Рішення № 18583378, 22.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/28322.09.11

За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального

призначення “Спецжитлофонд”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОМ ОНЛАЙН”

про стягнення 11769,51 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 предст. (дов. від 05.01.2011р.)

від відповідача не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.09.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 10223,40грн. боргу, 12,60 грн. 3% річних, 1533,51грн. неустойки, та розірвання Договору №040811-1 поставки та надання послуг від 04.08.2011р., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита - 117,70грн. та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011р. було порушено провадження у справі №47/283, розгляд справи було призначено на 15.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2011р. розгляд справи відкладено до 22.09.2011р.

В судовому засіданні 22.09.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно умов Договору №040811-1 поставки та надання послуг від 04.08.2011р. на користь відповідача були перераховані грошові кошти у загальній сумі 10223,40грн., проте відповідач не передав у власність позивача товар оплачений останнім згідно, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача перерахованих коштів у сумі 10223,40грн. Крім того, позивач просить суд розірвати Договір №040811-1 поставки та надання послуг від 04.08.2011р., укладений між позивачем та відповідачем.

Відповідач своїх представників в судове засідання 22.09.2011р. не направив, вимоги ухвали суду від 07.09.2011 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2011р. між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», в якості покупця (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМ ОНЛАЙН», в якості постачальника (відповідач), було укладено Договір №040811-1 поставки та надання послуг (далі договір), відповідно до умов якого відповідач зобовязався на умовах цього договору поставити покупцеві товар (кондиціонер) відповідної комплектності, якості та кількості (далі товар) та надати послуги з установки, а позивач зобовязався прийняти і оплатити вказаний товар та надані послуги.

Відповідно до п.1.2 договору предметом договору є товар: кондиціонер MITSUBISHI HEAVY SRK35ZJ-S у кількості 1шт., вартістю 7107,00грн. з ПДВ, та послуги, а саме: стандартний монтаж кондиціонеру вартістю 1300,00грн. з ПДВ та демонтаж кондиціонеру вартістю 329,17грн. з ПДВ. Загальна вартість товару та послуг за договором складає 10223,40грн. (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до п.3.1 договору ціна договору включає ціну товару та вартість наданих послуг, зазначених у п.1.2 договору, що складає 8519,50грн., крім того ПДВ 1703,90грн., разом до сплати 10223,40грн.

Відповідно до п.3.2 договору позивач сплачує ціну договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача на підставі рахунку-фактури, виставленого відповідачем, у строк не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати отримання позивачем рахунку-фактури.

Згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури позивач 05.08.2011р. перерахував відповідачу в якості оплати за товар та послуги загалом 10223,40грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №150 від 05.08.2011р.

Відповідно до умов п.2.1 договору строк поставки товару та надання послуг протягом 10 календарних днів.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач не здійснив поставку товару згідно умов договору та не виконав послуги на загальну суму 10223,40грн.

Згідно умов п.5.1 договору встановлено, що у випадку порушення строку виконання робіт більше, ніж на 10 календарних днів, замовник має право на свій розсуд в односторонньому порядку відмовитись від прийняття зазначених робіт, а відповідач зобовязаний не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту відмови позивача повернути всі суми, сплачені замовником за такі роботи, а також відшкодувати замовнику всі документально підтверджені збитки.

Відповідно до позовної заяви, в звязку з невиконанням відповідачем свого зобовязання щодо поставки товару та виконання послуг, позивач 18.08.2011р. звернувся до відповідача з заявою про розірвання договору №044/24-3569 від 18.08.2011р., в якій позивач повідомляв про розірвання договору №044/24-3569 від 18.08.2011р. та вимагав повернення коштів, сплачених платіжним дорученням №150 від 05.08.2011р.

Оскільки відповідач свого обовязку щодо поставки оплаченого позивачем товару (кондиціонер) та наданню послуг з його установки не виконав, грошові кошти у сумі 10223,40грн. не повернув, то позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача перерахованих грошових коштів за непоставлений товар у розмірі 10223,40грн.

Дослідивши умови Договору №044/24-3569 від 18.08.2011р., судом встановлено, що останній має змішану цивільно-правову природу, а саме договору поставки та договору надання послуг.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 статті 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з статтею 663 ЦК України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Статтею 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобовязання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Згідно з п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як покупцем, згідно рахунку-фактури №150 від 05.08.2011р. було перераховано відповідачу грошові кошти за товар та послуги на загальну суму 10223,40грн., натомість відповідач, як постачальник, свого обовязку щодо поставки оплаченого позивачем товару та щодо надання послуг по встановленню товару на суму 10223,40грн. - не виконав, а відтак позивач на підставі статті 670 Цивільного кодексу України, якою передбачено право покупця вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, на яку товар поставлено не було, та не було виконано послуги, заявив відповідачу про повернення останнім 10223,40грн. Але відповідачем сума у розмірі 10223,40грн. повернута позивачу не була, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 10223,40грн. перерахованих коштів за непоставлений товар є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1533,51грн. неустойки, у звязку з порушенням відповідачем строку щодо поставки товару та надання послуг.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п.5.1 договору при порушенні строків виконання робіт виконавець виплачує замовникові неустойку в розмірі 1% від суми ціни договору, за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання зобовязання за договором щодо поставки товару та наданню послуг з його установки, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно розрахунку позивача суми неустойки, який судом перевірено, і з яким суд погоджується, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за прострочення виконання зобовязання за договором щодо поставки товару та наданню послуг з його установки 1533,51грн. неустойки.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 12,60 грн. - 3% річних.

Приписами ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зобовязання відповідача перед позивачем щодо поставки товару мало негрошовий характер. Щодо обовязку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати, то зазначений обовязок, як відповідальність, виник внаслідок неналежного виконання негрошового зобовязання, і не породжує собою виникнення іншого грошового зобовязання (новація).

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача 12,60грн. 3% річних з огляду на вищевикладене є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд розірвати Договір №040811-1 поставки та надання послуг від 04.08.2011р., у звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань по поставці оплаченого позивачем товару та наданню послуг зі встановлення товару.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Цивільний кодекс України при регулюванні інституту розірвання договору містить норми, які стосуються різних питань, як то: підстави розірвання договору, порядок розірвання (за домовленістю сторін, одностороння відмова, за рішенням суду), наслідки розірвання договору тощо.

Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, статей 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України. (аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 06.07.2006р. по справі №17/543)

Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У той же час, Верховним Судом України з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі №1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) зазначалося, що недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обовязку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, в разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова ВСУ від 17.06.2008р. №8/32пд).

Відповідно до п. 7.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 14.08.2011р., однак в будь-якому випадку договір припиняє свою дію не раніше повного виконання сторонами всіх зобовязань по даному договору..

Як зазначає позивач у позові, оскільки відповідач не виконав свої зобовязання щодо поставки оплаченого позивачем товару та наданню послуг з установки товару в обумовлені п.2.1 договором строки, що призвело до істотного порушення з боку відповідача умов договору

За наведених обставин, з урахуванням того, що відповідач не виконав у встановлений п.2.1. договору строк взяті на себе зобовязання по поставці оплаченого позивачем товару та наданню послуг з установки товару, що свідчить про істотне порушення умов договору зі сторони відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги про розірвання договору №040811-1 поставки та надання послуг від 04.08.2011р.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ ОНЛАЙН»у межах заявлених позовних вимог задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОМ ОНЛАЙН” (код ЄДРПОУ 35634474, місцезнаходження: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 47) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” (код ЄДРПОУ 31454734, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34) грошові кошти в сумі 10 223 (десять тисяч двісті двадцять три) грн. 40 коп., 1533 (одну тисячу пятсот тридцять три) грн. 51коп. неустойки, 202 (двісті дві) грн. 57 коп. витрат по сплаті державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 75 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Розірвати Договір №040811-1 поставки та надання послуг від 04.08.2011р., який укладений між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМ ОНЛАЙН».

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” (код ЄДРПОУ 31454734, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. 00коп. державного мита за розгляд позовної вимоги немайнового характеру.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 27.09.2011р.