Рішення № 18551554, 30.09.2011, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-1177/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2011 року. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запорожжя у складі:

головуючого судді Холод Р.С.,

при секретарі Мустафаєвій С.С.,

за участю представника позивача Мурко А.С.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості і звернення стягнення за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»про визнання кредитного договору № ПК-146/2007 від 17.01.2007 року удаваним правочином, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення коштів, посилаючись на те, що 17.01.2007 р. з відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ПК-146/2007 з додатками до нього в сумі 34 300 доларів США на строк до 16.01.2012р. на придбання автомобіля зі сплатою 13% річних за користування кредитом. В подальшому, додатковою угодою № 1 до Кредитного договору № ПК-146/2007 за згодою сторін з 28.10.2008 року процентну ставку за користуванням кредитом було встановлено у розмірі 15% річних.

Повернення відповідної частини кредиту та нарахованих процентів здійснюється позичальником щомісяця у вигляді єдиного щомісячного ануітетного платежу в сумі 783, 73 дол. США. У забезпечення виконання зобовязань за вищезазначеним кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_3 17.01.2007 року був укладений договір застави автомобіля марки ONDA ACCORD», 2006 року випуску, колір коричневий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип ТЗ легковий сєдан, обєм двигуна 1998 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1. Умови кредитного договору відповідач не виконує, станом на 09.08.2010 р. має заборгованість у сумі 30603,43 дол. США. За неналежне виконання умов кредитного договору нарахована пеня в розмірі 14991,29 грн. Позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість всього у розмірі 256675 грн. 76 коп., звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки ONDA ACCORD», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також стягнути судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив стягнути з відповідача зазначену суму, у задоволенні зустрічного позову відмовити через необґрунтованість.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, до суду подала зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним, а в подальшому визнання кредитного договору удаваним правочином, посилаючись на те, що в дійсності 17.01.2007р. між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір не в доларах США, а в гривнях. Кредит надавався для придбання автомобілю, тобто для здійснення правочину з резидентом України. Банк не мав права надавати ОСОБА_3 резиденту України кредит в іноземній валюті для використання її для розрахунків між резидентами України без індивідуальної ліцензії НБУ. Кредитний договір є удаваним та був вчинений з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме надання ОСОБА_3 кредиту в національній валюті. Просить суд вважати договір удаваним правочином та таким, що укладений в національній валюті в сумі 173215 грн.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню повністю, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 17.01.2007 року між АКБ «Трансбанк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ПК-146/2007 в сумі в сумі 34 300 доларів США на строк до 16.01.2012 р. на придбання автомобіля зі сплатою 13% річних за користування кредитом. В подальшому, додатковою угодою № 1 до Кредитного договору № ПК-146/2007 за згодою сторін з 28.10.2008 року процентну ставку за користуванням кредитом було встановлено у розмірі 15% річних.

Згідно з п. 5.4.2 кредитного договору позичальник здійснює щомісячні платежі по погашенню кредиту і сплаті нарахованих процентів у вигляді єдиного щомісячного ануітетного платежу в сумі 783, 73 дол. США.

Відповідно до п.7.1.3 кредитного договору, кредитор в односторонньому порядку вправі вимагати дострокового погашення заборгованості за договором, якщо позичальник порушує умови та/або не виконує зобовязань за цим договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У порушення норм закону та умов договорів відповідач зобовязання за договором належним чином не виконав.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до п.10.3 кредитного договору за кожний день невиконання зобовязань по погашенню кредиту та сплаті процентів, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від загальної суми заборгованості за весь період прострочення.

У звязку з порушенням умов кредитного договору заборгованість відповідачів станом на 09.08.2011 р. становить 30603,43 дол. США, або у гривневому еквіваленті 241684,47 грн., пеня 14991, 29 грн., всього заборгованість складає 256675 грн. 76 коп. Зазначене підтверджується наданим до суду розрахунком, який відповідачем та його представником не оспорювався.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1, 2 ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна , а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги , якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 п.3 ст.592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена,- звернути стягнення на предмет застави.

Судом встановлено, що 17.01.2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір застави. Відповідно до умов договору предметом застави є належний відповідачу легковий транспортний засіб марки ONDA ACCORD», 2006 року випуску, колір коричневий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип ТЗ легковий сєдан, обєм двигуна 1998 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно п. 3.2.2 та п.3.2.3 договору застави, у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем зобовязання, в тому числі на вимогу заставодержателя щодо дострокового виконання основного зобовязання, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб.

Оскільки позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, позовні вимоги про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі, а саме: 1 700 грн. - судовий збір, 120 грн. - витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Щодо вимог представника позивача за зустрічним позовом, суд приходить до наступного.

Статтею 192 ч.2 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках та в порядку, встановлених законом.

Разом з тим за ст.533 ЦК України, грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно правовим актом. Використання іноземної валюти в Україні, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, визначених законом.

Відповідно до ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснення таких банківських операцій, як розміщення залучених від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Коштами, відповідно до даного закону, є гроші в національній або іноземній валютах чи їх еквівалент.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993 року передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Відповідач має банківську ліцензію, видану НБУ на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та п.п.5-11 частини другої ст.47 України «Про банки і банківську діяльність».

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Відповідно до п.п. "в", "г" ч. 4 ст. 5 Декрету індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: - надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; - використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Щодо вимог надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.

Крім того, відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Постановою Правління НБУ від 14.10.2004 року №483, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

Виходячи з наведеного укладання кредитного договору та його виконання в іноземній валюті за кредитним договором не суперечить чинному законодавству.

Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що кредитний договір є удаваним правочином, так як його було вчинено з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме: було здійснено надання кредиту в національній валюті України гривні не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст.235 ЦК України, удаваним є правочин, що вчинюється з метою приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили. Відповідно до п. 25 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 6 листопада 2009 року, за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Воля сторін в удаваному правочині спрямована на настання інших цивільно-правових наслідків, ніж ті, що передбачені правочином.

Позивачем за зустрічною позовною заявою заявлено позов про визнання кредитного договору № ПК-146/2007 від 17.01.2007р. удаваним правочином та, як наслідок, визнання вищезазначеного договору укладеним в національній валюті, однак ст.235 ЦК України передбачає, як наслідок, удаваності правочину, виключно застосування до відносин сторін норм, що регулюють той правочин, який сторони мали на увазі.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, правочини можуть бути односторонніми або багатосторонніми (договори).(ч.1 ст.203 ЦК України.)

В свою чергу, зміст договору складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст.628 ЦК України.)

За оспорюваним договором одна сторона банк передала, інша прийняла в борг кошти, на умовах, викладених в договорі, тобто сторонами вчинено дію, що призводить до виникнення взаємних прав та обовязків, що є неможливим за удаваним правочином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в обґрунтування позовних вимог стороною позивача суду не представлено, а судом не здобуто доказу, тієї обставини, що укладанням кредитного договору № ПК-146/2007 від 17.01.2007р., сторони приховували укладання іншого виду договору, а навпаки підтверджується, що договір був укладений у іноземній валюті документами, наданими представником банку (кредитним договором, додатком №1 до кредитного договору, додатковою угодою до кредитного договору, виписками з особового рахунку ОСОБА_3, розпорядження бухгалтерії № 2-КР від 17.01.2007 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 192, 203, 235, 526, 527, 533, 549, 551, 572, 589, 590, 592, 628, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про Національний банк України», Законом України «Про банки і банківську діяльність», Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і контролю», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості і звернення стягнення за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(03150, м. Київ, вул. Фізкультурна, 9, ЄДРПОУ 16293211) суму заборгованості за кредитним договором №ПК-146/2007 від 17.01.2007 року у розмірі 256675 (двісті пятдесят шість тисяч шістсот сімдесят пять) грн. 76 (сімдесят шість) коп., витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ПК-146/2007 від 17.01.2007 року у розмірі у розмірі 256675 (двісті пятдесят шість тисяч шістсот сімдесят пять) грн. 76 (сімдесят шість) коп., звернути стягнення на предмет застави за договором застави від 17.01.2007 року, а саме: автомобіль марки ONDA ACCORD», 2006 року випуску, колір коричневий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип ТЗ легковий сєдан, обєм двигуна 1998 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого РЕВ МРВ ДАІ №1,2 при ГУМВС України в Запорізькій області 16.01.2007 року, шляхом його реалізації в порядку, передбаченому чинним законодавством України, для заставленого майна.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»про визнання кредитного договору № ПК-146/2007 від 17.01.2007 року удаваним правочином відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:Р.С. Холод