Постанова № 18570352, 28.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2011 р. Справа №2а- 10960/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Бондаренко Ю.В.,

за участі сторін:

представника позивача - Феннікової К.В.,

представника відповідача - Тімонова А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгоритм", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.03.2011 року №0000882305 та №0000872305. Посилаючись на факти викладені в позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" зареєстроване як юридична особа, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова з 27.07.2000 року за №12144, та є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва №28306074 від 25.09.2002 року.

Відповідачем в період з 31.01.2011 року по 18.02.2011 року було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №486/2305/31060274 від 25.02.2011 року, згідно висновків якого були встановлені з боку позивача наступні порушення:

- пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ТОВ "Алгоритм" занижено податок на прибуток за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року у сумі 125284,00 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2009 року - 7500,00 грн., ІІІ квартал 2009 року - 32500,00 грн., ІІІ квартал 2010 року - 85284,00 грн.

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ТОВ "Алгоритм" занижено податок на додану вартість за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року у загальній сумі 17922,00 грн., у т.ч. у квітні 2009 року - 5248,00 грн., у серпні 2009 року - 12674,00 грн.; та завищено суму відємного значення обєкту оподаткування з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за квітень 2009 року в сумі 752,00 грн., серпень 2009 року в сумі 13326,00 грн.

- пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пп.2.6.1 п.2.6 Порядку заповнення та надання податкової декларації по ПДВ №213 від 15.06.2005 року було встановлено заниження суми відємного значення обєкту оподаткування з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2010 року в сумі 46074,00 грн. у звязку з неподанням декларації за серпень 2010 року.

На підставі зазначених висновків, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 17.03.2011 року: №0000882305 про нарахування суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 22572,50 грн. (у т.ч. 17922,00 грн. за основним платежем та 4650,50 грн. за штрафними санкціями) та №0000872305 про нарахування суми грошового зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 156605,00 грн. (125284,00 грн. за основним платежем та 31321,00 грн. за штрафними санкціями).

Не погодившись з зазначеними податковим повідомленнями-рішеннями, позивач скористався правом на адміністративне оскарження за наслідками якого ДПА України було прийняте рішення від 12.08.2011 року №14713/6/25-0515 яким податкові повідомлення-рішення від 17.03.2011 року №0000882305 та №0000872305 залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2010 року між ТОВ "Алгоритм" та ФОП ОСОБА_3, було укладено договір про надання посередницьких послуг №У-КІВ-А. За цим договором ФОП ОСОБА_3 зобов'язується знайти потенційних продавців продукції з металопрокату, виробниками якої є українські підприємства; приймати участь в переговорах щодо встановлення безпосередніх договірних відносин; сприяти складанню угод на купівлю-продаж виробів з металопрокату.

02.07.2010 року між ТОВ "Алгоритм" та ФОП ОСОБА_3 підписано акт №1 здавання-приймання виконаних робіт, 30.09.2010 року акт №2 зда вання-приймання виконаних робіт, та враховуючи знаходження ФОП ОСОБА_3 потенційного продавця продукції з металопрокату для Товариства, ТОВ "Алгоритм", у звязку з цим, уклало з ТОВ "Флавія" договір купівлі-продажу виробів з металопрокату №КП-Фл-А-1/02/2010 від 26.02.2010 року.

До даного договору були укладені додаткові угоди №1 від 19.03.2010 року, №2 від 06.04.2010 року, №3 від 23.04.2010 року, №4 від 26.05.2010 р, №5 від 11.06.2010 року, №6 від 07.07.10 року, №7 від 06.08.2010 року, №8 від 24.09.2010 року.

За виконану роботу - за укладення договору купівлі-продажу виробів з металопрокату №КП-Фл-А-1/02/2010 від 26.02.2010 року, позивачем було сплачено ФОП ОСОБА_3 суми (10% від суми договору) у розмірі - 192122,16 грн. та 149013,20 грн.

Відповідно до податкової накладної №26 від 11.06.2010 року ТОВ "Алгоритм" отримало від ТОВ "Флавія" товар - противагу Тш 6Д49,8,15-1 в кількості 360 шт. на загальну суму 379044,01 грн. Згідно податкової накладної №44 від 24.09.2010 року ТОВ "Алгоритм" отримало від ТОВ "Флавія" товар - противагу Тш 6Д49,8,15-1 в кількості 360 шт. на загальну суму 379044,01 грн., натомість зазначені накладні не відображені в акті перевірки, хоча й були надані позивачем.

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ "Алгоритм" та ДП "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток" було укладено договір на виконання інформаційно-консультаційних послуг від 01.04.2009 року №01/04-09, згідно умов якого ТОВ ДП "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток" (Виконавець) зобовязується за завданням замовника - ТОВ "Алгоритм" протягом строку надати за плату наступні інжинірингові послуги: аналіз ринку сільськогосподарської техніки; аналіз ринку комбайнів та тракторів України; аналіз ринку сільськогосподарських борон в Україні; аналіз ринку елеваторів в Україні; надати технічні характеристики та комерційні пропозиції від виробників тракторів, сільськогосподарських борон, елеваторів України.

Виконавець здійснив аналіз ринку сіль ськогосподарських борон України, елеваторів України, виробників тракторів, борон, еле ваторів, про що підтверджується актами здавання виконаних робіт: №1 від 30.04.2009 року та податковими накладними №23у від 30.04.2009 року та №34у від 20.08.2009 року.

Звіт ДП "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток" про аналіз ринку сільськогосподарської техніки України був наданий податковим ревізорам під час перевірки, проте не відображений в акті.

Таким чином за допомогою комерційного посередництва ФОП ОСОБА_3 та враховуючи висновки звіту ДП "Восток-Агромаш" ТОВ "Фірма "Восток", позивач здійснив продаж, придбаних у ТОВ "Флавія" противаг Тш 6Д49.8.15-1. Зазначені противаги позивач експортував до ВАТ "Коломенський завод" (Росія, Московська обл.,м. Коломна) шляхом укладеного договору комісії з ТОВ "Восток-Транзит" від 12.12.2007 року №А-ВТР-03/12-07 (додаткова угода до договору №1 від 08.11.2010 року).

Пунктом 1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) про тягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, про дажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання елект ричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до статей 3 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарський операцій (ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Надані позивачем первинні документи (договори та додаткові угоди, акти приймання-здавання виконаних робіт, видаткові та податкові накладні, звіти, рахунки-фактури, банківські виписки) повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до вимог пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон "Про ПДВ") податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, пункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту здійснювалося Позивачем за правилами, які визначені статтею 7 Закону "Про ПДВ". Згідно з цими правилами, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. В результаті застосування зазначених правил, платник податку визначив дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту були, відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону "Про ПДВ", належним чином оформлені податкові накладні.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем у акті перевірки не можливо кваліфікувати як порушення, що передбачені пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону "Про ПДВ".

Щодо порушень позивачем пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від та пп.2.6.1 п.2.6 Порядку заповнення та надання податкової декларації по ПДВ №213 від 15.06.2005 року, суд зазначає наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року по справі № 2а-78/11/2070, яка була залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 року, дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова щодо не прийняття в якості податкової звітності декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року ТОВ "Алгоритм" визнані судом незаконними, а рішення ДПІ про невизнання податкової декларації з ПДВ від 23.09.2010 року №21851/10/07-020 було скасовано судом.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду та надати всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд зазначає, що відповідач законність та правомірність складання та направлення позивачу податкових повідомлень-рішень від 17.03.2011 року №0000882305 та №0000872305 належним чином не довів.

Обставини, на які відповідач посилається у акті перевірки №486/2305/31060274 від 25.02.2011 року, як на підставу для складання та направлення позивачу податкових повідомлень-рішень від 17.03.2011 року №0000882305 та №0000872305 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що направлені відповідачем податкових повідомлень-рішень від 17.03.2011 року №0000882305 та №0000872305 підлягають скасуванню у повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 17.03.2011 року №0000882305 та №0000872305.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" (61003, м. Харків, пров. Університетська, 1, код ЄДРПОУ 32676527) судовий збір в розмірі 03.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 03 жовтня 2011 року.

Суддя Котеньов О.Г.