Рішення № 18583458, 01.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/22301.10.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів по

договору № 691142 від 01.01.2005 року

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 155/1/23-2627 від 20.06.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № До7/2011/09/02-1 від

02.09.2011 року.

встановив:

На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до публічного акціонерного товариства «Київенерго»про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів по договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 691142 від 01.01.2005 року укладеного між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»та комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація».

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.01.2005 року між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»та комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»укладено договір на постачання теплової енергії № 691142, предметом його є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до 2.1. договору, при виконання умов даного договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі правил) нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.3.2. договору передбачено обовязок комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація" виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору. Згідно з п. 2 додатку № 4 до договору, позивач до початку періоду (місяця) сплачує відповідачу вартість заявленої в договорі теплової енергії за розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується позивачем не пізніше 15 числа слідую чого за розрахунковим (п. 3 додатку 4 договору).

За період грудень 2008 року - лютий 2009 року КП „Київжитлоспецексплуатація" спожило теплову енергію на суму 21760,05 грн., що вбачається з розрахунків фактичної вартості теплової енергії за період грудень 2008 року - лютий 2009 року.

Відповідач, порушуючи порядок розрахунків за теплову енергію, який закріплено ст. 276 Господарського кодексу України, п. 23 правил користування тепловою енергією неправомірно визначав за спірний період вартість теплової енергії за тарифами, затвердженими Розпорядженнями КМДА № 1662, №1663 від 27.11.2008 року, №1780/1 від 25.12.2008 року, №127,№128 від 05.02.2009 року, які скасовано Указами Президента України №1199/2008 від 24.12.2008 року, №65/2009 від 03.02.2009 року, №76/2009 від 09.02.2009 року, як такі що не відповідають законам та Конституції України ПАТ „Київенерго" завищило вартість теплової енергії за спірний період на суму 16539,47 грн., а саме: за грудень 2008 року було зайве нараховано 3731,22 грн., за січень 2009 року 9046,89 гри., за лютий 2009 року 3761,36 грн. Сплачені грошові кошти позивачем по договору відповідач зараховував в незаконно нараховану ним «заборгованість»по тарифам на теплову енергію, які були затверджені з порушенням встановленого порядку, у зв'язку з чим і були скасовані вказаними вище Указами Президента України.

Листами № 155/1/23-1664 від 09.04.2009 року та №155/1/23-2836 від 19.07.2010 року КП «Київжитлоспецексплуатація»зверталось до ПАТ «Київенерго»з вимогою здійснення перерахунку вартості теплової енергії за період грудень 2008 року по лютий 2009 року, проте ПАТ «Київенерго»відмовило в задоволенні зазначених вимог.

Таким чином, позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання публічного акціонерного товариства «Київенерго»відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів комунальною підприємства „Київжитлоспецексплуатація", шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року за договором № 691142 від 01.01.2005 року, на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської адміністрації № 86 від 31.01.2007 року, "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації №715 від 18.06.2007 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.09.2011 року порушено провадження у справі № 33/223 та призначено її до розгляду на 04.10.2011 року.

В судове засідання 04.10.2011 року зявились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суду зобовязати публічне акціонерне товариство «Київенерго»відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів комунальною підприємства „Київжитлоспецексплуатація", шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року за договором № 691142 від 01.01.2005 року, на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської адміністрації № 86 від 31.01.2007 року, "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації № 715 від 18.06.2007 року, а також стягнути з відповідача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.01.2005 року між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (постачальник за договором) та комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(абонент за договором) укладено договір на постачання теплової енергії № 691142, предметом його є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 769840 13.04.2011 року акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» (ідентифікаційний код 00131305) змінило найменування юридичної особи на публічне акціонерне товариство «Київенерго»(ідентифікаційний код 00131305).

Відповідно до 2.1. договору, при виконання умов даного договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі правил) нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п.п. 2.2.1 договору, постачальник зобовязався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, визначених в додатку 1 до договору.

Пунктом 2.3.2. договору передбачено обовязок комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація" виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору. Згідно з п. 2 додатку № 4 до договору, позивач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує відповідачу вартість заявленої в договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується позивачем не пізніше 15 числа слідую чого за розрахунковим (п. 3 додатку 4 договору).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до п.23 Правил користування теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно із діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Згідно ст. 20 Закону України “Про теплопостачання”, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Судом встановлено, що за період грудень 2008 року - лютий 2009 року комунальне підприємство „Київжитлоспецексплуатація" спожило теплової енергії на 21760,05 грн., що вбачається з розрахунків фактичної вартості теплової енергії за період грудень 2008 року - лютий 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при нарахуванні вартості послуг, керувався тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1662, №1663 від 27.11.2008 року, № 1780/1 від 25.12.2008 року та №№ 127, 128 від 05.02.2009 року, які Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

09.04.2009 року та 19.07.2010 року комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»звернулось до акціонерної енергопостачальної організації «Київенерго»з претензіями № 155/1/23-1664 та № 155/1/23-2936 про здійснення перерахунку вартості спожитої у період з грудня 2008 року по лютий 2009 року теплової енергії за договором у звязку із скасуванням тарифів, на підставі яких здійснювався розрахунок вартості спожитої енергії у вказаний період.

Листами № 048-05/1-3951 від 28.04.2009 року та № 048-72-9304 від 28.07.2010 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку вартості спожитої теплової енергії, оскільки такі нарахування здійснювалися на підставі чинних у спірний період тарифів.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч.2 ст.32 вказаного закону).

Положення ст.19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обовязок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції України та Законам України, з часу прийняття цих рішень.

Як вбачається із матеріалів справи до 01.12.2008 року тарифи на теплову енергію, що постачалася відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 р. № 86 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 року про втрату чинності розпорядження № 86 від 31.01.2007 року скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 02.03.2009 р. з 10.02.2009 року поновлено у дії розпорядження № 86 від 31.01.2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Пунктом 5 додатку 4 до договору передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-1 за адресою: вул. Жилянська, 63, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки споживач повертає в РВТ).

Положеннями пункту 3.2.1 договору встановлено, що абонент має право вимагати від енергопостачальної організації виконання умов цього договору.

З наведеного вбачається, що облік вартості спожитої теплової енергії здійснюється енергопостачальною організацією шляхом надання споживачу відповідних рахунків, а останній має майновий інтерес у правильності таких розрахунків.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення перерахунку вартості спожитої ним протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року теплової енергії за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 року № 86 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.ст. 33, 34, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати публічне акціонерне товариство "Київенерго" (01001, м. Київ, пл.І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) протягом грудня 2008 року - лютого 2009року за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 691142 від 01.01.2005 року, на підставі тарифів згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації № 715 від 18.06.2007 року.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл.І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) на користь комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) державне мито в розмірі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 04.10.2011 року