Постанова № 18564304, 29.09.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 р. Справа № 2a-1870/5886/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Дишковець Ю.М.,

представника позивача - Литвиненко В.М.,

представника відповідача - Кіптенко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/5886/11

за позовом Приватного підприємства "Суми-Капітал"

до Державної податкової інспекції в місті Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Суми-Капітал" (надалі по тексту позивач, ПП "Суми-Капітал") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі по тексту відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 04.08.2011 р. №0007311502/62316.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі акта перевірки №5577/152/31014139 від 21.07.2011 року встановлено порушення п.п. 258.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України і 04.08.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0007311502/62316, яким зроблений розрахунок грошових зобов'язань у звязку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ПП «СУМИ-КАПІТАЛ» за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 33117,05 гривень, в т.ч.: за основним платежем 33116,05 гри, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн.

Позивач не погоджується з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, необґрунтованим, виходячи з наступного.

В основу спірного податкового повідомлення - рішення покладений акт №5577/152/31014139 від 21.07.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки ПП «СУМИ-КАПІТАЛ» з питання дотримання вимог податкового законодавства за січень-травень 2011 року.

З зазначеного акту (п. 2.5.) вбачається, що при перевірці податківцями використано: договори оренди земельних ділянок по вул. Кірова, 132/1 та Пушкіна, 51/1 в м. Суми, податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011 рік вхідний ДПІ в м. Суми № 9000047059 від 24.01.2011 року, витяги з технічної документації про грошову оцінку землі № 585-3/01-17 та № 585-2/01-17 від 21.01.2010 року видані Управлінням Держкомзему у м. Суми.

Також з зазначеного акту вбачається, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.п 268.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб за період січень-травень 2011 року на суму 33116,05 грн., тому відповідач донараховує податкове зобовязання з зазначеного податку за період січень-травень 2011 року на суму 33116,05 грн., в т.ч. січень 2011 року - 6322,21, лютий 2011 р. - 6623,21, березень 2011 року - 6623,21 грн., квітень 2011 року - 6623,21 грн., травень 2011 року 6623,21 грн.

Зазначені висновки відповідача не ґрунтуються на ст. 274, п. 288.4 ст.288 Податкового Кодексу України, ст. 15, Закону України «Про оренду землі».

Пунктом 288.2. ст. 288 Податкового Кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а згідно п.п. 288.3 ст. 288 зазначеного Кодексу об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Позивач є орендарем земельних ділянок комунальної власності, зокрема:

- площею 0,2000 га, розташованої за адресою м. Суми, вул. Пушкіна, 51/1, що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 15.03.2006 року, укладеним між позивачем та Сумською міською радою, затвердженого рішенням Сумської місткої ради від 19.03.2006 року № 1685-МР, зареєстрованого у Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.04.2006 р. за № 040661200980;

- площею 1,0975 га, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 132/1, що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 03.08.2007 р., укладеним між позивачем та Сумською міською радою, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 24.10.2007 року №913-MP, зареєстрованого у Сумському міжрайонному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.11.2007 року за №040761800322.

Згідно абзацу 1 розділу 3 «Орендна плата» зазначених договорів орендна плата на рік становить 1% від нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до ст. 274 Податкового Кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст. 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Нормативна грошова оцінка м2 земельної ділянки (по вул. Пушкіна, 51/1 в м. Суми) під забудовою складає 274,04 грн., що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.01.2010 року № 585-2/01-17.

Нормативна грошова оцінка м2 земельної ділянки (по вул. Кірова. 132/1 в м. Суми) під забудовою складає 312,15 грн., що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.01.2010 року № 585-3/01-17

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.п. 1, 2 ст. 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 203.2 ст. 203 Податкового Кодексу України платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З силу п, 287.4. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за ново відведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділячи за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно до п. 288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно п. 288.4. ст. 288 зазначеного Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» до істотних умов договору оренди землі відноситься орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку.

Зміни до зазначеного договору, зокрема стосовно зміни розміру орендної плати, сторонами договору не вносились.

Таким чином, позивач приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені при неправильному застосуванні законодавства з питань оподаткування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.07.2011 р. ДПІ в м. Суми проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Суми-Капітал" з питання дотримання податкового законодавства за січень травень 2011 р., за результатами якої складно акт перевірки №5577/152/1014139 від 21.07.2011 р. (а.с. 9-12).

04.08.2011 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення рішення №0007311502/62316, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем: орендна плата з юридичних осіб в розмірі 33117,05 грн., в т.ч. 33116,05 грн. за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач орендував земельні ділянки, які розташовані в м. Суми на підставі договорів оренди, укладених з Сумською міською радою, а саме:

1.по вул. Кірова. 132/1. площею 10975 кв. м.. терміном дії до 25.04.2012р.

2.по вул. Пушкіна, 51/1. площею 2000 кв. м.. терміном дії до 28.09.2015р.

В ході проведення перевірки встановлено, що податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене платником податків в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011р. в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної га комунальної власності за січень - травень 2011р. на 33 116,05 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з ст. 81 Земельним кодексом України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Згідно ст. 270 Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону .

Згідно з статтею 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно статті 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, суд, вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обовязку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засоби диспозитивності.

Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, Сплата обовязкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України) не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обовязок, а не зобовязання.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у звязку з волевиявленням сторін договору, а у звязку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення від 04.08.2011 р. №0007311502/62316 ДПІ в м. Суми прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстав для визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Суми-Капітал" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови виготовлено 04.10.2011 р.