Постанова № 18565173, 05.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 жовтня 2011 р. № 2а- 8167/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

суддів - Ізовітової - Вакім О.В., Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника відповідача - Гіль А.В.,

представника позивача - Брильова А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватної фірми "Орнатус" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення - рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватна фірма «Орнатус», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 16.05.2011 р. №0000330846.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з податковим повідомленням - рішенням відповідача від 16.05.2011 р. №0000330846 не погоджується, оскільки визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів та нараховувати податкові зобовязання з ПДВ, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, що передбачено п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, необхідно тільки у разі коли анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється за заявою самого платника ПДВ або за заявою платника про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачено пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Однак, анулювання реєстрації ПФ «Орнатус»у якості платника ПДВ відбулося 17.02.2011 року за ініціативою податкового органу, тому положення п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України не застосовуються. Позивач зазначає, що про анулювання реєстрації ПФ «Орнатус»у якості платника ПДВ він дізнався безпосередньо з акту перевірки, а відтак у нього не було жодних правових підстав відображати у податковому обліку умовний продаж основних фондів та запасів у лютому 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає їх документально необґрунтованими, а доводи позивача такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ПФ «Орнатус»є діючою юридичною особою, зареєстрованою з 29.02.1996 року виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №427032 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №100621 (арк. справи 7-10).

ПФ «Орнатус»взято на облік платника податків 21.03.1996 року за №1159, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 29.12.2010 року №152 (арк. справи 4).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.04.2011 року фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПФ «Орнатус»(код ЄДРПОУ 24136224) з питань дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року, на підставі якої було складено акт №1124/46-030/24136224 від 20.04.2011 року (арк. справи 35-37).

На підставі зазначеного акту перевірки 16.05.2011 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000330846/0, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача з податку на додану вартість на суму 92755289,00 грн. (у тому числі за основним платежем 92755287,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2,00 грн.). (арк. справи 5).

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки щодо порушення позивачем пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до неподання декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року; п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість у лютому 2011 року на загальну суму 92755287,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПФ «Орнатус»було зареєстровано як платник податку на додану вартість в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові з 26.01.2007р., видане свідоцтво платника податку на додану вартість №100015028, індивідуальний податковий номер 241362220386.

Судом встановлено, що за ініціативою податкового органу 17.02.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відносно позивача прийнято рішення №1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до п.п. “ж” п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України у звязку з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, дата анулювання реєстрації з 17.02.2011 року (арк. справи 43-45).

Щодо збільшення відповідачем суму грошового зобовязання позивача з податку на додану вартість на суму 92755287,00 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що відповідно до додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2010 рік, яку подано позивачем до відповідача, залишки запасів та необоротних активів станом на 31.12.2010 року складають вартість запасів та основних фондів у розмірі 463776433,00 грн., що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні.

Оскільки позивачем не було надано звітність з податку на додану вартість за січень-лютий 2011 року, що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні, то залишки запасів та необоротних активів на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість становлять на рівні 31.12.2010 року.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону

Таким чином, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за рішенням платника умовний продаж визначається платником у податковій декларації з податку на додану вартість за наслідками останнього звітного періоду на дату подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу умовне постачання товарів та необоротних активів відображається у податковій декларації з податку на додану вартість за наслідками останнього звітного періоду (з першого дня такого останнього звітного періоду по день анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість включно). Зазначені норми щодо нарахування умовного постачання не стосуються лише випадків реорганізації платника податку на додану вартість шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що рішення №1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17.02.2011 року позивачем не оскаржувалось.

Отже, позивач повинен був відобразити умовне постачання товарів та необоротних активів у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Однак, позивачем не було відображено умовне постачання товарів та необоротних активів у податковій декларації з податку на додану вартість, що не заперечується представником позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобовязання позивача з податку на додану вартість на суму 92755287,00 грн.

Щодо застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій у розмірі 2,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.184.6. ст.184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Згідно положень п.п. 16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.203.1. ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, для ПФ «Орнатус»останнім звітним (податковим) періодом є лютий 2011 року (з 01.02.2011 року по 17.02.2011 року), а строк подання декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року складає до 21.03.2011 року включно.

У судовому засіданні встановлено, що ПФ «Орнатус»не надало до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, що не заперечувалось представником позивача.

Пунктом 120.1. ст.120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Проте, згідно положень п. 7 підрозділу 10 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З розрахунку податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій за результатами документальної невиїзної перевірки ПФ «Орнатус», акт №1124/46-030/24136224 від 20.04.2011 року (арк. справи 6) вбачається, що штрафні санкції у розмірі 2,00 грн. застосовані до відповідача за неподання декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року та за заниження податку на додану вартість у лютому 2011 року на загальну суму 92755287,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність застосування відповідачем до ПФ «Орнатус»штрафних санкцій за неподання декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 1,00 грн. та за заниження податку на додану вартість у лютому 2011 року на загальну суму 92755287,00 грн. у розмірі 1,00 грн., разом 2,00 грн.

Щодо посилання позивача про те, що про анулювання реєстрації ПФ «Орнатус»у якості платника ПДВ він дізнався безпосередньо з акту перевірки, а відтак у нього не було жодних правових підстав відображати у податковому обліку умовний продаж основних фондів та запасів у лютому 2011 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 184.10 ст. 184 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що рішення №1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17.02.2011 року було направлено відповідачем листом від 22.02.2011 року за №2200/10/29-016, та було отримано позивачем 25.02.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 46).

Таким чином, посилання позивача на те, що у нього не було жодних правових підстав відображати у податковому обліку умовний продаж основних фондів та запасів у лютому 2011 року, є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення №0000330846 від 16.05.2011 року, а отже, про його відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення №0000330846 від 16.05.2011 року не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватної фірми "Орнатус" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07.10.2011 року.

Головуючий Суддя Піскун В.О.

Судді Ізовітова - Вакім О.В.

Заічко О.В.