Рішення № 18583439, 19.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/18619.09.11 За позовомДержавного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів»

доДочірнього підприємства "Ітера трейд"

треті особи 1) Публічне акціонерне товариство «Харківгаз»

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзакордонвидобування»

3) Закрите акціонерне товариство «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»

простягнення 22080,00 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_2 предст. за довір.;

від третьої особи-1: ОСОБА_3 предст. за довір.;

від третьої особи-2: не з»явились;

від третьої особи-3: не з»явились.

В судовому засіданні 19.09.2011 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів»до Дочірнього підприємства «Ітера трейд»про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 22080,00 грн., та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2011 порушено провадження у справі №35/186, розгляд справи призначено на 25.05.2011.

25.07.2011 представник третьої особи-1 надала суду письмові пояснення щодо надання послуг з транспортування природного газу позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 №35/186, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 08.06.2011.

У судовому засіданні 08.06.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 15.06.2011 на підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство «Харківгаз», розгляд справи відкладений на 06.07.2011.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 призначено колегіальний розгляд справи №35/186 у наступному складі суддів: головуюча суддя Літвінова М.Є., судді Борисенко І.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2011 №35/115 розгляд справи призначено на 25.07.2011.

В судовому засіданні 25.07.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 08.08.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 №35/186, на підставі ст.27. 77 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзакордонвидобування»та Закрите акціонерне товариство «УКРГАЗ-ЕНЕРО». розгляд справи відкладений на 06.09.2011.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 06.09.2011 призначено колегіальний розгляд справи №35/186 у наступному складі суддів: головуюча суддя Літвінова М.Є., судді Смирнова Ю.М., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011, на підставі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи призначений на 19.09.2011.

В судовому засіданні 19.09.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2006 року між Дочірнім підприємством «Ітера трейд» (постачальник) та Державним підприємством «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів»(споживач) був укладений договір №001-07-149 поставки природного газу (надалі-Договір).

Відповідно до умов даного Договору (п.1.1.) постачальник зобов»язався передати постачальнику у власність природний газ, використання природного газу споживачем у виробництві товарів, наданні послуг, або інших власних цілей споживача, а споживач зобов»язався прийняти природний газ й сплатити його вартість.

13 квітня 2007 року між сторонами була укладена Додаткова угода №6 до Договору, відповідно до якої сторони погодили порядок розрахунків суми грошових розрахунків в якості оплати за природний газ, перерахування суми збору в якості цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, і компенсації вартості послуг газотранспортного та газорозподільних підприємств. Зокрема, сторонами Договору визначено, (п.3 Додаткової угоди), що ціна природного газу, який постачається за договором, складає 718,33 грн. за одну тис. куб. м. без врахування суми збору в якості цільової надбавки в тарифу на природний газ (2%) вартості транспортування природного газу по території України та без врахування ПДВ (20%). Вказана ціна природного газу діє в період травень - грудень 2007, якщо інше не випливає із Додаткової угоди.

На виконання умов Договору позивачем були перераховані кошти в розмірі 22080,00 грн. згідно платіжного доручення №3165 від 25.04.2007 за транспортування природного газу за травень 2007 в об»ємі газу 198,731 тис.м.куб.

31.05.2007 підприємствами було підписано акт прийому-передачі №Г000000785-07 обсягу природного газу за послуги газотранспортного підприємства та газорозподільних підприємств на транспортування газу трубопроводами до пунктів приймання-передачі газу згідно п.10 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом зі змінами від 16.01.2007 на підставі тарифів на послуги за транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами, затвердженими постановою НКРЕ України від 19.12.2006 №1682.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2010, яке набрало законної сили згідно постанови Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2011 у справі №58/93-10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз»в особі Лозінської філії до Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів «Укрспецвагон», треті особи ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», ДП «Ітера трейд», ТОВ «Укрзакордонвидобування» про стягнення 54956,91 грн., позовні вимоги задоволені повністю та стягнуто з позивача на користь ВАТ «Харківгаз»54956,91 грн., в т.ч. кошти в сумі 22080,00 грн., перераховані постачальнику природного газу Дочірньому підприємству «Ітера трейд», згідно укладеного договору поставки природного газу №001-07-149/598П-ЦВСВ (ВГЕ-07.16)ю від 27.04.2006 між Дочірнім підприємством «Ітера трейд»та Державним підприємством «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів «Укрспецвагон».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2011 і №31 від 16.01.2007, наказів НАК «Нафтогаз України»потреба промислових споживачів в природному газі в 2007 задовольняється з ресурсу газу постачальників, які закуповують його за зовнішньо-економічними контрактами.

Позивач зазначив, що в даному випадку здійснювалось постачання імпортованого природного газу, а отже грошові кошти за фактично про транспортований газ за зовнішньо-економічними контрактами ДП «Укрспецвагон»було сплачено постачальнику газу ДП «Ітера Трейд». Позивач повністю виконав свої зобов»язання. Разом з тим, сплачені позивачем відповідачу кошти по відшкодуванню витрат за послуги газорозподільного підприємства ВАТ «Харківгаз»до останнього не надійшли.

Таким чином, на думку позивача дії відповідача щодо не перерахування грошових коштів в розмірі 22080,00 грн. ВАТ «Харківгаз» порушують права позивача, а тому підлягають поверненню як безпідставно набуте майно (ст.1212 ЦК України), як сума попередньої оплати, сплаченої позивачем за транспортування природного газу згідно платіжного доручення №3165 від 25.04.2007.

Відповідач проти позовних вимог заперечував посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останніх (відзив на позов).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи 27.11.2006 року між сторонами був укладений Договір №001-07-149/598П поставки природного газу (надалі-Договір), за умовами якого відповідач зобов»язався передати позивачу у власність природний газ, а позивач прийняти та оплатити його вартість.

13.04.2007 року Додатковою угодою №6 до Договору (п.3) сторони погодили, що ціна природного газу, який поставляється по договору в період травень-грудень 2007, складає 718,33 грн. за 1 тис.куб.м. без врахування суми збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, вартості транспортування природного газу по території України та без врахування ПДВ.

Пунктом 5 Додаткової угоди №6 до Договору сторони передбачили , що у зв»язку із необхідністю компенсації вартості послуг газотранспортного та газорозподільних підприємств по транспортуванню природного газу позивачу, позивач компенсує вартість зазначених послуг по транспортуванню природного газу позивачу, позивач компенсує вартість зазначених послуг по транспортуванню всього обсягу природного газу, зазначеній в заявці ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача окремим платіжним дорученням.

Пунктом 7 Додаткової угоди №6 до Договору сторони передбачили, що у випадку невиконання позивачем своїх зобов»язань по своєчасній та повній оплаті компенсації вартості послуг газотранспортного та газорозподільних підприємств, відповідачем поставка не здійснюється.

25.04.2007 Додатковою угодою №7 до Договору сторони погодили, що ціна природного газу, який поставляється по Договору в період травень-грудень 2007 складає 738,33 грн. за 1 тис.куб.м. без врахування суми збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, вартості транспортування природного газу по території України та без врахування ПДВ (додаток №4).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту прийому-передачі обсягів природного газу №Г0000000785-07 від 31.05.2007 відповідач поставив, а позивач прийняв природний газ на суму 167946,89 грн., крім того ПДВ 20% - 33589,38 грн., загальна вартість з ПДВ 201536,27 грн., в тому числі:

198,731 тис.куб.м. газу по ціні 738,33 грн. за 1 тис.куб.м. на суму 146729,06 грн.;

збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ (2%) у розмірі 2954,58 грн.;

сума відшкодування витрат на оплату вартості послуг газотранспортного та газорозподільних підприємств 18283,25 грн., крім того ПДВ 20% - 3656,65 грн., загальна вартість з ПДВ 21939,90 грн.

Позивач сплатив відшкодування витрат на оплату вартості послуг газотранспортного та газорозподільних підприємств в розмірі 22080,00 грн. згідно платіжного доручення №3165 від 25.04.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Дана норма передбачає можливість виникнення недоговірних зобов»язань: внаслідок безпідставного набуття майна за рахунок іншої особи, та внаслідок безпідставного збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого).

Умовами виникнення даних зобов»язань є: набуття (збереження майна, яке мало бути витрачене) однією особою; відповідна втрата майна (або неотримання майна) іншою особою; відсутність достатньої правової підстави для цього (угоди сторін, вказівки закону тощо). При цьому до відсутності правової підстави дана норма закону прирівнює ситуацію, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (визнання договору недійсним).

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов»язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими зобовязаннями визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України). Дана норма кореспондується зі ст.180 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (п.1 ч.1. ст.193 Господарського кодексу України).

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання вбо відстрочка виконання з мотиву, що зобов»язання другої сторони за іншим договором не було виконано неналежним чином (ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідачем було прийнято від позивача належне виконання зобов»язань по відшкодуванню витрат за послуги газотранспортного та газорозподільних підприємств відповідно до умов Договору в розмірі, в порядку та на умовах, погоджених сторонами в Договорі, а тому посилання позивача на безпідставне набуття спірних коштів є безпідставним.

Посилання позивача на відсутність перерахування відповідачем грошових коштів в розмірі 22080,00 грн. газорозподільному підприємству ВАТ «Харківгаз»судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Обсяги природного газу, які були поставлені позивачу за Договором, були придбані відповідачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзакордонвидобування»(код ЄДРПОУ 33403090) на підставі договору №001-07-235 купівлі-продажу природного газу від 26.04.2007, копія даного договору наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п.4.3 вищезазначеного договору передбачено, що вартість договору визначається вартістю переданого газу та вартістю послуг газотранспортного та газорозподільних підприємств.

Пунктом 5.2 договору №001-07-235 купівлі-продажу природного газу від 26.04.2007 передбачено, що Дочірнє підприємство «Ітера трейд»до 30.04.2007 року здійснює оплату за аз та компенсує витрати продавця (ТОВ «Укрзакордонвидобування» (код ЄДРПОУ 33403090) на відшкодування послуг газотранспортного та газорозподільних підприємств шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

У відповідності до Додаткової угоди №1 від 26.04.2007 року до Договору №001-07-235 купівлі-продажу природного газу від 26.04.2007 сторони узгодили, що природний газ, який продається відповідачу ТОВ «Укрзакордонвидобування»в травні 2007 року, є газом з ресурсу ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»на оплату вартості послуг з транспортування газу, на оплату послуг із зберігання газу та з урахування ПДВ. Таким чином, витрати на оплату вартості послуг з транспортування газу покладено на власника ресурсу газу ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО».

Аналогічна вимога міститься в п.10 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 в редакції що діяла на момент укладення договору.

Згідно вказаної вимоги, зазначені в абзацах 2 і 3 п.п.5 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1729, укладаються з газотранспортними підприємствами НАК «Нафтогаз України» та/або із суб»єктами господарювання, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори на транспортування природного газу до споживачів без посередників.

27.04.2007 року відповідач сплатив ТОВ «Укрзакордонвидобування» переплату на відшкодування витрат власника ресурсу газу (ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО») на оплату вартості послуг газотранспортного та газорозподільних підприємств, що підтверджується актом прийому-передачі газу від 31.05.2007 року, який наявний в матеріалах справи; отримав в травні 2007 року 1609.468 тис. куб. м. газу на суму 1565426,52 грн., та за травень 2007 року заборгованості за придбаний газ не має (акт звірки взаєморозрахунків між ДП «Ітера трейд»та ТОВ «Укрзакордонвидобування» за період з 01.05.2007 по 31.05.2007).

Із вищезазначеного об»єму газу відповідачем було здійснено поставку газу позивачу та, на умовах Договору отримано відшкодування власних витрат на компенсацію послуг газотранспортного та газорозподільних підприємств.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не були надані суду докази на підтвердження викладеного в позові.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 22080,00 грн. попередньої оплати за транспортування газу, є не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. У позові відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 23.09.2011