Постанова № 18570259, 28.09.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3982/2011

28 вересня 2011 року 13год. 02хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Поліщук Н.К.

відповідача: представник Стах Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп"

до Дубенської об"єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення №000082350 від 06.04.2011 року.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп" (далі ДП СЛАП "Радивилівський держспецлісгосп") звернулося в суд з позовом до Дубенської обєднаної державної податкової інспекції (далі Дубенська ОДПІ) про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000082350/0 від 06.04.2011 року.

Позовні вимоги в повній мірі підтримані представником позивача в судовому засіданні, яка на їх обґрунтування зазначила, що ДП СЛАП "Радивилівський держспецлісгосп" впродовж 2009 року починаючи з лютого місяця та 2010 року подавало до податкового органу скорочену форму декларацій з податку на додану вартість. Вказана звітність подавалася на підставі виданого Дубенською ОДПІ свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, за яким ДП СЛАП "Радивилівський держспецлісгосп" надано право застосовувати спеціальний режим оподаткування до таких видів робіт, як "надання послуг у лісовому господарстві, лісництво та лісозаготівлі". Доводила, що при проведенні планової виїзної перевірки податковим органом протиправно зроблено висновки про безпідставність використання позивачем спеціального режиму оподаткування у сфері лісового господарства до операцій з продажу вирубаних дерев у вигляді: ділової деревини, техсировини, фансировини, дров, ялинок, жерді, рубанців, балансів, стовпів для ЛЕП. Зазначила, щопостановою Кабінету Міністрів України №23 від 21.01.2009 року було затверджено перелік видів діяльності, на які поширюються норми ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року і до цього переліку включено діяльність в сфері лісівництва та лісозаготівлі код 02.01 за КВЕД. Саме вказаний вид діяльності зазначений у довідці підприємства з ЄДРПОУ і саме за результатами провадження такого виду підприємством формувалися податкові зобовязання з ПДВ з наступним їх включенням до скороченої декларації. Питома вага такої продукції в обсягах поставки підприємства становила більше ніж 75%. Відтак, вказала, що позивач на законних підставах перебував на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість і у податкового органу не було правових підстав для висновків про заниження в охопленому перевіркою періоді податкових зобовязань з ПДВ за рахунок їх віднесення до спеціальних декларацій з ПДВ. Відтак донарахування позивачу за наведених висновків грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 383913,00 грн. є протиправним. За наведеного просила позов задовольнити в повному обсязі, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000082350/0 від 06.04.2011 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що для підприємств, які здійснюють діяльність у сфері лісового господарства, спеціальний режим оподаткування поширювався лише на ті операції, які здійснювалися в межах видів діяльності, визначених Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року та постановою Кабінету Міністрів України №23 від 21.01.2009 року (зі змінами та доповненнями). Відповідно до п.8-1.6 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільсько-господарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75% вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. В свою чергу, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України" №2371-III від 05.04. 2001 року, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування. Як вбачається із Національного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого наказом Держспоживстандарту №375 від 26.12.2005 року, до групи 06 під кодом 0602 90 41 00 УКТ ЗЕД відносяться "дерева лісові" та "інші"; а у примітці до групи 06 визначено, що за умови дотримання винятків, зазначених у другій частині назви товарної позиції 0601, до цієї групи належать тільки живі дерева та рослини, включаючи розсаду овочів, що поставляються з парників, оранжерей чи розсадників для висадки чи для декоративних цілей. Оскільки ж позивачем в охопленому перевіркою періоді здійснювалась реалізація не живих дерев, а продаж вирубаних дерев у вигляді: ділової деревини, техсировини, фансировини, дров, ялинок, жерді, рубанців, балансів, стовпів для ЛЕП, які відносяться до інших груп УКТ ЗЕД, то така його діяльність не підпадала під визначення діяльності у сфері лісового господарства. Як наслідок, податковий орган правомірно констатував, що позивачем впродовж 11 місяців 2009 року та всього 2010 року проводилась діяльність та реалізовувалась продукція в сфері лісового господарства, на яку не поширювалася норма ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, а тому податковий орган правомірно провів перерахунок оподаткування податком на додану вартість таких операцій поза межами спеціального режиму оподаткування у загальновстановленому порядку. За даних обставин в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивач являється юридичною особою, за організаційно-правовою формою є державним підприємством, і провадить такі види діяльності за КВЕД, як 02.02.0 Надання послуг у лісовому господарстві; 02.01.1 Лісництво та лісозаготівлі; 02.01.2 Одержання продукції лісового господарства; 20.10.0 Лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини; 20.30.0 Виробництво деревяних будівельних конструкцій та столярних виробів; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі (а.с.5-6).

З 01.01.2009 року перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом №100166342, на бланку ф.2-РС серії НБ №070417, дата дії початку свідоцтва 04.02.2009 року (а.с.68). У свідоцтві визначено наступний перелік видів діяльності 02.01.2 Одержання продукції лісового господарства; 02.02.0 Надання послуг у лісовому господарстві; 02.01.1 Лісництво та лісозаготівлі.

З лютого 2009 року по грудень 2010 року позивачем реалізовувалась така лісопродукція, як ділова деревина, техсировина, фансировина, дрова, ялинки, жерді, рубанці, баланси, рудстійки та стовпи для ЛЕП (а.с.173), що включалась до скорочених декларації з податку на додану вартість (а.с.82-127).

З 03 по 17 березня 2011 року Дубенською ОДПІ підставі направлення №242 від 02.03.2011 року та наказу №188 від 14.02.2011 року проведена планова виїзна перевірка ДП СЛАП "Радивилівський держспецлісгосп" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року. Її результати оформлені актом №73/23/33096098 від 24.03.2011 року (а.с.8-51) з відповідними додатками (а.с.52-63).

На підставі вказаного акту перевірки Дубенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №000082350 від 06.04.2011 року, згідно якого ДП СЛАП "Радивилівський держспецлісгосп" збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 479891,00 грн., в тому числі 383913,00 грн. за основним платежем та 95978,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.64).

Податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, однак скасовано не було (а.с.65-67).

Оспорюване рішення винесено згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 та абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України на підставі висновків про порушення позивачем вимог пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4, ст.7 п.8-1.1 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного на час існування відповідних правовідносин.

В силу вимог пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. А відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1., 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, до такого платника податків застосовується штраф в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем було констатовано, що позивач починаючи з лютого 2009 року користувався спеціальним режимом оподаткування у сфері лісового господарства та невірно відносив обсяги поставки з реалізації ділової деревини, техсировини, фансировини, дров, ялинок, жерді, рубанців, балансів, стовпів для ЛЕП до обсягів поставок сільськогосподарських товарів, оскільки така діяльність не підпадає під визначення діяльності у сфері лісового господарства. Як наслідок, податковим органом зроблено висновок про безпідставне включення суми ПДВ по таким операціям до скороченої декларації з ПДВ і, відповідно, про заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ, а також про заниження суми податкового кредиту з ПДВ з огляду на такі ж висновки. В результаті такого перерахунку, враховуючи ту обставину, що за основною декларацією ПДВ сплачується до бюджету, а за скороченою залишається в розпорядженні платника податку, податковим органом констатовано, що позивач занизив суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на 383913,00 грн., в тому числі за лютий 2009 року на 10892,00 грн., за березень 2009 року на 21628,00 грн., за квітень 2009 року на 10079,00 грн., за травень 2009 року на 9271,00 грн., за червень 2009 року на 16510,00 грн., за липень 2009 року на 9854,00 грн., за серпень 2009 року на 8938,00 грн., за вересень 2009 року на 15775,00 грн., за жовтень 2009 року на 11290,00 грн., за листопад 2009 року на 13691,00 грн., за грудень 2009 року на 20218,00 грн., за січень 2010 року на 15958,00 грн., за лютий 2010 року на 21266,00 грн., за березень 2010 року на 24318,00 грн., за квітень 2010 року на 16529,00 грн., за травень 2010 року на 17930,00 грн., за червень 2010 року на 14164,00 грн., за липень 2010 року на 21283,00 грн., за серпень 2010 року на 17115,00 грн., за вересень 2010 року на 28314,00 грн., за жовтень 2010 року на 154130,00 грн., за листопад 2010 року на 22988,00 грн., за грудень 2010 року на 20489,00 грн. Саме вказана сума була визначена спірним податковим повідомленням-рішенням, як сума донарахованого основного грошового зобовязання з ПДВ, а 25% від такої суми, що складає 95978,00 грн. як сума штрафної (фінансової) санкції.

Норма п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, регулювала загальний порядок формування платником податків податкових зобовязань, а норма п.7.4 ст.7 цього ж Закону - загальний порядок формування податкового кредиту.

Разом з тим, відповідно до п.8-1.1 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що діяв до 01.01.2011 року, резидент, який провадив підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідав критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, мав право обрати спеціальний режим оподаткування. В свою чергу, п.8-1.6 ст.8-1 Закону визначав критерії сільськогосподарського підприємства, а саме відносив до сільськогосподарського таке підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів послуг) становить не менше 75% вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 8-1.7 ст.8-1 вказаного Закону було встановлено, що сільськогоспо-дарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УТК ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України" №2371-III від 05.04. 2001 року, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - субєктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів , які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником .

Згідно із Законом України "Про Митний тариф України" №2371-III від 05.04. 2001 року, продукція лісогосподарських підприємств відноситься до групи 06 УКТ ЗЕД (живі дерева та інші рослини) розділу ІІ "Продукція рослинного походження".

Підпунктом 8-1.15.6 п.8-1.15 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року було визначено, що обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо платником податку (крім придбання їх в інших осіб).

А згідно з пп.8-1.15.7 п.8-1.15 ст.8-1 зазначеного Закону, на Кабінет Міністрів України покладалася функція по визначенню та оприлюдненню повного перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію" №2408-III від 17.05.2001 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №23 від 21.01.2009 року, чинною до 12.01.2011 року, було затверджено Перелік видів діяльності, на які поширюються норми ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року відповідно до кодів видів економічної діяльності (КВЕД).

Відповідно до пункту 9 (лісівництво і лісозаготівлі КВЕД 02.01.1) та відповідно до пункту 15 (надання послуг у лісовому господарстві КВЕД 02.02.0) даного Переліку, підприємства, що провадять такі види діяльності підпадають під дію ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД було в тому числі: 02.02.0 Надання послуг у лісовому господарстві та 02.01.1. Лісівництво та лісозаготівля.

ДП СЛАП "Радивилівський держспецлісгосп" впродовж 2009-2010 років провадило підприємницьку діяльність у сфері лісового господарства і його діяльність відповідала критеріям, встановленим у п.8-1.6 ст.8-1 Закону, а тому воно мало всі підстави для обрання спеціального режиму оподаткування.

Щодо посилань Дубенської ОДПІ, на те, що норма пункту 8-1.7 ст.8-1 Закону поширювалася виключно на сільськогосподарські товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України" №2371-III від 05.04. 2001 року, слід зазначити наступне.

Як вказувалось вище, пунктом 8-1.7 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного до 01.01.2011 року, було прямо передбачено, що сільськогосподарськими вважаються, також продукти обробки (переробки) товарів, зазначених у групах 1-24 УТК ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України" №2371-III від 05.04. 2001 року, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником .

Товари групи 44 "деревина і вироби з дерева" є продуктом переробки товару групи 06 код УКТ ЗЕД 0602 90 41 00 назва "дерева лісові", а отже вважалися сільськогосподарськими товарами в розумінні п.8-1.7 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року. Товар "дерева лісові", вирощені безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування та ним же перероблені, в результаті чого створено новий продукт групи 44 УКТ ЗЕД - "деревина і вироби з дерева". Крім цього, продуктом переробки товару групи 06 код 0602 90 41 00 назва "дерева лісові" є товари які не можливо віднести до інших товарних груп окрім 44. Також нормами Закону не передбачено, що в поняття сільськогосподарських не входять товари групи 44 УКТ ЗЕД - "деревина і вироби з дерева".

Крім цього, в примітці до Переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №23 від 21.01.2009 року (яка містилася в Переліку, до виключення її згідно з постановою №648 від 01.07.2009 року) було зазначено, що обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності у сфері сільського господарства, та обробка чи переробка та/або консервація продукції, одержаної в результаті діяльності у сфері сільського (в частині тваринництва) та лісового господарства, рибальства і рибництва, у цьому Переліку вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства, рибальства і рибництва за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо платником податку на додану вартість (крім їх придбання в інших осіб). Відповідно до цього, примітка до Переліку застосовувалася тими сільськогосподарськими підприємствами, які здійснювали названі у Переліку види діяльності, повязані з переробленням чи обробленням продукції. Відповідні розяснення були і надані ДПА України у листі №2095/5/16-1116 від 23.02.2009 року.

В свою чергу, Національний класифікатор України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності", затверджений наказом Держспоживстандарту України №375 від 26.12.2005 року визначає перероблення як технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції, а оброблення як технологічний процес, який здійснюється з метою збереження певних видів продукції, надання їм деяких властивостей або для упередження шкідливого впливу, який може виявлятися у результаті їх використання. Наприклад, оброблення сільськогосподарських культур, деревини, металів або оброблення відходів. При цьому в поясненнях до розділу 01 зазначено, що діяльність з перероблення сільськогосподарської продукції не відноситься до сільськогосподарської діяльності, а відноситься до відповідних розділів переробної промисловості: 15 "Харчова промисловість", 16 "Тютюнова промисловість". Проте, як виняток із загального правила кодування щодо комплексних видів діяльності, одиниця, що переробляє власне вирощену сільськогосподарську продукцію безпосередньо в господарстві, віднесена до розділу 01, незважаючи на те, що звичайно перероблення сільськогосподарської продукції класифіковане у розділах 15 та 16.

У Переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №23 від 21.01.2009 року, що діяв до 12.01.2011 року, були прямо передбачені такі види діяльності, що пов'язані з переробленням або обробленням продукції, як: лісозаготівлі, рубання лісу та виробництво ділової деревини, такої як колоди, стовпи, жердини, одержування паливної деревини (пункт 9 Переліку, КВЕД 02.01.1).

Враховуючи пряму вказівку постанови Кабінету Міністрів України про віднесення здійснюваного позивачем виду діяльності, що пов'язаний з переробленням або обробленням продукції, одержаної в результаті безпосередньої діяльності позивача у сфері лісового господарства, до видів діяльності, на які поширюються норми ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, суд вважає, що ДП СЛАП "Радивилівський держспецлісгосп" правомірно застосовував спеціальний режим оподатку-вання. Та обставина, що позивачем перероблялися та оброблялися власні дерева не ставилась під сумнів податковим органом та доведена матеріалами справи (а.с.128-173).

Оскільки діяльність позивача безпосередньо включена до пункту 9 Переліку, тому на нього розповсюджувалися положення ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного до 01.01.2011 року.

Таким чином, висновок Дубенської ОДПІ про безпідставність використання ДП СЛАП "Радивилівський держспецлісгосп" спеціального режиму оподаткування у сфері лісового господарства, є неправомірним та безпідставним. З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованим і висновок щодо заниження позивачем податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 727542,00 грн. за період з лютого 2009 року по грудень 2010 року та про заниження податкового кредиту в сумі 343629,00 грн. за цей же період.

Крім того, суд враховує і ту обставину, що видачі позивачу свідоцтва про реєстрацію субєктом спеціального режиму оподаткування передував розгляд та вивчення податковим органом документів. А саме, податковому органу було надано інформацію щодо питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у сукупній вартості всіх товарів (послуг), заяву з виключним переліком видів діяльності сільськогоспо-дарського підприємства, що підпадають під дію статті 8-1 Закону та входять до переліку таких видів діяльності, визначеного та оприлюдненого Кабінетом Міністрів України, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який містить відомості про основні види діяльності сільськогосподарського підприємства за КВЕД.

Відповідно до процедури видачі свідоцтва, орган державної податкової служби відмовляє сільськогосподарському підприємству у реєстрації його як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо такий платник податків, зокрема, вказує у заяві про реєстрацію види діяльності, які не входять до визначеного та оприлюдненого Кабінетом Міністрів України повного переліку видів діяльності, що підпадають під дію статті 8-1 Закону. Перевіривши документи позивача відповідач прийшов до висновку про те, що позивач відповідає критеріям ст. 8-1 Закону, зауважень до документів або щодо їх достовірності відповідач не мав, а вже через два роки зробив протилежні висновки.

Сукупність наведених обставин вказує, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №000082350/0 від 06.04.2011 року не відповідає критеріям, визначеним в ст.2 КАС України, оскільки є необґрунтованим, упередженим, нерозсудливим, прийнятим без дотримання принципу рівності перед законом. Вказане рішення прийняте за рахунок довільного, безпідставно звуженого тлумачення податковим органом норми ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, а відтак визнається судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Дубенської об"єднаної державної податкової інспекції №000082350 від 06.04.2011 року, згідно якого Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп" визначено суму грошовго зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 479891,00 грн., в тому числі 383913,00 грн. - за основним платежем та 95978,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.