сили простого або переказного векселя, такий документ не є цінним папером, а має силу простої боргової розписки.

Судом встановлено, що прості векселі № 32171215285 та № 32171215284 містять усі обовязкові реквізити, які визначені положеннями Уніфікованого Закону, відповідно, є цінними паперами, а не простими борговими розписками.

Як вбачається із матеріалів справи, продавець за Договором, а саме, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000», станом на час укладення спірного договору було власником таких векселів, оскільки 13.04.2007р. на підставі договору купівлі - продажу векселів № Б-35-05-/1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергоремонт-2000»придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТ»дані векселі.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, як вбачається із матеріалів справи, 11.12.2007р. Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 16/417, яким стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укренергоремонт-2000” 10000000 грн. основного боргу, 3915,00 грн. пені, 118900,00 відсотків річних, 480000,00 грн. інфляційних, 25500,00 грн. державного мита, 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В зазначеному вище рішенні господарський суд встановив, що згідно з Договором купівлі продажу векселів № Б-36-05/1 від 17.04.2007 продавець передав, а покупець прийняв у власність наступні прості векселі: № 32171215285, векселедавець - Товариство з обмеженою відповідальністю “Укренергоремонт-2000”, від 25.11.2005, термін платежу 23.11.2008, номінальна вартість 5000000,00 грн., та № 32171215284, векселедавець - Товариство з обмеженою відповідальністю “Укренергоремонт-2000”, від 25.11.2005, термін платежу 23.11.2008, номінальна вартість 5000000,00 грн.

Проте, не оплатив зазначені вище векселі в звязку з чим у Закритого акціонерного товариства “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Укренергоремонт-2000” виникла заборгованість за Договором купівлі продажу векселів № Б-36-05/1 від 17.04.2007 в розмірі 10000000 грн.

Таким чином, факт укладення та виконання Договору купівлі продажу векселів № Б-36-05/1 від 17.04.2007р. встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2007 у справі № 16/417, що є преюдиційним, тобто обовязковим для суду при розгляді даної справи.

Також, судом встановлено, що 24.04.2007р. Закрите акціонерне товариство “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” на підставі Договору купівлі продажу векселів № Б-36-05/1 продало Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОТ»наступні прості векселі: № 32171215285, векселедавець - Закрите акціонерне товариство “Виробничо-торгова фірма “Радосинь”, від 25.11.2005, термін платежу 23.11.2008, номінальна вартість 5000000,00 грн., та № 32171215284, векселедавець - Закрите акціонерне товариство “Виробничо-торгова фірма “Радосинь”, від 25.11.2005, термін платежу 23.11.2008, номінальна вартість 5000000,00 грн.

Тобто, оспорюваний Договір не лише був спрямований на настання реальних наслідків, але й виражав справжню волю сторін, що підтверджується протоколом засідання Спостережної ради Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»від 24.03.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.

Частина 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Отже, укладення 24.04.2007р. між Закритим акціонерним товариством “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОТ»договору купівлі продажу векселів № Б-36-05/1, свідчить про визнання позивачем Договору відповідно до якого Закрите акціонерне товариство “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” є власником простих векселів: № 32171215285, № 32171215284.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмовляє у їх задоволенні.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду, що є підставою для відмови у позові, суд зазначає наступне.

Позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як встановлено судом, позивачем не доведено наявності цивільного права або охоронюваного інтересу, які б потребували захисту, шляхом звернення до суду з позовом про визнання договору №Б-36-05/1 купівлі-продажу векселів від 17.04.2007р., який укладений між ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», як покупцем та ТОВ «Укренергоремонт-2000», як продавцем, недійсним.

За наведених обставин, поняття «позовна давність», у тому числі наслідки її спливу, не підлягають застосуванню до даного спору, який розглядається у межах справи №32/574-20/144, так як позивачем взагалі не надано доказів на підтвердження існування порушеного права або охоронюваного законом інтересу, необхідністю захисту яких обґрунтовано звернення з даним позовом до суду.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В. Палій