Постанова № 18581908, 06.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2011 р. Справа № 5013/223/11

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів: Грейц К.В. - головуючого,

Бакуліної С.В.,

Глос О.І.,

розглянувши касаційні скарги - ФОП ОСОБА_4,

- ОСОБА_5,

- ОСОБА_6,

на постанову від 20.07.2011

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду Кіровоградської області № 5013/223/11

за позовом Прокурора Компаніївського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Компаніївської селищної ради

до ФОП ОСОБА_4

про визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу та повернення майна,

за участю представників: позивача - не зявились

відповідача

скаржників

Генеральної прокуратури - не зявились

не зявились

Савицька О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2011 (суддя Мохонько К.М.) позовні вимоги Прокурора Компаніївського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Компаніївської селищної ради (далі позивач) до ФОП ОСОБА_4 (далі відповідач) задоволені, визнаний недійсним договір від 22.10.2010 купівлі-продажу комплексу, укладений між Компаніївською селищною радою і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 повернути у комунальну власність Компаніївській селищній раді комплекс, розташований по АДРЕСА_1, стягнуто з Компаніївської селищної ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 21000 грн.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в звязку зі скаргами ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, постановою від 20.07.2011 (колегія суддів у складі головуючого судді Дмитренко А.К., суддів Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.) рішення у справі скасував в частині зобовязання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 повернути у комунальну власність Компаніївській селищній раді комплекс, розташований по АДРЕСА_1, відмовивши в цій частині позовних вимог. В іншій частині рішення залишене в силі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 та громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6 з постановою суду апеляційної інстанції не згодні в частині залишення в силі рішення місцевого господарського суду у справі, в поданих касаційних скаргах просять її в цій частині скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень ч. 1 ст. 8, ст. ст. 13, 15, 16, 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 53 ГПК України.

Зокрема, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі зазначає, що обов'язок щодо підготовки об'єкта малої приватизації до продажу покладено на органи приватизації, які, зокрема, визначають початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, конкурсі, готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених даними органами приватизації; оскільки порушення порядку проведення конкурсу при продажу комплексу майна вчинено Компаніївською селищною радою, а не Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, останній є добросовісним набувачем майнового комплексу; до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України "Про приватизацію державного майна", оскільки цим Законом також регулюються продаж цілісних майнових комплексів, яким є майно за спірним договором від 22.10.2010; перелік порушень, зазначених в ч. 1 ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", які можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на конкурсі, є виключним і не підлягає розширеному тлумаченню, втім, такої підстави, як висновок експерта, невідповідність ціни об'єкта приватизації, серед переліку порушень, передбачених вказаною статтею, не має; аукціон відбувся 07.09.2010, а позовну заяву прокурором Компаніївського району до суду подано лише у квітні 2011 року, тобто, з пропуском місячного строку для подання такого роду заяв, про відновлення пропущеного строку в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду у справі не зазначено; вирішуючи спір про те, що зміст спірного договору суперечить чинному законодавству, суди попередніх інстанцій не з'ясували які саме умови договору містять таку суперечність, не дослідили їх та не дали належної правової оцінки.

Громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наводять аналогічні доводи в своїх касаційних скаргах.

Прокурор Компаніївського району Кіровоградської області у відзиві на касаційні скарги просить постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційні скарги без задоволення, як безпідставні та необґрунтовані.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника Генеральної прокуратури, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що у газеті "Степовий край" від 07.08.2010 № 32 було надруковано оголошення такого змісту: "Компаніївська селищна рада має намір реалізувати залишки комунального майна на ринковій площі селища. Довідки за тел. 2-02-65".

Згідно з протоколом № 2 засідання комісії по продажу майна при Виконавчому комітеті Компаніївської селищної ради від 07.09.2010 "Про продаж залишкового майна на ринковій площі за адресою: АДРЕСА_1 за майно (вбиральня, компостна яма, огорожа та вимощення) початковою ціною, яка згідно експертної оцінки складає 20366 грн., Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 запропонував найвищу ціну 21000 грн.

Рішенням від 09.09.2010 № 1057 Компаніївської селищної ради "Про затвердження результатів конкурсу та продажу комплексу комунального майна фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4" затверджений протокол конкурсу від 08.09.2010 з продажу комплексу комунального майна територіальної громади селища Компаніївка та вирішено продати, як переможцю конкурсу, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 комплекс комунального майна територіальної громади селища Компаніївка, що складається з вимощення, огорожі, компостної ями, вбиральні за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 21000 грн., зобовязано ФОП ОСОБА_4 на протязі 6 місяців укласти за зареєструвати договір купівлі-продажу обєкту комунального майна.

22.10.2010 між Компаніївською селищною радою (продавець) і Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу комплексу, згідно з умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність комплекс за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1 договору); комплекс складається з: вбиральні цегляної площею 3,4кв.м літ."А", компостної ями літ."Б", огорожі літ."N", вимощення площею 1400кв.м (п. 2 договору); продаж вчинено за 21000 грн., які внесені покупцем на рахунок продавця за меморіальним ордером від 22.10.2010 № 120 (п. 4 договору); експертна оцінка комплексу відповідно до експертного висновку № В-615 та доповнення до експертного висновку від 08.09.2010 № В-865, виданого Кіровоградською торгово-промисловою палатою, становить 20985 грн. (п. 5 договору).

07.02.2011 прокурором Компаніївського району внесено протест, за результатами розгляду якого рішенням Компаніївської селищної ради від 10.02.2011 № 64 скасовано рішення Компаніївської селищної ради від 09.09.10 № 1057 "Про затвердження результатів конкурсу та продажу комплексу комунального майна фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4"

Наявність порушень під час підготовки до проведення конкурсу обумовило звернення прокурора до господарського суду з даним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.10.2010 та застосування двохсторонньої реституції.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій були одностайними в своїх висновках щодо наявності правових підстав для визнання спірного договору недійсним і виходили з того, що конкурс з продажу комплексу будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, результати якого затверджені рішенням Компаніївської селищної ради від 09.09.2010 № 1057, відбувся з порушенням вимог ст. ст. 9 , 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" , отже, позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.10.2010 є законними і обґрунтованими, при цьому, суд першої інстанції визнав також підставними позовні вимоги в частині застосування двохсторонньої реституції.

Втім, суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду в частині задоволення вимоги про повернення майна, яке було предметом спірного договору купівлі-продажу від 22.10.2010, оскільки з доданих громадянами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до апеляційних скарг договорів дарування від 02.02.2011 вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подарував ОСОБА_5 і ОСОБА_6 по Ѕ частині комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, отже, на момент подання прокурором позову до суду (18.02.2011) Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 вже не був власником придбаного комплексу, що унеможливлює повернення ним у комунальну власність селищній раді цього комплексу.

З висновками апеляційного господарського суду слід погодитися, враховуючи таке.

Статтею 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні чи за конкурсом, повинна містити такі відомості: назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження; відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови користування ними; початкову вартість продажу, умови продажу та експлуатації об'єкта; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; час та місце проведення аукціону, конкурсу; адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу, а також іншу інформацію, яку визначає орган приватизації.

Втім, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що надруковане у газеті "Степовий край" від 07.08.2010 № 32 оголошення не містило інформації, передбаченої статтею 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" , а саме: відсутня інформація про назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження; відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови користування ними; початкову вартість продажу, умови продажу та експлуатації об'єкта; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; час та місце проведення аукціону, конкурсу; адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу, а також відсутня будь-яка інша інформація.

Крім того, згідно з приписами статті 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється його оцінка в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, акт інвентаризації затверджується керівником та головним бухгалтером підприємства, акт оцінки вартості об'єкта приватизації - керівником органу приватизації, початкова вартість продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 , початкова вартість майна - це вартість, з якої розпочинається продаж майна встановленими законодавством способами, що передбачають конкуренцію покупців.

Відповідно до пунктів 17, 18 цієї Методики прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном, чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національними стандартами. Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування висновку про вартість майна. Погодження висновку про вартість майна здійснюється шляхом скріплення його печаткою та підписом керівника відповідного органу або іншої уповноваженої на це особи.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, визначення початкової вартості майна, що підлягало приватизації (продажу за конкурсом) відбулось з порушенням зазначених законодавчих вимог, так, згідно з експертним висновком № В-615 Бобринецького представництва Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, здійсненим на замовлення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, вартість асфальтового покриття ринкової площі складає 20366 грн., втім, предметом продажу на аукціоні, проведеного 07.09.2010, окрім асфальтового покриття, була також вбиральня, компостна яма та огорожа, вартість яких визначена висновком експерта вказаної установи від 08.09.2010 №В-865, тобто, вже після проведення конкурсу. Крім того, зазначені висновки про вартість майна не затверджені і не погоджені Виконавчим комітетом Компаніївської селищної ради.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають, зокрема, продажу на аукціоні, за конкурсом, втім, рішення про затвердження такого переліку і про включення до нього спірного обєкту місцева рада не приймала, що унеможливлює здійснення подальшої процедури підготовки обєкту до приватизації, адже, згідно ч. 1 ст. 8 цього Закону цій процедурі передує прийняття такого рішення про приватизацію.

Статтею 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено, що підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі можуть бути такі порушення:

- не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування;

- об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства;

- покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію;

- істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.

Згідно з нормою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій достеменно встановлено, що конкурс з продажу комплексу будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відбувся з порушенням вимог статей 9 , 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" , зокрема, не виконано вимог щодо змісту інформації про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні чи за конкурсом, об'єкт не включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації та істотно порушувались інші правила оголошення та проведення конкурсу, колегія суддів визнає законним і обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що договір купівлі-продажу від 22.10.2010, укладений за наслідками такого конкурсу, є недійсним в силу прямої вказівки закону.

Не можуть бути прийняті до уваги твердження відповідача про те, що обов'язок щодо підготовки об'єкта малої приватизації до продажу покладено на органи приватизації, а він є добросовісним набувачем майнового комплексу, адже, предметом спору у справі є не право власності відповідача, а відповідність спірної угоди вимогам чинного законодавства України.

Посилання скаржників на те, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України "Про приватизацію державного майна", а не Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", взагалі не свідчить про будь-яке порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог чинного законодавства під час розгляду справи, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) до відносин щодо приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств". Можливість такого застосування не заперечувалася судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи, втім, спірні правовідносини врегульовані нормами статей 9, 15, 16, 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Крім того, скаржник, посилаючись на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про приватизацію державного майна" не наводить будь-які конкретні норми цього закони, які, на його думку, мають бути застосовані.

Не заслуговують на увагу і твердження скаржників про те, що перелік порушень, зазначених в ч. 1 ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" є виключним і такої підстави як висновок експерта і невідповідність ціни об'єкта приватизації не має, адже, як зазначено вище, підставою визнання спірної угоди недійсною є не висновок експерта, а наявність порушень вимог чинного законодавства під час проведення конкурсу, а саме ст. ст. 9, 15 цього Закону.

Щодо порушення місячного строку, встановленого статтею 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" колегія суддів зазначає, що нормою цієї статті передбачено право на визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі за заявою учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації, втім, позов подано прокурором Компаніївського району Кіровоградської області, який не є ні учасником конкурсу, ані органом приватизації.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вважає, що доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені цим судом обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст. ст. 1115, 1117 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі, суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, достеменно і повно встановив та дослідив всі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у справі, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ФОП - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 у справі господарського суду Кіровоградської області № 5013/223/11 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І.Глос