Рішення № 18582123, 22.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

22.09.2011Справа №5002-2/3369-2011 за позовом Феодосійської міської ради (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про зміну умов договору оренди землі

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

Обставини справи: Феодосійська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зміну умов договору оренди землі, виклавши його у наступній редакції: п. 1 - слова «зона «Ближні комиші» оціночний район №96» читати: «з 01.01.2009 економіко-планувальна зона №31»; п. 5 - читати у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: з 01.01.2009 по 31.12.2009 - 1 266 917,07 гривень, з 01.01.2010 - 1 341 665,18 гривень.»; п. 9 - читати у наступній редакції «Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з - 01.01.2009 по 31.12.2009, грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 38 007,51 грн. (Тридцять вісім тисяч сім гривень 51 коп.) за рік, - з 01.01.2010, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 40 249,96 грн. (Сорок тисяч двісті сорок дев'ять гривень 96 коп.) за рік.»; п. 36 - читати у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.»; доповнити пунктом 48 у наступній редакції: „Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення 27 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28.12.2007 року №1312 відповідачу була надана в оренду земельна ділянка, про що укладено відповідний договір оренди землі від 28.5.2008 року строком до31.8.2056 року. В подальшому настали обставини, передбачені договором, для зміни умов договору. Відповідачу була спрямована пропозиція про укладення додаткової угоди, проте, відповідач безпідставно ухиляється від перегляду розміру орендної плати. Вищенаведене і стало підставою для звернення із позовом до суду.

Представник відповідача в судовому засідання 23.8.2011 року надав суду заперечення на позовну заяву, яким не погоджується із позовними вимогами позивача. Також, представник відповідача зазначає, що зміни умов спірного договору, запропоновані позивачем, є такими, що порушують чинне законодавство.

13 вересня 2011 року судове засідання відбулося за участю представника позивача ОСОБА_3 головний фахівець юридичного відділу та представника відповідача ОСОБА_4, довіреності у справі.

У судовому засіданні 13 вересня 2011 року оголошувалась перерва на 22.9.2011р. після перерви судове засідання було продовжене.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі ГК України), якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, які здійснюються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом (ч.2). Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами (ч.3).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені також у статті 16 частині 2 Цивільного кодексу України, а саме такими способами можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Ця норма також визначає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст..11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків являється договір.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 13 Конституції України визначено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, окрім інших об'єктів, відноситься земля, управління якої здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішення. Права органів самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відносини найму (оренди) врегульовані розділом 58 Цивільного кодексу України, згідно ч.2 ст.759 і ч.2 ст.792 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості укладення і виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною 6 ст.93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності і права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених даним Кодексом.

Відповідно до п.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове - платне володіння й користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької й іншої діяльності.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Рішенням 27 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28.12.2007 р. № 1312, суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 надано в оренду на строк до 31.08.2056 року земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 1,0000 га, кадастровий номер 01116000000101 50957, у тому числі по угіддям: площею 0,5752га відкритті заболочені землі, у тому числі низинні болота, площею 0,4248 га забудовані землі, землі, які використовуються для відпочинку та інші землі, у тому числі зайнятті поточним будівництвом, за рахунок земель, не переданих у власність або постійне користування в межах м. Феодосії.

На виконання вказаного рішення між Феодосійською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір від 29.01.2008 року оренди земельної ділянки, кадастровий номер 01116000000101 50957 площею 1,0000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 5 цього Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладання договору оренди землі складала 574413грн80коп.

Пунктом 8 договору передбачено, що він діє до 31.08.2056 року.

Згідно з пунктом 9 договору орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з 01.01.2008 року, у грошовій формі із зазначенням 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 17232грн41коп за рік.

Вказаним договором також визначено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п.13 Договору).

Вказаний договір зареєстровано у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.5.2008 року за № 040801900137.

Рішенням 46 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 27.01.2006 № 2633 «Про застосування нової форми договору оренди землі» було рекомендовано застосовувати Типову форму договору оренди землі, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 03.3.2004р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі».

Пунктами 1, 2, 4.2, 5 рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 року №1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія» затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Феодосії. При цьому встановлено розмір земельного податку у відповідності з нормативною грошовою оцінкою земель в м. Феодосія. Також, вказаним рішенням міському фінансовому управлінню доручено з 01 січня 2009 року здійснити перерахунок орендної плати по всім укладеним та зареєстрованим договорам оренди землі.

Рішенням 41-ої сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради № 1842 від 28 листопада 2008 року „Про введення ставок орендної плати за землю" встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду та застосовуються 1) для індивідуального житлового, гаражного та дачного будування, для житлових, житлово будівельних, гаражних та дачно будівельних кооперативів, для індивідуальних гаражів та дач громадян; для обслуговування будівель гуртожитків; для обслуговування багатоквартирних житлових будинків обєднанням співвласників багатоквартирних житлових будинків; для обслуговування багатоквартирних житлових будинків; для кооперативних автостоянок, що використовуються для зберігання особистих коштів громадян; для нужд сільськогосподарського виробництва, водного та лісного господарства у розмірі одного проценту від їх нормативної грошової оцінки; 2) інші види діяльності відповідно до Українського класифікатора цільового використання земельних ділянок у розмірі 3% від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1423/04-09 від 28.4.2011 року, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, передана відповідачу в оренду, має економіко - планувальну зону №31 та нормативну грошову оцінку у розмірі 1341665грн18коп.

Відповідно до розрахунку позивача на 01.01.2011р, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати складає 40249грн96коп.

Феодосійською міською радою листом від 17.02.2011 р. № 02-30-50 було запропоновано відповідачу внести зміни до договору від 29.01.2008 року оренди земельної ділянки реєстраційний №040801900137 шляхом укладення додаткової угоди від 01.02.2011 до даного договору.

Повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.02.2011 р. підтверджується факт отримання відповідачем 19.02.2011р. зазначеного листа, проте, відповідач відмовляється виконувати свої зобов'язання за Договором в частині перегляду розміру орендної плати за землю, що підлягає сплаті до бюджету міста, що підтверджено заявою від відповідача, отриманої позивачем за вх.№-К-1 / 1803/2 від 11.04.2011 року.

Вказані обставини стали підставою для звернення Феодосійської міської ради до господарського суду Автономної Республіки Крим з даною позовною заявою.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Феодосійської міської ради, виходячи з наступного:

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Згідно ч.2 ст.23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що знаходяться в користуванні фізичних і юридичних осіб, переглядається за угодою сторін.

Відповідно до ст..30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 654 ЦК України визначено, що всі зміни в договір можуть вноситися тільки в такій же формі, як і договір, який змінюється.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Аналогічна позиція викладена у ст. 11 ГПК України, де зазначено, що підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України „Про оренду землі", а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Позивач просить суд внести зміни у п.1 договору замінивши слова «зона «Ближні комиші» оціночний район №96» читати: з 01.01.2009 економіко-планувальна зона №31».

Рішенням Феодосійської міської ради від 29.08.2008 № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» затверджена технічна документація про нормативну грошову оцінку земель м. Феодосії, відповідно до якої з 01.01.2009 застосовуються економіко-планувальні зони та спірна земельна ділянка за новою технічною документацією стала знаходитися в економіко-планувальній зоні № 31, що відображено у витягу №1423/04-09 від 28.04.2011 про нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки, надання якого передбачено статтею 23 Закону України «Про оцінку земель», пункт 1 договору оренди землі між Феодосійського міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 підлягає зміні.

Що ж стосується внесення змін у п.5 та 9 договору, то слід зазначити наступне:

Як вбачається з пункту 9 договору від 29.01.2008 року оренди земельної ділянки, орендна плата складає 17232грн41коп. на рік.

Зміна нормативної грошової оцінки землі передбачена Законом України «Про оцінку земель», зокрема, статтею 18 закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно частини першої статті 20 зазначеного вище закону за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Частиною першою статті 23 закону встановлено, що технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Й саме на виконання цієї норми закону Феодосійською міською радою було прийнято рішення №1698 від 29.8.2008р «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Феодосії».

Таким чином, затвердження нової нормативної грошової оцінки земель рішенням Феодосійської міської ради є цілком законодавчо обґрунтованим процесом.

Відповідно до статті 274 Податкового кодексу України (що діє на час винесення рішення) земельний податок становить 1% від нормативної грошової оцінки землі. Статтею 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, тобто з урахуванням статті 274 Податкового кодексу України річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, законодавчо обґрунтована зміна грошової оцінки землі призвела до зміни земельного податку, яка у свою чергу призвела до зміни орендної плати за землю.

А в пункті 13 договору сторони домовились про те, що розмір орендної плати може бути переглянутий у випадках, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та в інших випадках, передбачених законом.

Тобто передбачена законодавством зміна земельного податку призвела до зміни орендної плати, що й передбачено спірним договором оренди землі.

Рішеннями органу місцевого самоврядування, на підставі яких позивачем був здійснений перерахунок плати за оренду земельної ділянки, стали рішення Феодосійської міської ради № 1698 від 29 серпня 2008 року „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель в місті Феодосії" та №1842 від 28 листопада 2008 року „Про ведення ставок орендної плати за землю".

Відповідно до пп. 2 п.1 рішення від 28.11.2008 р. № 1842 встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, згідно з Українським класифікатором цільового використання землі - для інших видів діяльності, що дорівнює 3 відсоткам нормативної грошової оцінки. Це рішення було прийнято у відповідності до діючої на той час редакції ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Як вже зазначалося, у зв'язку із прийняттям Феодосійською міською радою рішення від 29.08.2008 № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії», якою затверджена нова нормативно-грошова оцінка землі, яка починає діяти з 01.01.2009, а також і зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, змінився розмір земельного податку, а отже, як передбачено спірним договором оренди землі, це призвело до зміни орендної плати , у зв'язку із чим пункт 9 спірного договору оренди землі підлягає зміні.

Щодо внесення змін у п.36 договору оренди землі, то слід зазначити наступне:

Внесення змін до п. 36 договору оренди землі, пов'язане із прийняттям рішення 46 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 27.01.2006 № 2633 «Про застосування нової форми договору оренди землі», яким було затверджено форму договору оренди землі відповідно до типової форми договору оренди землі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі». Відповідно до зазначеного рішення Феодосійської міської ради необхідно було привести всі діючи договори оренди землі у відповідність до вимог діючого законодавства, редакція п. 36 договору не суперечить чинному законодавству України та не порушує прав сторін, внесення до спірного договору змін щодо порядку його зміни та розірвання, які викладені у його пункті 36, є ідентичною положенням статті 188 Господарського кодексу України.

Також позивач просить суд доповнити умови договору від 29.01.2008 року оренди земельної ділянки пунктом 48 наступної редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».

Проте суд не може повністю погодитися зі вказаною редакцією на підставі наступного:

Порядок та правові підстави переходу права на оренду земельної ділянки закріплені у статті 7 Закону України "Про оренду землі".

Між тим, у наведеній правовій нормі зазначено про можливість переходу права на оренду земельної ділянки лише у випадках спадкування, засудження фізичної особи-орендаря та у разі відчуження об'єкту нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці.

Тобто, можливості переходу права на оренду земельної ділянки шляхом продажу її на земельних торгах або внесення до статутного фонду її власником Закон України "Про оренду землі" не передбачає.

Також положеннями цього закону орендарю не дозволено передавати право оренди на землю у заставу.

Отже, запропонована позивачем редакція пункту 48 спірного договору не в повній мірі відповідає приписам Закону України "Про оренду землі".

З огляду на викладене, суд вважає необхідним вказані позовні вимоги задовольнити частково, виклавши пункт 48 договору оренди землі від 29.01.2008 року у наступній редакції: «Право орендаря земельної ділянки може передаватися у спадщину» (аналогічної позиції дотримується Севастопольський апеляційний господарський суд у постанові від 25.7.2001р по справі №5002-9/4630-2010).

Відповідно до частин 1 статті 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якими акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до норм Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003р № 1160 рішення Феодосійської міської ради від 29.8.2008 року №1698, від 28.11.2008 року №1842 були опубліковані в місцевих засобах масової інформації, тим самим були доведені до відома орендаря.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що прийняття Феодосійською міською радою рішень щодо встановлення ставок орендної плати за землю та затвердження нормативної грошової оціни земель міста Феодосія, які є обов'язковими для виконання, є обставинами, обумовленими сторонами для перегляду розміру орендної плати, та дає підстави для висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Проте, суд не може погодитися з вимогою позивача щодо прийняття п.9 договору оренди у новій редакції у частині встановлення строків сплати орендної плати у іншому розмірі, оскільки, відповідно до частини 5 статті 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Те саме вбачається з норм Цивільного кодексу України, у ч.3 ст.653 якого зазначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 32-34 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав.

Отже суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44,49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача.

В засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підготовлений та підписаний 23.9.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44,49,77,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Внести зміни в умови договору оренди землі від 29.01.2008 року реєстраційний номер 040801900137 (28.5.2008р), укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) та Феодосійською міською радою (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4, р/р 31513921700024 до місцевого бюджету м.Феодосії код доходів 24062100 ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740709) виклавши пункти договору у наступній редакції:

·п.1 слова «зона «Ближні комиші» оціночний район №96» читати: «з 01.01.2009 р. економіко - планувальна зона № 31»;

·п. 5 договору читати у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: з 01.01.2009 по 31.12.2009 - 1 266 917,07 гривень, з 01.01.2010 - 1 341 665,18 гривень.»;

·п. 9 договору читати в наступній редакції : «Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 40249грн96коп. за рік починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким внесені ці зміни»;

·п. 36 договору читати у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди, щодо зміни умов договору, спір вирішується у судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду»;

·доповнити договір пунктом 48 у наступній редакції : «Право орендаря земельної ділянки може передаватися у спадщину.».

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Феодосійської міської ради (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4, р/р 31513921700024 до місцевого бюджету м.Феодосії код доходів 24062100 ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740709) 85,00грн. держмита, 236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.