Постанова № 18570335, 09.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 серпня 2011 р. № 2-а- 8930/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В. при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова

до Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів"

простягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Харківський завод тракторних двигунів”. в якому просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Харківський завод тракторних двигунів” заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 9907,14 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - ВАТ “Харківський завод тракторних двигунів” зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова. ВАТ “Харківський завод тракторних двигунів” зобов'язаний сплачувати кошти на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах колишнім працівникам ВАТ “Харківський завод тракторних двигунів” товариство повинно вносити на рахунок ПФУ щомісячно до 25 числа. В жовтні місяці відповідачу було надіслано відповідне повідомлення № 62 від 16.05.2011 року, що складено на підставі відомостей відділів призначення пенсій органів Пенсійного фонду України. Проте, кошти у відшкодування витрат на виплату пенсій відповідачем у встановлений строк не сплачені, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість на загальну суму 9907,14 грн. Оскільки несвоєчасне відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій може призвести до затримки їх виплат, завдати шкоди інтересам громадян та державі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання свого уповноваженого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заперечення на адміністративний позов та заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності представника ВАТ “Харківський завод тракторних двигунів”.

В обґрунтування своїх заперечень на адміністративний позов відповідач вказав, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2005 року у справі № 2264/2-23 ВАТ "Харківський завод тракторних двигунів" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Наслідки визнання боржника банкрутом передбачені ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає, що підприємницька діяльність банкрута завершується. Погашення заборгованості відбувається за рахунок коштів ліквідаційної маси при їх наявності (ст. 26 вказаного Закону України) у черговості передбаченою ст. 31 цього Закону, а не за рахунок коштів, призначених на оплату праці, як це зазначено у п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідач вважає, що вимоги Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова не заявлені належним чином, а відтак не підлягають погашенню.

Крім того, відповідачем зазначено, що позивачем по справі невірно зроблений розрахунок ціни позову. Так, позивач у розрахунку в графі "3,4" вказано дату з якої призначено ОСОБА_1 пенсію та дату досягнення особою пенсійного віку від 08.04.2011 року, та відповідно в графі «17» сума 51,57 грн. на виплату та доставку пенсій. Але в повідомлення № 62 вказано розрахунки за травень 2011 року, в який період вище зазначена особа уже набула право на пенсію за віком. Згідно приписів абзац 5 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Таким чином, ціна позову, на думку відповідача, повинна складати 9 855,57 грн., а не 9907,14 грн., у звязку з чим вказана вимога позивача по справі є незаконною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що відповідач - Відкрите акціонерне товариство “Харківський завод тракторних двигунів”, зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, підприємство відповідача є страхувальником.

Відповідно до п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 року, одним з основних завдань управління є збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України № 1058 діяв Закон України № 400). Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України № 400, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16 січня 2004 року.

Підпунктом 2.1.1 Інструкції № 21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Відповідно до абз. 1, 2 п. 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції у разі призначення пенсії на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилаю повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.

Судом встановлено, що працівникам Відкритого акціонерного товариства Харківський завод тракторних двигунів” було призначено пенсію на пільгових умовах на підставі п. п. “б”“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

У звязку з несплатою сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем були сформовані та направлені до відповідача відповідні розрахунки та повідомлення, які були отримані відповідачем, проте кошти у повному обсязі підприємство не сплатило.

Згідно із розрахунками, які були надіслані відповідачеві, він має заборгованість перед пенсійним фондом у сумі 9907,14 грн.

Фактичних даних, які б засвідчували втрату названими розрахунками юридичної сили внаслідок оскарження в судовому або позасудовому порядку чи внаслідок дефектів у формі, змісті, підставах складення матеріали справи не містять.

Що стосується розрахунку позову, з яким не погоджується відповідач, то він в повному обсязі співпадає з наданими позивачем розрахунками та підтверджується матеріалами справи.

Посилання відповідача на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відхиляє як неспроможні, оскільки в силу положень ст.ст.1, 11, 14 означеного акту законодавства в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягають заявленню лише вимоги конкурсних кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство.

У спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень заявлено вимогу про стягнення заборгованості, котра в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є поточними вимогами кредиторів. Ані Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ані ГПК України, ані КАС України не містять положень, в силу яких розгляд і вирішення спору за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення з платника внесків заборгованості, яка виникла після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство, в порядку адміністративного судочинства є неможливим.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день прийняття рішення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ВАТ Харківський завод тракторних двигунів” не внесено.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості або відсутності обов'язку по сплаті зазначених коштів, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п. п. “б”“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року, ст. ст. 14, 17, 18, 20, 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, п. п. 6.1, 6.2, 6.4, 6.8 ст. 6 Інструкції про порядок обчислення i сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, ст. ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст. ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод тракторних двигунів" (місцезнаходження - 61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19; ідентифікаційний код - 5750326) на користь Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі міста Харкова (місцезнаходження - 61082, місто Харків, пр-т Московський, 198/3; ідентифікаційний код - 22645387; р/р - 256083122088 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк" МФО 351823) заборгованість в сумі 9907,14 грн. ( дев'ять тисяч дев'ятсот сім) грн. 14 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко