Рішення № 18582190, 26.09.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2011 р. Справа № 5010/1510/2011-28/74

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Водотеплосервіс",

вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300

до відповідача:Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1"

вул. Біласа і Данилишина, 2, м.Калуш, Івано-Франківської області, 77300

про стягнення 204143 грн. 02 коп., у тому числі:

основний борг - 163 312 грн. 78 коп., пеня - 4 881 грн. 59 коп.,

3 % річних - 8 153 грн. 27 коп., інфляційні втрати - 27 795 грн. 38 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.- юрисконсульт І-ї категорії КП "Водотеплосервіс",

довіреність № 20 від 10.01.11;

від відповідача: ОСОБА_2. - юрист, (довіреність №1 від 04.01.11)

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" про стягнення 205167 грн. 13 коп., у тому числі: основний борг - 163 332 грн. 78 коп., пеня - 4881 грн. 59 коп., 3 % річних - 8154 грн. 16 коп., інфляційні втрати - 27798 грн. 60 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору від 01.03.09 №29-юр на відшкодування витрат за аварійно-диспетчерське обслуговування внутрішньобудинкових систем водотеплопостачання і водовідведення житлових будинків в частині здійснення розрахунку за виконані позивачем роботи для локалізації аварій на внутрішніх мережах водотеплопостачання та водовідведення в житлових будинках, у зв”язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 163332 грн. 78 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 4881 грн. 59 коп. пені, 27798 грн. 60 коп. інфляційних втрат та 8154 грн. 16 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.08.11.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.11, в зв”язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 20.09.11.

20.09.11, за участі представників сторін, в судовому засіданні оголошено перерву до 26.09.11.

20.09.11 Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог (вх. №7755/2011свх), відповідно до якої зменшено розмір позовних вимог; позивач просить суд стягнути з відповідача 204143 грн. 02 коп., у тому числі: основний борг - 163 312 грн. 78 коп., пеня - 4 881 грн. 59 коп., 3 % річних - 8 153 грн. 27 коп., інфляційні втрати - 27 795 грн. 38 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх. №7755/2011свх) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшених позовних вимог.

При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог не порушує процесуальних прав відповідача.

26.09.11 представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, відповідно до заяви (вх. №7755/2011свх від 20.09.11) та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнає та подав клопотання про розстрочку виконання рішення на один рік (вх.№ 7916/2011 свх; а.с. 56), яке підтримав в судовому засіданні. Представник позивача не заперечує щодо розстрочки виконання рішення, про що зазначив в судовому засіданні та підтвердив письмово.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об”єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.03.09 між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір №29-юр на відшкодування витрат за аварійно-диспетчерське обслуговування внутрішньобудинкових систем водотеплопостачання і водовідведення житлових будинків, дію зазначеного вище договору продовжено угодою від 18.06.09 № 46-юр про внесення змін до договору на відшкодування витрат за аварійно-диспетчерське обслуговування внутрішньобудинкових систем водотеплопостачання і водовідведення житлових будинків №29-юр від 01.03.09 та угодою від 01.01.10 № б/н про внесення змін до договору на відшкодування витрат за аварійно-диспетчерське обслуговування внутрішньобудинкових систем водотеплопостачання і водовідведення житлових будинків №29-юр від 01.03.09 (а.с. 10-12).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов”язання щодо забезпечення виконання робіт для локалізації аварій на внутрішніх мережах водотеплопостачання та водовідведення в житлових будинках.

У відповідності до умов Договору, позивач КП "Водотеплосервіс" належним чином виконав роботи для локалізації аварій на внутрішніх мережах водотеплопостачання та водовідведення на загальну суму 163312 грн. 78 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про надання послуг згідно договору № 29-юр від 01.03.09 (а.с 13-27).

В розділі 3 Договору визначено вартість робіт та порядок розрахунків.

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що замовник проводить оплату виконавцю за надані послуги щомісячно протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акту про надання послуг.

Всупереч договірних умов, замовник - КП "Житлово-експлуатаційна організація №1" прийняті на себе зобов”язання не виконав, вартість виконаних робіт не оплатив.

03.08.10, з метою досудового врегулювання спору, позивачем нарочно вручено відповідачеві претензію № 767/31 з вимогою погасити заборгованість КП “ЖЕО №1” перед КП “Водотеплосервіс” (а.с. 28).

12.08.10 відповідач надав відповідь (а.с. 29) на зазначену вище претензію в якій заборгованість визнає, але складне фінансове становище унеможливлює її погашення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов”язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 163312 грн. 78 коп., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної вище заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність заборгованості визнається відповідачем в судовому засіданні, отже вимога позивача щодо стягнення 163312 грн. 78 коп. за надані послуги обґрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобовязання підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховувалась пеня.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов”язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем 4881 грн. 59 коп. пені, 8153 грн. 27 коп. 3 % річних та 27795 грн. 38 коп. інфляційних втрат. Наявний в матеріалах справи розрахунок позивача (а.с. 50-52) є арифметично вірним.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов”язання за договором №29-юр на відшкодування витрат за аварійно-диспетчерське обслуговування внутрішньобудинкових систем водотеплопостачання і водовідведення житлових будинків від 01.03.09 визнається відповідачем в судовому засіданні, підтверджується матеріалами справи, з урахуванням положень укладеного сторонами Договору, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 4881 грн. 59 коп. пені, 8153 грн. 27 коп. 3 % річних, 27795 грн. 38 коп. інфляційних втрат та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Приймаючи до уваги доводи відповідача в обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення на один рік (12 місяців), з метою реального надходження коштів позивачу та збереження стабільної роботи відповідача, суд вважає за доцільне на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України задоволити вищезазначене клопотання та розстрочити виконання рішення господарського суду в частині стягнення 163312 грн. 78 коп. основної заборгованості, 4881 грн. 59 коп. пені, 8153 грн. 27 коп. 3 % річних, 27795 грн. 38 коп. інфляційних втрат на один рік (12 місяців) рівними частками.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Водотеплосервіс" до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" про стягнення 204143 грн. 02 коп., у тому числі: 163312 грн. 78 коп. основної заборгованості, 4881 грн. 59 коп. пені, 8153 грн. 27 коп. 3 % річних, 27795 грн. 38 коп. інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" (вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300; код 32177260) на користь Комунального підприємства “Водотеплосервіс” (вул. Окружна, буд.8, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300; код 32364207) 163312 (сто шістдесят три тисячі триста дванадцять)грн. 78 коп. основної заборгованості, 4881 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят одну)грн. 59 коп. пені, 8153 (вісім тисяч сто п”ятдесят три)грн. 27 коп. 3 % річних, 27795 (двадцять сім тисяч сімсот дев”яносто п”ять)грн. 38 коп. інфляційних втрат.

Розстрочити виконання рішення на 12 місяців із стягненням щомісячно по 17011 (сімнадцять тисяч одинадцять)грн. 92 коп.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" (вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300; код 32177260) на користь Комунального підприємства “Водотеплосервіс” (вул. Окружна, буд.8, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300; код 32364207) - 2041 (дві тисячі сорок одну) грн. 43 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.П. Кавлак

Повне рішення складено 03.10.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Кавлак І. П. 03.10.11