Постанова № 18570347, 26.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 вересня 2011 р. № 2-а- 7657/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Архіпової С.В.

при секретарі Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Шинкарчук А.В.,

представника відповідача- Токар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Регион-Знак"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Регион-Знак», звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача - Лозівської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області та просив визнати незаконними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Каф-Буд» за період з 01.08.2007р. по 31.03.2008р. та ПП «Харметарм» за період з 01.06.2008р. по 30.06.2008р., а також скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000131800/2 від 16.11.2010р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 38662,73 грн. за основним платежем та 19331,37 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що відповідачем проведено вказану документальну перевірку позивача, за наслідками якої складено акт № 752/18-008/33010974 від 23.09.2010р., відповідно до якого встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого, на думку податкового органу, позивачем безпідставно занижено податок на додану вартість на загальну суму 41862,73 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000121800/0 від 01.10.2010р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 41862,73 грн. за основним платежем та 20931,37 грн. за штрафними санкціями, а за результатами адміністративного оскарження даного рішення зменшено податкове зобовязання з податку на додану вартість на 4800,00 грн. та прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення рішення № 0000131800/2 від 16.11.2010р.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси, в звязку з чим підлягає скасуванню.

Дії відповідача з проведення перевірки позивач вважає незаконним тому, що її проведено без достатніх підстав та з порушенням ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції Закону, чинній на час її проведення та яка не передбачала, на думку позивача, права органу державної податкової служби на проведення документальної невиїзної перевірки платників податків.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи дії відповідача щодо проведення перевірки, а також оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення цілком обґрунтованими та законними. В задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що Лозівською обєднаною державною податковою інспекцією у Харківській області в вересні 2010 року проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Каф-Буд» за період з 01.08.2007р. по 31.03.2008р. та ПП «Харметарм» за період з 01.06.2008р. по 30.06.2008р.

За результатами перевірки складено акт від 23.09.2010р. № 752/88-008/33010974, згідно висновків якого встановлено порушення п.п. 7.4.1, пп. 7.4.4, 745 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 41862,73 грн., в тому числі за серпень 2007 року на суму 3200,00 грн., за вересень 2007 року на суму 1700,00 грн., за жовтень 2007 року на суму 8438,33 грн., за листопад 2007 року на суму 6728,33 грн., за грудень 2007 року на суму 11281,07 грн., за лютий 2008 року на суму 2388,00 грн., за березень 2008 року на суму 620,00 грн., за червень 2008 року на суму 7507,00 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2010р. № 0000121800/0 про визначення податкового зобовязання позивача з податку на додану вартість в розмірі 41865,73 грн. за основним платежем та 20931,37 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до відповідача. За результатами розгляду скарги первісне податкове повідомлення-рішення залишено без змін та відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000121800/0 від 01.10.2010р.

За результатами повторної скарги, поданої позивачем до ДПА України в Харківській області, податкове повідомлення-рішення №0000121800/0 від 01.10.2010р. скасовано в частині визначення податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 4800,00 грн., в іншій частині залишено без змін, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000131800/2 від 16.11.2010р., яке також оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку та за наслідками розгляду скарги залишено без змін.

Згідно даного податкового повідомлення-рішення позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 38662,73 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 19331,37 грн. (загалом 57994,01 грн. )

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених порушень, відповідач виходив з того, що позивач у перевіреному періоді мав господарські правовідносини з ПП «Каф-Буд» та ПП «Харметарм».

Зокрема, відповідачем встановлено, що позивачем з ПП «Каф-Буд» укладено угоди субпідряду на будівельні роботи від 19.08.2007р. № 5П, від 01.10.2007р. №7, від 08.10.2007р. № 7/10П, від 25.10.2007р. № 8/10П, від 01.11.2007р. №8, на виконання яких отримано послуги з будівництва та виписано податкові накладні, які, в свою чергу, включено до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ на загальну суму 34355,73 грн.

В звязку з наведеним відповідачем направлено запит до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про проведення зустрічної перевірки ПП «Каф-Буд», якою встановлено, що зазначене підприємство за юридичною адресою відсутнє, про що складено акт від 08.04.2009р. № 349/18-007/34630421. Директор ПП «Каф-Буд» ОСОБА_2 пояснив органам державної податкової служби, що не має відношення до діяльності підприємства, керівництво даним підприємством не здійснював, жодних угод, а також документів господарського характеру не підписував.

Також відповідач взяв до уваги, що Ленінським районним судом м. Харкова директора ПП «Каф-Буд» ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів).

Підсумовуючи зібрану інформацію, відповідач зробив висновок про те, що податкові накладні, отримані позивачем від ПП «Каф-Буд» є такими, що оформлені з порушенням Порядку заповнення податкової накладної, п.п. 7.2.3, 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та не можуть бути підставою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників декларації з ПДВ.

Таким чином, на думку відповідача, позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від його контрагента ПП «Каф-Буд» на загальну суму ПДВ 34355,73 грн.

Суд зазначає, що позивачем до суду надано копії договорів, що укладені між ним та ПП «Каф-Буд», копії податкових накладних та актів виконаних робіт, з яких встановлено, що роботи за договорами на виконання будівельних робіт виконувалися та приймалися. Відповідно до наданих в матеріали справи копій платіжних доручень, оплата за виконані роботи позивачем проводилася у повному обсязі шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ПП «Каф-Буд».

При розгляді зазначених документів суд бере до уваги посилання відповідача про те, що згідно висновку науково-дослідницького центру при ГУ МВС України в Харківській області встановлено, що всі первинні документи, податкові накладні, підписані від імені директора ПП «Каф-Буд» ОСОБА_2, які підтверджують укладення та виконання правочинів з придбання та продажу товарів, робіт (послуг) є такими, що складено з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», вимог Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку та вимог Порядку заповнення податкової накладної, оскільки їх замість директора ОСОБА_2 виконано іншою особою.

Суд зазначає, що відповідач, як субєкт владних повноважень, на виконання приписів ст. 71 КАС України, надав до суду копію зазначеного висновку спеціаліста № 386 від 08.10.2008р.

Щодо визнання директора ПП «Каф-Буд» ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів), суд зауважує, що з наданої відповідачем до матеріалів справи копії постанови про закриття кримінальної справи Ленінського районного суду м. Харкова від 25.11.2009р. встановлено, що директор ПП «Каф-Буд» ОСОБА_2 визнав свою вину у скоєнні зазначеного злочину в звязку з господарськими відносинами, що мали місце між ПП «Каф-Буд» та Харківським художнім училищем. Таким чином відповідачем застосовано поширювальне тлумачення даної постанови суду на правовідносини, які мали місце між ПП «Каф-Буд» та позивачем, хоча в постанові суду про правовідносини між даними підприємствами не згадується.

Проте, відповідно до постанови Первомайського районного суду Харківської області від 20.10.2010р., яка набула законної сили, встановлено, що директора ТОВ «Регіон-Знак» Вожжову С.Л. визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-1 КУпАП (порушення ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків) в звязку з обставинами, встановленими актом перевірки № 752/008/33010974 від 23.09.2010р., проведеної Лозівською обєднаною державною податковою інспекцією у Харківській області, за наслідками якої прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення рішення.

Зокрема, відповідно до зазначеної постанови суду встановлено, що директор позивача Вожжова С.Л. порушила порядок ведення податкового обліку, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 41862,73 грн.

Згідно вимог ч. 1 ст. 72 КАС України суд враховує встановлені даним судовим рішенням обставини при вирішенні даної справи.

В звязку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про те, що податкові накладні, отримані позивачем від ПП «Каф-Буд» оформлені з порушенням Порядку заповнення податкової накладної, п.п. 7.2.3, 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та не можуть бути підставою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників декларації з ПДВ є обґрунтованими та такими, що підтверджуються належними доказами.

Щодо правовідносин між позивачем та ПП «Харметарм», судом встановлено, що між ними 30.05.2008р. укладено договір субпідряду на будівельні роботи № 5п-08, на виконання кого позивачем отримано послуги з будівництва та виписано податкову накладну від 24.06.2008р. № 24/06-08 на суму 45042,00 грн., в тому числі ПДВ 7507,00 грн. Зазначена податкова накладна включена позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за червень 2008 року на загальну суму 7507,00 грн.

Таким чином відповідач вважав зібрані дані достатніми для того, щоб встановити невідповідність всіх первинних документів та податкових накладних ПП «Харметарм» вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», іншим нормативним актам та, відповідно, порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині необґрунтованого віднесення до складу податкового кредиту в червні 2008 року суми ПДВ по податковій декларації, яка виписана ПП «Харметарм».

В звязку з наведеним суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано копію договору субпідряду № 5п-08 від 30.05.2008р., укладеного між ним та ПП «Харметарм». Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору субпідрядник (ПП «Харметарм») зобовязується власними силами та з використанням матеріалів підрядника (ТОВ «Регіон-знак») виконати укладання цегли на обєкті по пров. Банному в м. Харкові.

Позивачем до суду надано копії актів приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт, проте на надано документів на підтвердження передачі ПП «Харметарм», як субпідряднику, матеріалів, які необхідні для виконання робіт за договором, що не надає можливість встановити докази, які б документально підтверджували виконання робіт відповідно до умов укладеного договору. Також позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження фактичної сплати виконаних робіт грошовими коштами.

Згідно вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що позивачем не підтверджено фактичне виконання укладеної угоди з ПП «Харметарм», а також належних доказів оплати позивачем наданих за договором послуг в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Таким чином позивачем не додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Щодо доводів позовної заяви про порушення відповідачем порядку та відсутність підстав для проведення документальної невиїзної перевірки, то вони також залишаються судом без уваги. При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, чинній на момент здійснення перевірок передбачено право податкового органу здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі). Як встановлено з акту перевірки в даній справі, при її проведенні відповідач керувався п. 1 ст. 11 зазначеного Закону, вимоги якої ним дотримано, перевірку проведено в звязку з наданими податковими деклараціями. Доводи позовної заяви висновків суду не спростовують, при розгляді справи доказів, які б вказували на незаконне та необґрунтоване проведення перевірки судом не виявлено.

Суд зауважує, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що відповідачем, як субєктом владних повноважень, суду в повній мірі доведено його законність та обґрунтованість, в звязку з чим відсутні підстави для його скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 30 вересня 2011 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова