Постанова № 18565170, 27.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 вересня 2011 р. справа № 2-а- 5906/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Якубенко Ю.В.,

представника відповідача Зіборова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Анграм Україна"

до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

проскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анграм Україна" (далі - ТОВ "Анграм Україна") звернулося до суду з адміністративним позовом до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - Вовчанська МДПІ у Харківській області) про скасування податкових повідомлень - рішень Вовчанської МДПІ у Харківській області №0005971701 від 10.05.2011 року, яким визначено суму грошового зобовязання у розмірі 3000,00 грн., в тому числі за основним платежем 2400,00 грн. та за штрафними санкціями 600,00 грн. та №0000152301 від 10.05.2011 року, яким визначено суму грошового зобовязання у розмірі 2148390,00 грн., в тому числі за основним платежем 1718712,00 грн. та за штрафними санкціями 429678,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами здійснення планової виїзної перевірки ТОВ "Анграм Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт №205/23-32212419 від 13.04.2011 року. Стосовно встановленого в акті перевірки порушення ТОВ "Анграм Україна" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, що діяв на момент виникнення правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР), а саме заниження підприємством податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, в сумі 1718712,00 грн., позивач вважає, що звичайною ціною розчину кальцієвої селітри є ціна виробника, ґрунтується виключно на його власних припущеннях та не підтверджується жодними доказами. Враховуючи викладене, податкове повідомлення - рішення №00001522301 від 10.05.2011 року, яким визначено суму грошового зобов'язання є незаконним та необґрунтованим, а отже має бути скасовано. Стосовно встановленого в акті перевірки порушення ТОВ "Анграм Україна" п.п.4.2.9 п. 4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року №889-IV,який діяв до 01.01.2011 року (далі - Закон України №889-IV) та нарахування підприємству податку з доходів фізичних осіб позивач зазначив, що не повернута працівником ОСОБА_3 сума позики (поворотної фінансової допомоги) до сьогоднішнього дня числиться як його заборгованість перед ТОВ "Анграм Україна", то з урахуванням п.п.4.3.23 п.4.3 ст.4 Закону України №889-IV, така сума не може бути віднесена до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника. Враховуючи викладене, податкове повідомлення - рішення №0005971701 від 10.05.2011 року є незаконним та необґрунтованим, а отже, підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства. Представник Вовчанської МДПІ у Харківській області зазначив, що у квітні поточного року завершена планова виїзна перевірка ТОВ "Анграм Україна", код ЄДРПОУ 32212419 (акт перевірки від 13.04.11 №205/23-32212419). За наслідками перевірки встановлено ведення податкового обліку з порушеннями, а саме: в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 1718712 грн., в.т.ч за січень 2010 року в сумі 172111 грн., за лютий 2010 року в сумі 367002 грн.. за березень 2010 року в сумі 224357 грн., за червень 2010 року в сумі 138327 грн.. за липень 2010 року в сумі 212312 грн., за серпень 2010 року в сумі 249216 грн.. за вересень 2010 року в сумі 98341 грн., за жовтень 2010 року 257046 грн., завищено від'ємне значення по ПДВ (рядок 26) Декларації з ПДВ на 106147 грн., завищено рядок.18.2, рядок 21 Декларації з ПДВ за грудень 2010 року на 39733 грн., який в свою чергу переноситься до рядка 23.1 наступного податкового періоду, тобто січня 2011 року і який в свою чергу вплине на значення 26 рядка за січень 2011 року. Вказані порушення виникли внаслідок того, що ТОВ "Анграм Україна" було задіяно як "транзитер" у схемі просування товару від виробника до споживача, в якій товар придбавається кінцевим споживачем через низку посередників по ціні, яка значно перевищує ціну виробника. При цьому на кожному етапі постачання кожним транзитером не понесено будь-яких додаткових витрат з просуванням цього товару, тобто угоди між транзитними підприємствами відбулись лише на папері, а фактичне виконання здійснено від виробника до кінцевого споживача з метою штучного нарощування ціни на кожному етапі постачання товару, та як наслідок формування вигоди кінцевому споживачу. Також документальною перевіркою встановлено, що в порушення пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України №889-IV позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб у вигляді неповернутої вчасно фінансової допомоги у зв'язку з чим ТОВ "Анграм Україна" донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 2400,00 грн. та застосовано штрафну санкцію відповідно до п. 123.1 ст.123 ПКУ в сумі 600,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, зясувавши фактичні обставини, суд встановив наступне.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач - ТОВ "Анграм Україна" зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 22.10.2002 року.

Згідно з довідкою Вовчанської МДПІ у Харківській області №29-044/39 від 18.02.2010 року ТОВ "Анграм Україна" перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 08.11.2002 року за №10011.

ТОВ "Анграм Україна" 21.11.2002 року було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100271410, яке в подальшому 11.01.2011 року було анульовано Вовчанською МДПІ у Харківській області відповідно до рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, фахівцями Вовчанської МДПІ у Харківській області з 16.03.2011 року по 05.04.2011 року була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Анграм Україна" за наслідками якої складено Акт №205/23-32212419 від 13.04.2011 року "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Анграм Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року" .

За результатами перевірки відповідачем було встановлено порушення ТОВ "Анграм Україна" вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 1718712 грн., в.т.ч за січень 2010 року в сумі 172111 грн., за лютий 2010 року в сумі 367002 грн.. за березень 2010 року в сумі 224357 грн., за червень 2010 року в сумі 138327 грн.. за липень 2010 року в сумі 212312 грн., за серпень 2010 року в сумі 249216 грн.. за вересень 2010 року в сумі 98341 грн., за жовтень 2010 року 257046 грн., завищено від'ємне значення по ПДВ (рядок 26) Декларації з ПДВ на 106147 грн., завищено рядок.18.2, рядок 21 Декларації з ПДВ за грудень 2010 року на 39733 грн., який в свою чергу переноситься до рядка 23.1 наступного податкового періоду, тобто січня 2011 року і який в свою чергу вплине на значення 26 рядка за січень 2011 року.

На підставі зазначеного Акту перевірки Вовчанською МДПІ у Харківській області 10.05.2011 року були винесені податкові повідомлення - рішення №0005971701 та №0000152301.

Актом перевірки встановлено, що у 2010 році основним видом діяльності ТОВ "Анграм Україна" було здійснення операцій з купівлі-продажу водного розчину кальцієвої селітри ТУ У6-13441912.003-99.

З матеріалів справи вбачається, що постачальником вищевказаного товару був ТОВ «Крамп»(код ЄДРПОУ 36442702, м.Донецьк, вул.Куйбишева,68), від якого за період 01.01.2010 року по 31.12.2010 року придбано 10890,557 т. водного розчину кальцієвої селітри на загальну суму 35562222,0 грн., в т.ч. ПДВ 5927037,0 грн. Розрахунки між вказаними суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Загальна сума розрахунків за вказаний період становить 31327016,0 грн. За період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року до складу податкового кредиту позивачем віднесено 5964153,0 грн. (загальна сума податкового кредиту по ТОВ "Анграм Україна" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року становить 7639267,0 грн.)

Фахівцями Вовчанської МДПІ у Харківській області під час перевірки паспортів відповідності продукції технічним умовам ТУ У6-13441912.003-99 (селітра кальцієва водний розчин) встановлено, що виробником водного розчину кальцієвої селітри є Дніпродзержинське Державне підприємство «Екоантилід».

Відповідно до наданих Дніпродзержинським ДП «Екоантилід», на запит Вовчанської МДПІ від 18.11.2010 року №4033/10/26-013 документальних підтверджень, вбачається, що Дніпродзержинське ДП «Екоантилід»протягом 2010 року виробляло розчин кальцієвої селітри для чого підприємство має відповідні виробничі потужності. При продажу виробленого підприємством водного розчину кальцієвої селітри його транспортування здійснювалось залізничним і автомобільним транспортом. Транспортування розчину кальцієвої селітри здійснювалося на протязі 2010 року на ТОВ ""Інтерхім" (код ЄДРПОУ -30887963) та ТОВ "Хімтехкомплект -Харків"(код ЄДРПОУ -31995523).

Відповідно до листа ДП «Придніпровська залізниця»від 28.10.2010 року №МО-04/71 протягом 2010 року відбувалось перевезення водного розчину кальцієвої селітри зі станції Баглій Придніпровської залізниці (відповідно до залізничних квитанцій про приймання вантажу для перевезення відправником є Дніпродзержинське ДП «Екоантилід»: поштова адреса: м. Дніпродзержинськ, вул.Горобця) на станцію Інгулець Придніпровської залізниці (відповідно до залізничних квитанцій про приймання вантажу до перевезення, одержувачем вантажу є Криворіжська філія ЗАТ «Промвибух»: поштова адреса: м. Кривий ріг, вул.Ферганська,29)

Матеріалами справи підтверджено, що для транспортування розчину кальцієвої селітри використовувався автомобільний транспорт ДП з іноземними інвестиціями «ТК «Йофан ЛТД», код ЄДРПОУ 30431685 (Перевізник), яким були укладені угоди з ЗАТ «Промвибух»код ЄДРПОУ 32613399 та ТОВ «Іст-Форт», код ЄДРПОУ 31634769 (Замовники) про перевезення розчину кальцієвої селітри із міста Дніпродзержинськ Дніпропетровської області (місцезнаходження Дніпродзержинського ДП «Екоантилід») в місто Інгулець Дніпропетровської області (одержувачем вантажу є Криворіжська філія ЗАТ «Промвибух».

Згідно наявного в матеріалах справи договору №223/РКС від 25.12.2009 року на поставку розчину кальцієвої селітри, укладеного в м. Дніпродзержинськ), між Дніпродзержинським ДП «Екоантилід»(Постачальник) та ТОВ «Хімтехкомплект-Харків»(Покупець), Постачальник зобов'язується поставити розчин кальцієвої селітри у кількості 18000 т. по ціні 1750,0 грн. за 1 т., крім того ПДВ 350,00 грн. Відповідно до п.3.1. вказаного Договору поставка продукції здійснювалась на умовах ЕХW «Франко завод»зі складу Постачальника автомобільним або залізничним транспортом (згідно правил Інкотермс-2000 під терміном ЕХW «Франко завод»розуміється, що Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання по поставці, коли він надав товар в розпорядження Покупця на своєму підприємстві або в іншому названому місці.

Згідно матеріалів зустрічної перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, де на обліку перебуває ТОВ «Хімтехкомплект-Харків»використаних під час складання акту зясовано, що відповідно до наказів на відпуск готової продукції, товар завантажувався в автомобілі, що належать ДП з іноземними інвестиціями «ТК «Йофан ЛТД», яке на замовлення ТОВ «Іст-Форт», код ЄДРПОУ 31634769, м. Харків здійснювало перевезення водного розчину кальцієвої селітри від виробника до кінцевого покупця - Криворіжська філія ЗАТ «Промвибух».

За інформацією Вовчанської МДПІ у Харківській області, придбаний ТОВ «Хімтехкомплект-Харків»товар, у день його придбання було продано наступним покупцям:

ТОВ «Облреахім»(код ЄДРПОУ 34876538, перебуває на обліку в ДШ у Калінінському районі м.Донецька) на підставі договору від 28.01.10 № 28/01-2010;

та ТОВ «Крамп»(код ЄДРПОУ 36442702, перебуває на обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька) на підставі договору від 01.09.10 № 01/09-2010.

Відповідно до податкових накладних, виписаних ТОВ «Хімтехкомплект-Харків»на адресу ТОВ «Облреахім»та ТОВ «Крамп», ціна товару (1 т. водного розчину кальцієвої селітри) складала:

з 01.02.2010 року по 15.08.10 - 1835,0 грн., крім того ПДВ 367,0 грн.;

з 15.08.2010 року по 03.09.10 - 1920,0 грн., крім того ПДВ 384,0 грн.;

з 03.09.2010 року по 08.11.10 - 2001,85 грн., крім того ПДВ 400.37 грн.

Згідно інформації, отриманої від ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька, де перебуває на обліку ТОВ «Крамп»встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, обумовленої договорами (середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві становить 1 чоловік; у даного суб'єкта господарювання відсутні будь-які основні фонди; основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі; засновник, керівник та головний бухгалтер підприємства в одній особі - ОСОБА_4)

На підставі матеріалів зустрічних перевірок та автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, Вовчанською МДПІ у Харківській області було простежено наступний ланцюг просування водного розчину кальцієвої селітри від виробника (ДП «Екоантилід»):

першим покупець - ТОВ «Хімтехкомплект-Харків»(м.Харків);

другий покупець - ТОВ «Облреахім»(м.Донецьк) - у періоді з лютого по серпень 2010 року та ТОВ «Крамп»(м.Донецьк) - у періоді з вересня по листопад 2010 року;

четвертим покупцем вказаного товару є ТОВ «Анграм Україна»(м.Харків), який є безпосереднім покупцем водного розчину кальцієвої селітри у ТОВ «Крамп».

Судом встановлено, що Договір поставки №29/12-2009 від 29.12.2009 року, укладений від імені ТОВ «Крамп»(Постачальник) Директором ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та від імені ТОВ "Анграм Україна" (Покупець) Генеральним директором ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони.

Вказаний Договір має 3 додаткові угоди, складання яких пов'язано із зміною ціни на продукцію, зокрема:

додаткова угода від 01.03.2010 року №1 до договору від 29.12.2009 року №29/12-2009;

додаткова угода від 01.09.2010 року №2 до договору від 29.12.2009 року №29/12-2009;

додаткова угода від 01.11.2010 року №3 до договору від 29.12.2009 року №29/12-2009.

Відповідно до п.1 та п.2 Договору, Продавець зобов'язаний поставити, а Покупець прийняти розчин кальцієвої селітри (ТУ У6-13441912.003-99) у кількості 18000 т. по ціні 2998,0 грн., крім того ПДВ 599.60 грн. за одну тону. Сума поставки по Договору становить 53964000 грн., крім того ПДВ 10792800 грн. Відповідно до додаткових угод №1 від 01.03.2010 року, №2 від 01.09.2010 року та №3 від 01.11.2010 року складених до договору від 29.12.2009 року №29/12-2009, ціна за 1 тону розчину кальцієвої селітри була змінена, зокрема:

з 01.03.2010 року - з 2998,0 грн., крім того ПДВ 599,60 грн. на 2598,18 грн., крім того ПДВ 519,64 грн.;

з 01.09.2010 року - з 2598,18 грн., крім того ПДВ 519.64 грн. на 2747,50 грн.. крім того ПДВ 549,50 грн.;

з 01.11.2010 року - з 2747,50 грн., крім того ПДВ 549,50 грн. на 3000,00 грн., крім того ПДВ 600,00 грн.

Пунктом 3.1. проставка продукції Постачальником ТОВ «Крамп»здійснюється на умовах ЕХW «Франко завод»зі складу Постачальника автомобільним або залізнодорожним транспортом. Відповідно до правил Інкотермс-2000 під терміном ЕХW «Франко завод»розуміється, що Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання по поставці, коли він надав товар в розпорядження Покупця на своєму підприємстві або в іншому названому місці (наприклад на заводі, фабриці, складі тощо).

В свою чергу, відповідно до наказів на відпуску готової продукції на умовах ЕХW «Франко завод»зі складу Постачальника (передбачено Договором), першим покупцем (вантажоотримувачем) товару є ТОВ «Хімтехкомплект-Харків»(товар було завантажено в автомобілі «Sсапіа», які належать ДП з іноземними інвестиціями «ТК «Йофан ЛТД»).

Крім цього суд зауважує, що з письмових пояснень та документальних підтверджень, наданих Дніпродзержинським ДП «Екоантилід»(на запит Вовчанської МДПІ від 18.11.2010 року №4033/10/26-013), наявних в матеріалах справи, вказане підприємство безпосередньо не здійснювало постачання водного розчину кальцієвої селітри ТОВ «Крамп», оскільки взагалі не мало господарських відносин з вказаним підприємством, що не відповідає умовам поставки ЕХW «Франко завод»зі складу Постачальника (передбачених Договором поставки №29/12-2009 від 29.12.2009 року).

Відповідно до правил Інкотермс - 2000, термін ЕСА «Франко перевізник»означає, що продавець повинен доставити товар перевізнику до зазначеного місця. Із наданих на перевірку документів, неможливо визначити будь-яке конкретне місце (чи то станція, місто, селище тощо) по ланцюгу руху товару, в якому ТОВ «Крамп», як продавець передало товар перевізнику для транспортування покупцю ТОВ "Анграм Україна".

Крім цього слід відмітити, що на пропозицію суду (ст.11 КАС України) позивачем не було надано жодних доказів наявності первинних бухгалтерських документів, які свідчать про факт перевезення придбаного товару та його оприбуткування ТОВ "Анграм України".

Відповідно до п.1.3 ст.1. Закону України №168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 1.8. ст.1 Закону України №168/97-ВР, визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України №168/97-ВР обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України з:

передачі права власності на обєкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі обєкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

в інших випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.7.4.1 п.п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п.7.7.2“а” п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наявність у позивача виданих та отриманих податкових накладних, про що він зазначає в позовній заяві та які містяться в матеріалах справи, є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту або бюджетного відшкодування, проте не вичерпною. В даному випадку не було дотримано обовязкових умов для виникнення права на бюджетного відшкодування виникнення обєкту оподаткування, що передбачено вимогами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР.

Таким чином у відповідності до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, який діяв на час проведення перевірки та встановлював лише повноваження Вовчанської МДПІ у Харківській області, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Також, під час розгляду справи, судом встановлено, що фахівцями Вовчанською МДПІ у Харківській області було здійснено заходи щодо збору матеріалів стосовно середньої ринкової ціни, що склалася на момент реалізації, з урахуванням відпускних цін на аналогічну продукцію. Зокрема, оскільки водний розчин кальцієвої селітри є нетиповим товаром, по якому в прайс-листах чи в офіційних виданнях відсутня будь-яка інформація щодо цінової політики, то з метою з'ясування ціни цього товару, Вовчанською МДПІ у Харківській області до Головного управління статистики м. Дніпропетровська було направлено запит від 04.05.2011 за №1615/10/23-052. Згідно отриманої відповіді, яка надійшла до Вовчанської МДПІ у Харківській області 17.05.2011 року повідомлено, що запитувана інформація відсутня.

Отже, з огляду на викладене, ТОВ "Анграм України" не доведено факт отримання, оприбуткування, перевезення, навантаження, розвантаження, зберігання, транспортування тощо, які б, в свою чергу, могли вплинути на значне зростання ціни та засвідчити факт реального придбання товару, що ставить під сумнів наявність обєкту оподаткування.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що Вовчанська МДПІ у Харківській області дійшла обґрунтованих висновків щодо порушення ТОВ "Анграм України" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР у періоді з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Анграм України" є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в частині скасування податкового повідомлення - рішення Вовчанської МДПІ у Харківській області №0000152301 від 10.05.2011 року.

Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення Вовчанської МДПІ у Харківській області №0005971701 від 10.05.2011 року суд зазначає наступне.

Документальною перевіркою Вовчанською МДПІ у Харківській області встановлено, що в порушення пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України №889-IV позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб у вигляді неповернутої вчасно фінансової допомоги у зв'язку з чим ТОВ "Анграм Україна" донараховано податок з доходів фізичних осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться у трудових відносинах з ТОВ "Анграм України", а саме є генеральним директором ТОВ „Анграм Україна". 18.03.2009 року між ТОВ "Анграм України" та ОСОБА_3 було укладено договір позики №1, згідно якого ТОВ "Анграм України" передало ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 483000,00 грн., а останній зобов'язався повернути позику у визначений Договором строк. Пунктом 2.2 Договору встановлено, що відсотки за Договором не нараховуються та не сплачуються. ОСОБА_3 було частково повернуто позику, а грошові кошти, які ним звернуті не були у сумі 16000,00 грн. до часу розгляду справи числяться як заборгованість.

Відповідно до п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України №889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, в тому числі, дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, зокрема у вигляді суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

При цьому п.п.4.3.23 п.4.2 ст.4 Закону України №889-IV визначено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку, а також сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося.

Згідно зі ст.374 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені за родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того самого роду і якості. При цьому договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.

З урахуванням того, що позика підлягає поверненню, вона не вважається доходом позичальника і, відповідно, протягом строку дії договору не є об'єктом оподаткування. Тобто суми коштів, переданих (наданих) податковим агентом (юридичною особою) фізичній особі - платнику податку за договором позики, які фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві (податковому агенту) у визначений договором термін, не підлягають оподаткуванню згідно з п.п.4.3.23 п.4.2 ст.4 Закону України №889-IV.

Суд зазначає, що тільки у разі якщо податковий агент погасить (сплатить) позику чи її частину за рахунок своїх коштів (прибутку), тоді ця сума вважатиметься доходом, отриманим платником податку від його працедавця як додаткове благо і повинна включатися до складу їхнього місячного оподатковуваного доходу з часу її сплати за рахунок коштів працедавця і оподатковуватися на загальних підставах (частина "д" п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України №889-IV).

З огляду на те, що ТОВ "Анграм України" не приймало рішення про анулюванння заборгованості ОСОБА_3 у сумі 16000,00 грн. за договором позики №1 від 18.03.2009 року, вказаний факт було встановлено в судовому засіданні, на час розгляду справи відсутня відповідальність позикодавця - податкового агента за погашення податкового зобов'язання щодо суми неповернутої позики.

В звязку з тим, що Чугуївська ОДПІ Харківської області не мала належних підстав для визначення позивачу податкового зобовязання щодо податку з доходів фізичних осіб, то відповідно не мала підстав для визначення ТОВ "Анграм України" штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Анграм України" про скасування податкового повідомлення - рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0005971701 від 10.05.2011 року, яким визначено суму грошового зобовязання у розмірі 3000,00 грн., в тому числі за основним платежем 2400,00 грн. та за штрафними санкціями 600,00 грн. документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В іншій частині відсутні підстави для задоволення позову через правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими визначено суми податкового зобовязання та визначено штрафні (фінансові) санкції.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, суд присуджує ТОВ "Анграм України" здійснені документально підтверджені судові витрати відповідно до задоволених вимог в розмірі 1,70 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Анграм Україна" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0005971701 від 10.05.2011 року, яким визначено суму грошового зобовязання у розмірі 3000,00 грн., в тому числі за основним платежем 2400,00 грн. та за штрафними санкціями 600,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління державного казначейства в Жовтневому районі міста Харків Головного управління Державного казначейства у Харківській області, код 24134113, 61010, м.Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Анграм Україна" (вул. Перемоги, буд. 5, смт. Старий Салтів, Вовчанський район, Харківська область, 61000, код 32212419) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн. (одна гривня 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 04.10.2011 року.

Суддя Біленський О.О.