№ 2-395/11
РІШЕННЯ
іменем України
12.09.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сеніна В.Ю.
при секретарі Распутній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
у травні 2010 року ПАТ "ОТП Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № МL-003/453/2006 від 21 листопада 2006 року в сумі 89879,39 доларів США, що еквівалентно 712294,17 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості та 44185,35 грн. штрафних санкцій.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що 21.11.2006 між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та відповідачем було укладено Кредитний договір № МL-003/453/2006, за умовами якого відповідачу було надано кредит в розмірі 100000 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами фіксованої процентної ставки в розмірі 13,99% річних. При цьому, кредитні кошти надавались на підставі Кредитної заявки позичальника від 21.11.2006 шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у ЗАТ «ОТП Банк».
Як зазначає позивач, ОСОБА_1 свої зобовязання за договором кредиту належним чином не виконує, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість за кредитом, яка станом на 07.04.2010 складає 89879,39 доларів США, що за курсом НБУ станом на зазначену дату становить 712294,17 грн. та 44185,35 грн., а саме: залишок заборгованості за кредитом 83569,17 доларів США, що еквівалентно 662285,67 грн., несплачені відсотки за користування кредитом 6310,22 доларів США, що еквівалентно 50008,49 грн., пеня за прострочення виконання зобовязань в розмірі 42898,40 грн. та 1286,95 грн. пеня за прострочення виконання боргових зобовязань.
В подальшому протокольною ухвалою суду позивача ПАТ «ОТП Банк», відповідно до вимог ст. 37 ЦПК України, було замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», як правонаступника банку, оскільки відповідно до Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05 листопада 2010 року та відповідно до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України, ПАТ «ОТП Банк»відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна»прийняло право вимоги за зазначеним вище кредитним договором.
Будучи залученим в якості позивача, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» збільшив позовні вимоги. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом, яка станом на 09.03.2011 складає 103911,23 доларів США, що еквівалентно 824546 грн. та 243609,95 грн., а саме: залишок заборгованості по кредиту в розмірі 83569,17 доларів США, що еквівалентно 663129,72 грн., заборгованість по відсоткам в розмірі 20342,06 доларів США, що еквівалентно 161416,28 грн. та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 05.11.2010 по 09.03.2011 243609,95 грн., а також судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача Кузнецова Т.О. позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач та його представники в судове засідання не зявилися, хоча належним чином про дату та час розгляду справи належним чином повідомлені. Будучі присутніми в попередніх судових засіданнях, представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначали, що одночасно з Кредитним договором № МL-003/453/2006 від 21.11.2006 в той же день між банком та ОСОБА_1 було укладено договір про кредитування поточного рахунку (овердрафт) № 003/1404/06/1, відкритого для обслуговування кредиту та відсотків за ним.
Згідно п. 10.1 цього договору усі платежі за користування кредитом повинні здійснюватись повинні здійснюватись позичальником у валюті кредиту гривні, в строк та на умовах, встановлених цим договором. Однак, на думку представників відповідача, жодних доказів щодо виконання банком зобовязання з надання позичальнику кредитних коштів в іноземній або національній валюті позивачем суду не надано. Крім того зазначають, що у виписці з позичкового рахунку, наданої Банком, сума заборгованості за кредитом станом на 10.11.2010 складає 0.00 гривень.
В обґрунтування своїх заперечень представники відповідача також послалися на ті обставини, що позивачем не було надано суду належного доказу про те, що до Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05.11.2010 було включено кредитний договір № МL-003/453/2006 від 21.11.2006, укладений між ЗАТ «ОТП Банк»та відповідачем. Крім того, зазначали, що позивачем не надані належні докази переходу прав первісного кредитора (позивача) до нового, так як з Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05.11.2010 не вбачається, що право вимоги до відповідача щодо сплати загальної суми заборгованості за кредитним договором № МL-003/453/2006 від 21.11.2006 перейшло до ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Одночасно представники Відповідача вказували на те, що позивачем не наданий перелік Кредитних договорів, який передбачений п. 3.1 Договору купівлі-продажу кредитного портфелю, не наданий договір комісії та підтвердження статусу ТОВ «ОТП Факторинг Україна», доказів внесення до державного реєстру фінансових установ.
Також зазначали, що в порушення вимог п. 5.2 вказаного договору, банком не було надано суду доказів сплати на його користь винагороди після підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі кредитного портфелю.
Також представники ОСОБА_1 зазначають, що зважаючи на умови договору купівлі-продажу кредитного портфелю, ані АТ «ОТП Банк», ані ТОВ «ОТП Факторинг Україна»не надано доказів процесуального правонаступництва, що грубо порушує вимоги ст. 517 ЦК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 21.11.2006 між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № МL-003/453/2006, за умовами якого відповідачу було надано кредит в розмірі 100000 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами фіксованої процентної ставки в розмірі 13,99% річних та з кінцевим строком повернення кредиту 21.11.2016.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Умови кредитного договору Банк виконав, надавши відповідачу кредит у зазначеній вище сумі, що підтверджується кредитною заявкою відповідача від 21.11.2006 (а.с.15) та випискою з особового рахунку останнього (а.с.45), що спростовує доводи представників відповідача про те, що жодних доказів щодо виконання банком зобовязання з надання позичальнику кредитних коштів в іноземній або національній валюті позивачем суду не надано.
За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобовязань за кожний день прострочки, що передбачено п. 3.1.1 частини № 2 Кредитного договору.
Відповідно до п.п. 4.1.2, 4.1.3 частини № 2 Кредитного договору за прострочення виконання боргових зобовязань Позичальник, крім пені, додатково сплачує на користь Банку штраф, а саме: за прострочення виконання зобовязань понад 15 календарних днів у розмірі 0,01 відсоток від суми прострочених боргових зобовязань, але не менше 25 грн., за прострочення виконання зобовязань понад 30 календарних днів у розмірі 0,02 відсотки від суми прострочених боргових зобовязань, але не менше 50 грн.
Судом також встановлено, що 05.11.2010 між ПАТ «ОТП Банк»та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.102) та зареєстровано як фінансову установу (а.с.147), було укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю (а.с.81-94), згідно якого останнє прийняло на себе право вимоги за кредитним договором № МL-003/453/2006 від 21.11.2006, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_1, що підтверджується даними витягу з додатку №1 до зазначеного договору купівлі-продажу кредитного портфелю (а.с.95).
Статтею 1 зазначеного договору купівлі-продажу визначено, що кредитний портфель це права вимоги до боржників (їх поручителів) щодо сплати загальної суми заборгованості боржників перед продавцем за кредитними договорами, яка включає суму основного боргу, проценти, нараховані на суму такого боргу, усі та будь-які штрафні санкції.
В порушення умов кредитного договору належні до сплати суми кредиту відповідачем не повернуті та не сплачені відсотки за користування кредитом, у звязку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 09.03.2011 складає 103911,23 доларів США, що еквівалентно 824546 грн. та 243609,95 грн., а саме: залишок заборгованості по кредиту в розмірі 83569,17 доларів США, що еквівалентно 663129,72 грн., заборгованість по відсоткам в розмірі 20342,06 доларів США, що еквівалентно 161416,28 грн. та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 05.11.2010 по 09.03.2011 243609,95 грн., а всього: 1068155,95 грн.
Зазначене підтверджуються матеріалами справи, в тому числі випискою з банківського рахунку ОСОБА_1, а також розрахунками заборгованості за вказаним кредитним договором.
При цьому суд вважає, що вказаний розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору № МL-003/453/2006 від 21.11.2006, а визначений позивачем розмір заборгованості є обґрунтованим та вірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обовязковим для виконання сторонами, що визначено ст. 629 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На підставі наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобовязання відповідно до умов Кредитного договору № МL-003/453/2006 від 21.11.2006 у звязку з чим у нього й виникла заборгованість.
Посилання представників відповідача на порушення вимог п. 5.2 договору купівлі-продажу кредитного портфелю, оскільки банком не було надано доказів сплати на його користь винагороди після підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі кредитного портфелю, є необґрунтованим, оскільки зазначена обставина не впливає на обсяг відповідальності ОСОБА_1 щодо виконання умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог, натомість відповідач обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, не довів, а його доводи про необґрунтованість позову спростовані матеріалами справи та в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою ним при пред'явленні позову судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (п/р 26507002333333 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528, ЄДРПОУ 36789421) 1068155 (один мільйон шістдесят вісім тисяч сто пятдесят пять) гривень 95 коп. заборгованості за кредитним договором, а також 1700 гривень судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Судове рішення № 18581012, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 12.09.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-395/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: