Постанова № 18549448, 13.09.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р. Справа № 5019/762/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Огороднік К.М. , суддя Коломис В.В. при секретарі судового засідання Турович Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства "ОСОБА_1"на рішення господарського суду Рівненської області від 24.06.11 р. у справі № 5019/762/11

за позовом прокурора Корецького району в інтересах держави в особі Аграрного фонду Державної спеціалізованої бюджетної установи

до Фермерського господарства "ОСОБА_1"

про стягнення в сумі 599 646 грн. 28 коп.

за участю представників:

прокурора - не зявився,

позивача - Богуцького В.С.,

відповідача - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Корецького району в інтересах держави в особі позивача - Аграрного фонду Державної спеціалізованої бюджетної установи звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Фермерського господарства "ОСОБА_1" про стягнення на користь держави коштів за невиконання умов форвардного біржового контракту № 581Ф від 06.03.2009 року в сумі 599646 грн. 28 коп. та зобовязання відповідача здійснити поставку зерна пшениці 4 класу в кількості 437,873 тонни на користь держави в особі позивача на виконання умов форвардного біржового контракту № 581Ф від 06.032009 року.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.06.2011 року (суддя Павлюк І.Ю. ) позов задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "ОСОБА_1" на користь держави в особі Аграрного фонду Державної спеціалізованої бюджетної установи 496 815 грн. 08 коп. вартості 437,87 тонн недопоставленої пшениці, 34777 грн. 06 коп. 7 % штрафу, 27 215 грн. 94 коп. пені за період з 09.10.2010 року по 14.02.2011 року. Припинене провадження у справі в частині стягнення 1687 грн. 81 коп. пені за період з 01.10.2010 року по 08.10.2010 року. В решті позову відмовлено.

Своє рішення суд першої інстанції нормативно обґрунтував ст.ст. 11, 509, 525, 526, 612, 629, ЦК України, ст. 193 ГК та вказав, що відповідач не виконав умови контракту та додаткових договорів щодо передачі позивачу пшениці 4 класу в кількості 437,873 тонн на загальну суму 496815,08 грн. Суд погодився з розрахунком позивача штрафу у розмірі 7 % від вартості недопоставленого товару в сумі 34777,06 грн. Вказав також що, позивачем помилково застосовано розмір пені, визначений умовами контракту, оскільки такий розмір є більшим, ніж розмір пені, імперативно визначений такими спеціальними, щодо Цивільного кодексу України, законами, як Господарський кодекс України та Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань". Таким чином, суд задоволив вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 09.10.2011 року по 14.02.2011 року в розмірі подвійної облаткової ставки НБУ в сумі 27215,94 грн., а в частині стягнення пені за період з 01.10.2010 року по 08.10.2010 року в сумі 1687,81 грн. провадження у справі припинив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач з прийнятим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 24.06.2011 року в частині стягнення з відповідача 34777,06 грн. 7 % штрафу, 27215,94 грн. пені за період з 09.10.2010 рок по 14.02.2011 року. Апелянт зокрема вказав, що предметом поставки по контракту та додатковому договору № 3 визначено зерно пшениці 4 класу в кількості 437,873 тонн на загальну суму 496815,08 грн. 02.10.2009 року згідно акту приймання-передавання до контракту та додаткового договору № 1 від 28.09.2009 року, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін відповідачем було передано позивачу зерно пшениці гр. "А" 3 класу у кількості 509,653 тонн на загальну суму 637795,05 грн. Вважає, що такими діями відповідач виконав в повному обсязі свої зобов'язання. Зазначив, що вимога про стягнення пені задоволена судом першої інстанції всупереч положенням ч. ст. 232 ГК України.

Прокурор та позивач надали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У своєму відзиві прокурор вказує, що відповідач поставив позивачу 509,653 тонн пшениці 3 класу на загальну суму 637795,05 грн., однак недопоставленим залишилося 437,84 тонн пшениці 4 класу на суму 496815,08 грн. Згідно додаткового договору № 3 від 31.12.2009 року до контракту, місяцем поставки вказаний серпень 2009 року, що є технічною помилкою та має бути зазначений серпень 2010.

Позивач у відзиві посилається на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи. У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 24.06.2011 року.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзиви на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 24.06.2011 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що 06.03.2009 року між Аграрним фондом, як покупцем з одного боку та Фермерським господарством "ОСОБА_1", як продавцем з іншого боку був укладений форвардний біржовий контракт № 581Ф (а.с. 8-9), відповідно до пункту 1.1 якого відповідач зобовязався передати у власність позивача пшеницю 4 класу в кількості 2000 тонн по ціні за тонну без ПДВ 945 грн. 51 коп. та по цінні за тонну на базисі поставки з ПДВ 1134 грн. 61 коп., на загальну суму 2269220 грн. 00 коп.

Пунктом 2.1. контракту визначено, що відповідач поставляє позивачу на базисі поставки ЗАТ "Рівне-Борошно", в термін до 1 жовтня 2009 року.

Поставка вважається здійсненою в момент підписання акту приймання-передачі товару на базисі поставки відповідно до умов цього контракту. (п. 2.2.)

Позивач на виконання умов п. 5.2. контракту, перерахував відповідачу авансовий платіж в сумі 1134 610 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 591 від 13.03.2009 року та не оспорювалось відповідачем.

28.09.2009 року між цими ж сторонами був укладений додатковий договір № 1 до контракту (а.с.10), в якому було змінено предмет форвардного біржового контракту та за яким відповідач зобовязався передати у власність позивача пшеницю 4 класу в кількості 1437,88 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1134 грн. 61 коп. та пшеницю 3 класу в кількості 509,653 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 251 грн. 43 коп. на загальну суму 2269228 грн. 08 коп.

02.10.2009 року згідно акту приймання-передавання до контракту та додаткового договору №1 від 28.09.2009 року, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін відповідачем було передано позивачу зерно пшениці гр. "А" 3 класу у кількості 509,653 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 251 грн. 43 коп. на загальну суму 637795 грн. 05 коп..

30 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений додатковий договір № 2 до контракту (а.с.11-12), яким визначено, що відповідач зобовязався передати у власність позивача пшеницю 4 класу в кількості 1437,88 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1134 грн. 61 коп. на загальну суму 1631433 грн. 03 коп.. Цим же додатковим договором № 2 було змінено строк поставки товару до 01.10.2010 року.

31.12.2009 року між сторонами був укладений додатковий договір № 3 до контракту (а.с. 13-14), яким визначено, що відповідач зобовязався передати у власність позивача пшеницю 4 класу в кількості 437,873 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1134 на загальну суму 496 815 грн. 08 коп.

Згідно п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України та абз.3 ч. 2 ст.174 ГК України, укладення між сторонами договору є однією з підстав виникнення зобовязання.

В силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦК України та ч. 1 ст.173 ГК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного та ч.1 ст.193 Господарського кодексів України).

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, відповідач доказів виконання зобовязань за вказаними контрактами суду не надав, а тому судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач не виконав умови контракту та умови додаткових договорів щодо передачі позивачу пшениці 4 класу в кількості 437,873 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1134 грн. 61 коп. на загальну суму 496815 грн. 08 коп.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 7.5. контракту, у разі виконання покупцем пункту 5.2. та невиконання продавцем пункту 2.1. цього контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % указаної вартості.

Факт прострочення поставки товару понад 30 днів встановлений судом та не заперечується сторонами, а тому на підставі ч.1. ст.230 ГК України, ч.1. ст.549, ст. 611 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про суму штрафу, що підлягала стягненню з відповідача та складала 7 % від вартості недопоставленого товару, яка становить 34777 грн. 06 коп..

Вірним також є висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення пені за період з 09.10.2011 року по 14.02.2011 року в розмірі подвійної облаткової ставки НБУ в сумі 27215 грн. 94 коп., з посиланням на положення ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ч. 2 ст. 343 ГК України, та з урахуванням наявності рішення господарського суду Рівненської області від 14.02.2011 року (справі № 20/4), яким судом задоволено позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення пені за період з 01.10.2010 року по 08.10.2010 року за цими ж правовідносинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з наданою місцевим господарським судом оцінкою помилкового зазначення в додатковому договорі № 3 від 31.12.2009р. до контракту дати поставки (серпень 2009 року), замість вірної - серпень 2010 року. При цьому, на підставі ч. 2 ст. 35 ГПК України вірно враховано, що такий факт вже було встановлено рішенням господарського суду Рівненської області від 14.02.2011 року по справі 20/4.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 24.06.2011 року у справі № 5019/762/11 залишити без змін, апеляційну скаргу фермерського господарства "ОСОБА_1"- без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.

01-12/12551/11