Постанова № 18570388, 29.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

29 вересня 2011 р. №2а-5864/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Ігнатова Є.М.,

представника відповідача - Караульної Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Український фармацевтичний інститут якості" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просить суд: скасувати податкову вимогу №178 від 15 лютого 2011р., зобовязати ДПІ у Київському районі м.Харкова зняти арешт з майна Державного підприємства "Український фармацевтичний інститут якості".

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ДПІ у Київському районі м.Харкова - у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Київському районі м.Харкова на підставі направлення №1584, проведено виїзну планову документальну перевірку Державного підприємства "Український фармацевтичний інститут якості", за результатами якої складено акт перевірки №122/23-506/36225306 від 20 січня 2011р.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень, ДПІ у Київському районі м.Харкова винесено наступні податкові повідомлення рішення:

- №0000242302/0 від 27.01.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 35000,00 грн., в тому числі за основним платежем 28000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7000,00 грн.

- №0000232302/0 від 27.01.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 43000,00 грн., в тому числі за основним платежем 35000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8750,00 грн.

Відповідно до приписів пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у зазначених рішеннях платника податків повідомлено про необхідність сплати нарахованих сум грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно платіжного доручення №492 від 01.02.2011 року ДП "Український фармацевтичний інститут якості" сплачено податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 43750,00 грн. За платіжним дорученням №493 від 01.02.2011 року юридичною особою сплачено податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 35000,00 грн.

Як вбачається із облікових карток платника податків ДП "Український фармацевтичний інститут якості", сплачені суми були зараховані в рахунок погашення податкових зобовязань, визначених за податковими повідомленнями рішеннями №0000242302/0 та №0000232302/0 від 27.01.2011 року.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 07 лютого 2011 року ДПІ у Київському районі м.Харкова відповідно до приписів п.п.129.1.2 п.129.1 статті 129 Податкового кодексу України було проведено нарахування пені наступним чином:

-з податку на прибуток за заниження податкового зобовязання з 1 кварталу 2010 року кількість днів затримки складає 264 (з 19.05.2010 по 07.02.2011 року), сума нарахованої пені становить 3113, 75 грн.;

- з податку на додану вартість за заниження податкового зобовязання з лютого 2010 року кількість днів затримки складає 314 (з 30.03.2010 по 07.02.2011 року), сума нарахованої пені становить 2968,78 грн.

Після цього, Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Харкова відносно ДП "Український фармацевтичний інститут якості" було винесено податкову вимогу №178 від 15 лютого 2011 року, в якій зазначено про наявність суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями у розмірі 5906,33 грн., в тому числі: пеня з податку на прибуток у розмірі 2943,75 грн., пеня з податку на додану вартість у розмірі 2962,78 грн.

Перевіряючи наявність юридичних підстав для прийняття субєктом владних повноважень зазначеного рішення та відповідність зазначеного рішення вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Суд зазначає, що відповідно до п.59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями пункту 59.3 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.п.2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1037, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1432/18727, податкова вимога формується, якщо:

- платник податків не сплатив суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;

- платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки.

- контролюючий орган, що визначив суми грошового зобовязання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.

Суд зазначає, що інших підстав, які б надавали органу державної податкової служби право на прийняття податкових вимог нормами Податкового кодексу України та Порядку №1037 від 24.12.2010р. не передбачено.

Відповідно до п.п.14.1.39 статті 14 зазначеного Кодексу, грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 ст.14 Кодексу).

Згідно наведених норм права суд зазначає, що до поняття "грошове зобов'язання" законодавцем віднесено лише суми податкового зобов'язання та/або штрафних (фінансових) санкцій, тобто нарахована пеня не відноситься до нього.

Виходячи із вищенаведеного, вимогами Податкового кодексу України не передбачено винесення на адресу платника податкових вимог окремо на суми нарахованої пені, без наявності узгодженої суми грошового зобов'язання (податкового зобов'язання або штрафних (фінансових) санкцій).

Як встановлено судом під час розгляду справи, нарахування пені ДПІ у Київському районі м.Харкова було здійснено з посиланням на положення п.п.129.1.2 п.129.1 статті 129 Податкового кодексу України наступним чином: з податку на прибуток за заниження податкового зобовязання з 1 кварталу 2010 року кількість днів затримки складає 264 (з 19.05.2010 по 07.02.2011 року); з податку на додану вартість за заниження податкового зобовязання з лютого 2010 року кількість днів затримки складає 314 (з 30.03.2010 по 07.02.2011 року).

Суд зазначає, що нововведенням прийнятого підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено нарахування пені на суми виявленого заниження податків і зборів.

Згідно приписів п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до підпункту 129.4 статті 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.2, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Проте, нарахування такої пені здійснюється за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення податкового зобовязання нарахованого контролюючим органом (тобто у день узгодження).

Суд зазначає, що до введення в дію Податкового кодексу України порядок нарахування на сплати пені було визначено статтею 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р., відповідно до п.п.16.1.1 якої після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону (п.п.16.1.2 п.16.1 статті 16 Закону №2181-III).

При цьому, у Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" була відсутня норма, яка б надавала право контролюючим органам нараховувати пеню у разі виявлення заниження суми податкового зобовязання на суму такого заниження, та за весь період заниження.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" №1-рп/99 від 09.02.1999р., в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Прикінцевими положеннями Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. При цьому його норми, за загальним правилом, застосовуються до тих правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Виходячи із вищевикладених положень випливає, що не можуть мати зворотної дії юридичні норми, які встановлюють нові права й обо в'язки чи заборони, оскільки порушення таких прав, невиконання таких обов'язків, недотримання таких заборон завжди буде новим видом, новим "складом" правопорушень.

При цьому, податковим органом здійснено нарахування пені за заниження податкового зобовязання за період з 30.03.2010 року по 07.02.2011 року на підставі п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, тобто на підставі норми права, яка почала діяти лише 01.01.2011 року та не діяла на час виникнення зазначених спірних правовідносин.

Таким чином суд приходить до висновку, що нарахування ДПІ у Київському районі м.Харкова пені за заниження суми податкового зобовязання у період з 30.03.2010 року по 01.01.2011 року не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки нормами чинного на той час Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не було передбачено нарахування зазначених сум пені.

Крім цього суд зазначає, що згідно пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Приписами п.2.1 "Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №985 від 22.12.2010р., орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобовязання та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках: в) якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобовязань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, є орган державної податкової служби.

Згідно пункту 5.4 "Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010р. N953, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2010р. за N1350/18645, оскарження платником податків сум нарахованої пені здійснюється відповідно до законодавства.

Враховуючи вимоги наведених нормативно-правових актів та положення статей 42, 55, 56 Податкового кодексу України, про будь-яке прийняте рішення (в тому числі і про рішення щодо нарахування пені) податковий орган зобовязаний повідомити платника податків в передбаченому законом порядку, шляхом винесення та вручення належним чином відповідного податкового повідомлення даній особі.

Під час розгляду справи, доказів на підтвердження факту повідомлення ДП "Український фармацевтичний інститут якості" про прийняття ДПІ у Київському районі м.Харкова рішення про нарахування пені з податку на прибуток у розмірі 3113, 75 грн., та з податку на додану вартість на суму 2968,78 грн. відповідачем не надано.

Оскільки, згідно облікових карток з податку на прибуток та податку на додану вартість станом на 15.02.2011 року узгодженої суми грошових зобов'язань (податкового зобов'язання або штрафних (фінансових) санкцій) за ДП "Український фармацевтичний інститут якості" не лічилось, та нарахування пені було здійснено з порушенням вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для винесення відповідачем податкової вимоги №178 від 15 лютого 2011 року.

Суд вказує, що завданням адміністративного судочинства згідно зі ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За приписами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В ході розгляду даної справи судом достовірно встановлено, що оскаржувана податкова вимога прийнята без належного обґрунтування та підстав, передбачених чинним законодавством, у звязку з чим є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобовязання відповідача зняти арешт з майна ДП "Український фармацевтичний інститут якості", суд зазначає наступне.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису) з 05.05.2011 року майно платника податків звільнено з податкової застави, підстава вилучення п.93.1 ст.93 Податкового Кодексу України.

Таким чином, на час розгляду справи судом право податкової застави на майно ДП "Український фармацевтичний інститут якості" є припиненим, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Український фармацевтичний інститут якості" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №178 від 15 лютого 2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити. <Сума задоволення >

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Український фармацевтичний інститут якості" (код ЄДРПОУ 36225306, юридична адреса: м.Харків, вул. Астрономічна, 33) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06.10.2011 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.