Рішення № 18560151, 10.05.2011, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22-ц-2457/11Головуючий у 1 інстанції: Павлів З. С.

Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Мусіної Т.Г.

Суддів: Павлишина О.Ф., Штефаніци Ю.Г.

При секретарі: Тлумак Л.В.

З участю ОСОБА_2, його представника

- адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 2011 року

в с т а н о в и л а:

11 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Дрогобицького міського полового будинку про поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що працював у відповідача з 1.08.1995 р. на посаді лікаря акушер - гінеколога полового відділення і наказом № 113 від 21.09.2010 р. був звільнений із займаної посади з 21.09.2010 р. за п. 2 ст. 40 КЗпП у звязку з виявленою невідповідністю займаній посаді через недостатню кваліфікацію. Підставою для звільнення був летальний випадок з вагітною ОСОБА_4, - 29.08.10р.

Звільнення вважає незаконним посилаючись на відсутність його вини та порушення процедури звільнення: без висновку атестаційної комісії та згоди профкому.

Посилаючись на вказані обставини, просив ухвалити рішення, яким визнати незаконним наказ № 113 від 21.09.2010р. по особовому складу Дрогобицького міського полового будинку в частині звільнення його з роботи, поновити його на посаді лікаря акушер - гінеколога полового відділення Дрогобицького міського полового будинку із 21.09.2010 р. та зобовязати відповідача внести відповідні записи в трудову книжку.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи в частині одноосібних винних дій ОСОБА_2, які призвели до смерті хворої, а також порушення норм матеріального права, зокрема підстав та процедури звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП ( без рішення атестаційної комісії та згоди профкому, без пропозицій переведення на іншу роботу), просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення його вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню: рішення суду підлягає скасуванню на підставі пунктів 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач ОСОБА_2 28.08.2010 р. під час чергування в якості лікаря акушер - гінеколога по відношенню до пацієнтки ОСОБА_5 одноособово вчинив дії, які свідчать про його недостатню кваліфікацію, що в кінцевому рахунку призвело до смерті пацієнтки. При цьому суд послався на висновок клініко - експертної комісії, який замінює рішення атестаційної комісії та не взяв до уваги рішення профкому про відмову у наданні згоди на звільнення позивача з підстав його недостатнього обґрунтування.

Проте погодитись з такими висновками не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, судом допущено порушення норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був призначений на посаду лікаря акушер - гінеколога полового відділення Дрогобицького міського полового будинку наказом № 61 від 01.08.1995 року маючи диплом лікаря після закінчення Тернопільського державного медичного інституту ( а.с. 11 - диплом НОМЕР_1 від 27 червня 1995 р.) Рішенням атестаційної комісії при Львівському державному медичному університеті йому присвоєно звання лікаря за спеціальністю акушерство та гінекологія, що підтверджується сертифікатом спеціаліста № 689/2-97 від 13 червня 1997 р.

Наказом № 113 від 21.09.2010 року в.о. головного лікаря ДМПБ ОСОБА_2 було звільнено з посади лікаря акушер - гінеколога за п. 2 ст. 40 КЗпП у звязку з виявленою невідповідністю займаній посаді через недостатню кваліфікацію ( а.с. 21).

Колегія суддів вважає, що правові підстави для звільнення ОСОБА_2 з роботи були відсутні, окрім того, звільнення з роботи проведено з порушенням процедури, передбаченої ч. 2 ст. 40 та ст. 43 КЗпП України.

Зокрема, колегією суддів встановлено, що на час звільнення позивача з роботи відповідач не мав в своєму розпорядженні відповідних письмових документів, які б підтверджували недостатню кваліфікацію позивача як лікаря, а його одноособові фактичні дії 28.08.2010 р. під час чергування по відношенню до вагітної пацієнтки ОСОБА_5 не є наслідком недостатньої кваліфікації.

Зокрема, посвідченням про проходження підвищення кваліфікації до диплому НОМЕР_1 підтверджується що ОСОБА_2 у 2001 році двічі пройшов курси підвищення кваліфікації по своїй спеціальності, у 2005 р. підвищував кваліфікацію по спеціальності та у 2006 р. двічі проходив підвищення кваліфікації по своїй спеціальності ( а.с. 8).

Рішенням атестаційної комісії при Головному управлінні охорони здоровя ЛОДА від 20 жовтня 2006 р. № 629 - к йому присвоєна кваліфікація лікаря акушер - гінеколога 1 - ї категорії та видано посвідчення дійсне до 20 жовтня 2001 р. ( а.с. 9).

По фактах, що мали місце 28.08.2010 р. складено акт від 31.08.2010 р. експертного контролю якості медичної допомоги вагітній ОСОБА_5, яка була доставлена у ДМПБ лікарською бригадою швидкої медичної допомоги і відмовилась від госпіталізації та видано наказ ГУОЗ № 747 від 01.09.10р. які не містять жодних висновків щодо одноособових некваліфікованих дій лікаря ОСОБА_2, предметом перевірки були дії чергових лікарів в складі 3 - х осіб, лікаря швидкої медичної допомоги та адміністрації ДМПБ ( а.с. 24 - 27, 15 - 18).

У зазначених документах навпаки констатовано, що черговий лікар ОСОБА_2 надав медичну допомогу по зниженню тиску та інформував про ситуацію головного лікаря ДМПБ, що адміністрація не відреагувала на повідомлення чергового лікаря про поступлення вагітної жінки ОСОБА_5 з певним тяжким захворюванням та не вжила заходів для надання їй адекватної медичної допомоги відповідно до клінічного протоколу, а помилкове рішення про можливість транспортування хворої ОСОБА_5 до ЛОКЛ прийняте лікарем швидкої медичної допомоги, а не позивачем.

Контрольно експертна комісія по якості медичної допомоги хворій ОСОБА_5 та службова перевірка не встановили причинного наслідкового звязку між діями лікаря ОСОБА_2 та смертю хворої ОСОБА_5

Кримінальна справа проти лікаря ОСОБА_2 по факту смерті ОСОБА_5 не порушувалась.

Проте суд у рішенні ці докази не врахував, належної оцінки їм не надав та зробив протилежні висновки, щодо винних дій лікаря ОСОБА_2 без покликання на встановлені обставини справи і докази.

За наслідками експертного контролю медичної допомоги та службової перевірки повторна атестація лікаря ОСОБА_2 відповідно до Положення про проведення атестації лікарів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 19.12.1997 р. № 359 не проводилась і рішення про невідповідність його займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації не приймалось.

Висновки суду про те, що в даному випадку достатньо висновку клініко -експертної комісії не узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону. Зазначений судом висновок не містить жодних висновків щодо недостатньої кваліфікації ОСОБА_2 як лікаря акушер - гінеколога і вказана комісія не наділена функціями атестації.

Із змісту судового рішення вбачається, що суд сам узяв на себе функції атестаційної комісії та зробив висновки про недостатню кваліфікацію лікаря ОСОБА_2, який має 15 - річний стаж роботи по спеціальності, першу кваліфікацію, атестований на підтвердження кваліфікації у встановленому законом порядку та жодного разу не притягався до дисциплінарної відповідальності за порушення своїх посадових обовязків.

Відмовляючи у позові про поновлення на роботі, суд не врахував, що відповідач не дотримав положення ч. 2 ст. 40 КЗпП України, оскільки звільнення з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, а позивачу інша робота зовсім не пропонувалась.

З наявних в матеріалах справи рішення профкому ДМПБ від 13.09.2010р. ( а .с. 23) та повторного рішення на вимогу суду від 12.01.2001р. вбачається, що профком не дав згоди на звільнення ОСОБА_2 з роботи за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП з підстав відсутності висновку атестаційної комісії, протоколу КЕК Головного управління охорони здоровя ЛОДА ( а.с. 51), тобто рішення профкому є обґрунтованим і мотиви ґрунтуються на вимогах закону.

Проте всупереч вимогам ст. 39 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та ст. 43 КЗпП суд вдався до аналізу мотивів та вважав їх недостатніми, хоча таке право суду не випливає із зазначених норм, тому суд зобовязаний був при перевірці законності звільнення позивача з роботи застосувати положення ч. 1 ст. 43 КЗпП України, однак допустив порушення норм матеріального права.

З врахуванням вищенаведеного, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України та на підставі п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 40, ст. 43 КЗпП України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 20911 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Дрогобицького міського полового будинку про поновлення на роботі задовольнити.

Визнати незаконним наказ № 113 від 21.09.2010 року по особовому складу Дрогобицького міського полового будинку про звільнення ОСОБА_2 з посади лікаря акушер - гінеколога полового відділення по п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України ( виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації ).

Поновити ОСОБА_2 на посаді лікаря акушера - гінеколога полового відділення Дрогобицького міського полового будинку з 21 вересня 2010 року та зобовязати відповідача внести відповідні записи у трудову книжку ОСОБА_2

Стягнути з Дрогобицького міського полового будинку 8 грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи, які сплатити за такими реквізитами: одержувач: УДК у Львівській області, р 31119095700006, МФО 825014, ЗКПО 22389406, код бюджетної класифікації 22090100.

Стягнути з Дрогобицького міського полового будинку 37 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, які сплатити за такими реквізитами: одержувач: держбюджет Личаківського району, призначення платежу - за інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільних справ, р/р 31219263700006 в ГУДК у Львівській області, ЗКПО 22389406, МФО 825014, код бюджетної класифікації 22050002.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 - ти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий

Судді: