Рішення № 18554439, 30.08.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-1036/11/0121

Справа №2-1036/11р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року м.Феодосія.

Феодосійський міський суд в Автономній Республіці Крим у складі:

Головуючого судді:- Хожаінової О.В.,

при секретарі: - Акопян Р.Л.,

за участю позивача: - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства „Феодосійський судномеханічний завод” Міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, компенсації за несвоєчасність виплати, моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства „Феодосійський судномеханічний завод” Міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в сумі 21539,92 грн., компенсації за несвоєчасність виплати 1147,29 грн., а також моральної шкоди в сумі 10000,00 грн., мотивуючи тим, що з 1995 року працювала фельдшером на Державному підприємстві „Феодосійський судномеханічний завод” Міністерства оборони України та була звільнена за власним бажанням 08.01.2008 року, розрахунок при звільненнні своєчасно з нею не проведений. Судовим наказом від 16.04.2007 року на користь позивачки було стягнуто заборгованість по заробітній платі з жовтня 2004 року по березень 2007 року в сумі 7076,74 грн., яку виплатили 12.11.2008 року, судовим наказом від 3.08.2007 року на користь позивачки було стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 2232,17 грн. за період з квітня по червень 2007 року, вказану суму позивачка отримала лише 05.02.2010 року. Також Рішенням Феодосійського міського суду від 20.02.2009 року з відповідача було стягнуто компенсацію за несвоєчасність виплати в сумі 4637,54 грн., яка була виплачена лише 05.02.2010 року. У звязку з такими грубими порушеннями трудового законодавства протягом тривалого часу військовий прокурор в інтересах позивачки звернувся з позовом до суду про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, судом задоволений позов в сумі 4637,54 грн., вказана сума була стягнута з відповідача виконавчою службою 05.02.2010 року. Кінцевий розрахунок з позивачкою затримали на 32 місяця. Тривале порушення відповідачем трудових прав позивачки заподіяло моральну шкоду позивачу, яка оцінена у 10000,00 грн. Позивач змушена була позичати гроші у знайомих, прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, позичала гроші для придбання ліків для хворого сина, все це призвело до моральних страждань та стало підставою для звернення до суду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявилася, сповіщена належно. Подана заява про відкладення слухання справи. Суд на підставі положень ч.4 ст. 169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач знаходився в трудових відносинах з відповідачем (а.с.38-39), працювала фельдшером на Державному підприємстві „Феодосійський судномеханічний завод” Міністерства оборони України та була звільнена за власним бажанням 08.01.2008 року, розрахунок при звільненнні своєчасно з нею не проведений. Згідно довідки від 13.05.2010 року № 33-НЗ/131 середній заробіток позивача складав 557,42 грн. (а.с.6).

Згідно Рішенню Феодосійського міського суду від 20.02.2009 року по справі № 2-1633/09р. з Державного підприємства „Феодосійський судномеханічний завод” Міністерства оборони України на користь позивача стягнуто компенсацію за несвоєчасність виплати заробітної плати з урахуванням приросту споживчих цін станом на 01.12.2008 року в сумі 4637,54 грн. (а.с.3,5). Постановою державного виконавця від 11.02.2010 року закінчено виконавче провадження з виконання Рішення Феодосійського міського суду від 20.02.2009 року у звязку з виконанням (а.с.25-26).

Судовим наказом, виданим Феодосійським міським судом 03.08.2007 року з відповідача на користь позивача також стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 2232,17 грн. (а.с.37). Постановою державного виконавця від 03.02.2010 року закінчено виконавче провадження з виконання Судового наказу від 03.08.2007 року у звязку з виконанням (а.с.25-26).

Згідно ст.ст. 10 ч.3, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 21, 115 КЗпП України, власник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган, зобовязані виплачувати робітнику заробітну плату, яка повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць. Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника розрахунок проводиться в день звільнення. Відповідно до норми ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа розрахунку сум у строки, встановлені статтею 116 КЗпП України, організація повинна виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного звільнення.

Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КзпПУ. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду (ст.225 КЗпПУ) починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку (п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”).

Таким чином, передбачений ст.117 КЗпПУ обовязок работодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпПУ, а наявність рішення суду, яким підтверджується факт порушення строків проведення розрахунку з працівником не звільняє його від виконання цього обовязку. При цьому, перебіг строку для звернення до суду за захистом порушеного права починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

З матеріалів справи слідує, що згідно Договору купівлі-продажу № 001/002 від 19.01.2010 року (а.с.61-63) цілостний майновий комплекс відповідача був відчужений ТОВ “АВІА-ІНВЕСТ”. Також представником відповідача в ході слухання справи надані копії постанов державних виконаців Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції від 16.03.2007 року, копія Акту опису й арешту майна від 20.05.2009 року (а.с.64-73).

Дослідивши надані стороною відповідача докази, суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять доказів припинення господарської діяльності відповідачем, арешту всіх рахунків та всього майна відповідача. Заборгованість позивачу була погашена в лютому 2010 року.Таким чином, ДП „ФСМЗ” не довів, що відсутність можливостей для виплати позивачці заборгованості по заробітній платі та компенсації виникла всупереч вжитим відповідачем заходам, направленим на виконання своїх обовязків перед працівником.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” від 24.12.1999 року № 13 передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно Закону України від 19.10.2000 року № 20580 “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати”, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Виплата громадянам компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. На підставі викладеного, в беззаперечному порядку підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за несвоєчасність виплати заробітної плати.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення середнього зароботку за час затримки розрахунку та компенсації за несвоєчасність виплати підлягають задоволенню. Відповідачем доказів на підтвердження заперечень з приводу позовних вимог, розміру середнього заробітку та компенсації, суду не представлено.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем в обгрунтування моральної шкоди надані копії медичних документів, що свідчать про хворобу сина позивачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в 2008 році (а.с.14-15), а також про хворобу позивачки в 2004, 2005 роках (а.с.16,17). Суд з урахуванням всіх обставин справи, доказів в їх сукупності, не знаходить правових підстав для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено причинного звязку між діями відповідача та наслідками.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно вимог ст.ст.84,88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.10,11,60,88,212-215,224-226,294 ЦПК України, ст.ст.21,115-117,237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства „Феодосійський судномеханічний завод” Міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, компенсації за несвоєчасність виплати, моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Феодосійський судномеханічний завод” Міністерства оборони України код ЄДРПОУ- 08385169, МФО 324258, р/р 260083030116 в УСБ м.Феодосії на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 21539 (двадцять одну тисячу пятсот тридцять девять) грн. 92 коп., компенсацію за несвоєчасність виплати 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 19 коп., а всього 22687 (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 11 коп.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судномеханічний завод” код ЄДРПОУ- 08385169 на користь держави судовий збір у розмірі 226,87 грн., зарахувавши гроші на р/р № 31413537700024, одержувач місцевий бюджет м. Феодосії, ЄДРПОУ 34740709, Банк УДК в АРК, МФО 824026, код 22090100, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн. на розрахунковий рахунок № 31218259700024 держбюджет м. Феодосії ОКПО 34740709, код доходу 22050000 призначення платежу: „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Феодосійському міському суді АР Крим”.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя-

Секретар-