Рішення № 18583291, 30.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/37230.09.11 за позовом Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга і К"

про стягнення 2 801,14 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Торговий Дім Поляков» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга і К»про стягнення 2801,14 грн., з яких 2580,42 грн. сума основного боргу, 105,28 грн. пеня, 115,44 грн. 17 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 2620 від 01.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.09.2011 р.

В судовому засіданні 30.09.2011 р. представник позивача подала заяву про припинення провадження у справі, в якій повідомила про сплату відповідачем суми боргу у розмірі 2580,42 грн. і просить стягнути з відповідача 105,28 грн. пені та 115,44 грн. 17 % річних.

Представник відповідача в судове засідання не зявися, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 30.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 р. між Приватним підприємством «Торговий Дім Поляков»(надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольга і К»(надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 2620 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних (п. 1.1 договору).

Пунктом 4.2. договору встановлено, що покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару окремо, шляхом перерахування 100 % вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100 % вартості товару готівкою в касу постачальника протягом21 календарного дня з моменту отримання товару.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджено представником позивача та не спростовано у встановленому порядку відповідачем, позивачем було поставлено товар, за який відповідач на момент звернення позивача до суду не розрахувався у повному обсязі, у звязку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 2580,42 грн.

Після подачі позову до суду, а саме 14.09.2011 р. відповідач частково сплатив суму боргу у розмірі 2580,42 грн., що підтверджується банківською випискою, яка знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.2. договору, за прострочення оплати поставлених товарів покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу та 20 % річних від суми боргу за увесь час прострочення.

Згідно розрахунку позивача, розмір нарахованої відповідачу пені становить 105,28 грн. Окрім того, позивач заявляє до стягнення з відповідача 17 % річних у розмірі 115,44 грн.

У звязку зі сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 2580,42 грн., позивач просить стягнути з відповідача 105,28 грн. пені та 115,44 грн. 17 % річних.

Представник відповідача у встановленому порядку твердження позивача не спростував, контррозрахунку суми позовних вимог суду не надав.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 115,44 грн. 17 % річних такими, що підлягають задоволенню, оскільки не виходять за межі передбачених п. 5.2. договору сум.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 105,28 грн. пені та 115,44 грн. 17 % річних підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані у встановленому порядку відповідачем, а відтак такі, що підлягають задоволенню.

Оскільки після звернення позивача до суду відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 2580,42 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга і К»(03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 11, код 30115788) на користь Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»(18005, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, код 32268131) 105 (двісті сто пять) грн. 28 коп. пені, 115 (сто п'ятнадцять) грн. 44 коп. 17 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04.10.2011