Постанова № 18549348, 26.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2011 р. Справа № 5023/1393/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1., довіреність №441 від 14.09.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТСТ" (вх. № 2653Х/3-11 від 01.07.11) на рішення господарського суду Харківської області від 26.04.11 р. у справі № 5023/1393/11

за позовом Приватного підприємства "ТСТ", м. Одеса

до ПНВП "Інтеравіасервіс", м. Харків

про виконання договірних зобов"язань та стягнення 59944,70 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ТСТ" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ПНВП "Інтеравіасервіс" заборгованості в сумі 59944,70 грн., яка утворилась в результаті неповного розрахунку відповідача за надання йому транспортно-експедиторських послуг позивачем за генеральним договором за № 01-02/10 на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.02.2010 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.2011 р. у справі №5023/1393/11 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПНВП "Інтеравіасервіс" на користь Приватного підприємства "ТСТ" суму основного боргу 31 212,92 грн., державного мита 312,12 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 28731,78 грн. основного боргу відмовлено.

Висновки суду про часткове задоволення позову обґрунтовані тим, що сторони не погоджували розмір сплати за надані послуги з перевезення та тим, що позивач не надав протокол погодження ставок та зборів, який є невідємною частиною договору №01-02/10.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2011 р. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 25.07.2011 р., запропоновано позивачу надати письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі, а відповідачу - надати відзив на апеляційну скаргу позивача з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень

Позивач надіслав письмові пояснення (вх. №7082 від 21.07.2011 р.), в яких, зокрема, зазначає, що Приватне підприємство "ТСТ" за рахунок власних коштів здійснило розрахунки з особами, залученими до обслуговування та доставки контейнерів відповідача, при цьому загальна сума витрат, понесених позивачем, склала 108 736,49 грн. Також він зазначає, що ці затрати документально підтверджені, тому сплачена відповідачем сума в розмірі 51 212,92 грн. та стягнуті за рішенням суду 31761,04 грн., що разом становить 82973,96 грн., не покривають понесених позивачем витрат. З врахуванням викладеного позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

22.07.2011 р. позивач надіслав для долучення до матеріалів справи додаткові докази (вх. №7125), а саме копії банківських виписок (т.2, а.с. 15-30).

25.07.2011 р. відповідач надав відзив на апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТСТ" (вх. №7147), в якому вважає рішення місцевого господарського суду обґрунтованим, оскільки воно відображує всі обставини справи, та прийнятим відповідно до приписів норм матеріального та процесуального справа, при цьому права сторін дотримані та не порушені, а вимоги апеляційної скарги безпідставні, тому просить апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТСТ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2011 р. залишити без змін.

В судове засідання 25.07.2011 р. з'явився представник відповідача та надав пояснення у справі.

Позивач свого представника в засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про отримання поштового відправлення (а.с.153).

Представник відповідача надав письмове клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 69 ГПК України, яке колегія суддів задовольнила.

З врахуванням зазначеного клопотання, неявки представника позивача заявника апеляційної скарги в судове засідання та необхідності надання додаткових доказів і пояснень сторонами ухвалою від 12.09. 2011 р. розгляд справи відкладено на 12.09.2011 р.

На виконання вимог ухвали від 25.07.2011 р. представник відповідача в судове засідання 12.09.2011 р. надав наступні документи: пояснення головного бухгалтера ПНВП "Інтеравіасервіс", податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010 р. та квитанція на підтвердження її подання в електронній формі, додаток №1 до декларації з податку на додану вартість за березень 2010 р. та квитанція на підтвердження її подання в електронній формі, додаток №2 до декларації з податку на додану вартість за березень 2010 р. та квитанція на підтвердження її подання в електронній формі, додаток №5 до декларації з податку на додану вартість за березень 2010 р. та квитанція на підтвердження її подання в електронній формі, копія реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень 2010 р., копія протоколу погодження ставок та зборів. з не зявився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 07787565 від 28.12.2010 р. (т.2, а.с.44-59).

В судове засідання 12.09.2011 р. зявились представники сторін та надали пояснення у справі.

В звязку з ненаданням позивачем додаткових доказів та пояснень, необхідних для розгляду справи оголошено перерву в її розгляді до 19.09.2011 р.

16.09.2011 р. позивач надіслав до суду (вх. №9062) наступні документи: оригінал бухгалтерські пояснень та супровідні документи від 14.09.2011 р., запити та відповідні відповіді на них до транспортно-експедиторських компаній, письмові пояснення представника (т.2, а.с.66-91).

В судове засідання 19.09.2011 р. позивач свого представника не направив, представник відповідача зявився та надав пояснення у справі.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце засідання суду, про що свідчить підпис його представника на 3-й сторінці обкладинки 2-го тому справи, приймаючи до уваги надання позивачем документів, необхідних для розгляду справи, ту обставину, що в судовому засіданні 12.09.2011 р. представник позивача підтримав вимоги апеляційної справи, відсутність будь-яких клопотань з боку позивача, суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутності його представника за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010 р. між Приватним підприємством "ТСТ", м. Одеса та ПНВП "Інтеравіасервіс", м. Харків було укладено генеральний договір за № 01-02/10 на транспортно-експедиторське обслуговування, згідно з п.1.1.якого даний договір регулює взаємовідносини сторін при виконанні позивачем (виконавцем) доручень відповідача (замовника) на організацію перевезень та транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) вантажів відповідача.

Відповідно до п. 2.1. договору зобовязувався здійснювати перевезення, перевалку, зберігання, супровід ТЕО вантажів та їх завантаження на суда за дорученням та заявками відповідача.

На підставі письмових заявок відповідача позивач зобовязувався здійснювати планування, перевезення та перевалку вантажів відповідача через порти у відповідності до діючого положення про планування, вести оперативний облік та звітність перевезень вантажів перед відповідачем ( п.2.6 договору).

Згідно з п. 2.15 договору відповідач зобовязувався сплачувати позивачу витрати з перевезення та ТЕО вантажів відповідача, а також витрати, повязані з виконанням окремих доручень по відправленню поштою документації за кордон або передаванню по телексу-телеграфу відвантажувальної інформації іноземним фірмам у відповідності до діючих тарифів або за узгодженими з відповідачем ставками та розцінками.

В п.4.1 договору сторони погодили наступний порядок розрахунків: оплата послуг, що надаються за даним договором, сплачується відповідачем у розмірі 50 % від вартості наданих послуг шляхом банківського переводу на поточний рахунок виконавця на протязі трьох банківських днів з дати виставлення рахунка. Інші 50% вартості наданих послуг відповідач зобовязався сплачувати на протязі одного банківського дня з моменту виконання робіт. Виконанням робіт являється дата підпису отримувача в товаро-супровідному документі - СМR. Всі ставки за даним договором визначаються протоколом погодження ставок та зборів ( додаток № 1), який є невідємною частиною даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав зобовязання з надання транспортно-експедиторських послуг по прийманню, перевантаженню в Одеському порту та доставці семи контейнерів з вантажем відповідача з м. Одеси до м. Харків в період з 12.02.2010 р. по 01.03.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач представив міжнародні товарно-транспортні накладні: СМR № 575 з відміткою відповідача в графі за № 24 "вантаж отриманий", СМR № 84-10/2СМR з відміткою відповідача в графі за № 24 "вантаж отриманий", СМR № 84-10/1 з відміткою відповідача в графі за № 24 "вантаж отриманий", СМR № 84-10 з відміткою відповідача в графі за № 24 "вантаж отриманий", дата 01.03.10 р., СМR № 367 з відміткою відповідача в графі за № 24 "вантаж отриманий", СМR № 388 з відміткою відповідача в графі за № 24 "вантаж отриманий", СМR № 264 з відміткою відповідача в графі за № 24 "вантаж отриманий"(т.1 а.с. 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41); акт надання послуг за № 84/10 від 04.03.10 р. на суму 111157,60 грн. ( т.1, а. с. 47) та рахунки на оплату послуг за № 84/10 від 15.02.2010 р. на суму 82425,84 грн. (т.1, а.с. 48) і за № 84/10/1 від 01.03.2010 р. на суму 28731,76 грн. ( т.1, а.с. 49).

17.02.2010 р. на виконання умов п. 4.1. договору відповідачем було сплачено 50% суми - 41212,92 грн., а 29.03.2010 р. відповідач сплатив ще 10 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (т.1, а.с. 43-44).

Отже, всього відповідач сплатив позивачеві суму боргу в розмірі 51212,92 грн.

Позивач вважав, що відповідач не сплатив залишок суми в розмірі 59944,70 грн., тому звернувся до нього з претензією (вих. №1 від 01.11.2010 р.) про сплату заборгованості за транспортно-експедиторські послуги в розмірі 51212,92 грн.

Відповідач згідно з відповіддю на претензію за вих. №485/1 від 11.11.2010 р. визнав заборгованість тільки в сумі 31212, 92 грн. (а.с.22), але зазначену суму боргу також не сплатив.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Місцевий господарський суд визнав, що правовідносини, що виникли між сторонами, є договором перевезення.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком, оскільки, виходячи з назви договору "Генеральний договір на транспортно-експедиторське обслуговування" та змісту п.п. 1.1-1.2. договору, правовідносини, які виникли між сторонами, є договором транспортного експедирування, вони регулюються ст. 316 ГК України та главою 65 ЦК України та являються самостійним видом зобов'язань, і регулюються особливими правовими інститутами.

Відповідно до ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до п. 2.15. договору відповідач зобов'язувався відшкодовувати позивачу витрати на перевезення та ТЕО вантажів відповідача згідно з існуючими тарифами або спеціально обумовленими сторонами ставками та розцінками.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає про те, що оскаржуване рішення винесено за умови невідповідності висновків суду, які містяться в рішенні, обставинам справи, оскільки вважає, що на момент розгляду справи в місцевому господарському суді існувала неможливість подання ним доказів з причин, що не залежали від нього ( на думку позивача, він не був належним чином повідомлений про розгляд справи).

До суду апеляційної інстанції позивач в якості доказів надав копії наступних документів: рахунку №79 від 10.03.2010 р. Приватного підприємства "АВ Транссервіс" до Приватного підприємства "ТСТ"; листа ДП "ГПК Україна", вих. №14 від 07.01.11; рахунку-фактури №70 від10.03.2010 р.; акту приймання-передачі робіт №69 від 10.03.2010 р.; рахунку GMA CGM shipping agencies №UAIMO163626 від 22.02.2010 р., рахунку GMA CGM shipping agencies №UAIMO165033 від 11.03.2010 р.; рахунку ДП "ОМТП" №320817 від 28.02.2010 р.; рахунку ДП "ОМТП" №321108 від 28.02.2010 р., рахунку GMA CGM shipping agencies №UAIMO163627 від 22.02.2010 р.; рахунку GMA CGM shipping agencies №UAIMO163940 від 24.02.2010 р., рахунку-фактури № ТР-0000025 від 26.02.2010 р. (т. 1, а.с. 125-148), які підтверджують факт залучення до обслуговування та доставки контейнерів відповідача третіх осіб.

В письмових поясненнях від 21.07.2011 р. (вх.№7082) позивач зазначив, що компанією GMA CGM shipping agencies були надані послуги з обслуговування контейнерів ПП "Інтеравіасервіс", загальна вартість яких склала 29724,92 грн. Підтвердженням того, що GMA CGM shipping agencies здійснювала обслуговування саме контейнерів відповідача, є зазначення у цих рахунках номерів контейнерів, які співпадають з номерами контейнерів, зазначених в СМР№№ 575, 855, 264, 367, 84-10/2, 84-10, 84-10/1 та прийнятих відповідачем.

Послуги щодо визначення ваги контейнерів відповідача були надані ДП "ГПК Україна", про що свідчить лист цієї компанії від 07.01.11 р. № 14 та додані до нього звіти, а також рахунок № 2010 від 28.02.2010 р. З зазначених документів вбачається, що ДП "ГПК Україна" надало послуги з визначення ваги 6 контейнерів відповідача, при цьому вартість цих послуг з розрахунку 71,91 грн. за 1 контейнер склала 431, 46 грн.

ГП "Одеський морський торговий порт" здійснило огляд та зберігання контейнерів відповідача, про що свідчить перелік доглядів та руху автотранспорту, доданий до рахунку № 320817 від 28.02.2010 р. З вказаних документів вбачається, що контейнери відповідача № СМАШ183575 та ЕСМШ127624 проходили огляд, та всі 7 контейнерів зберігались на території порту. Вартість догляду склала 528,24 грн., вартість зберігання 2093,20 грн. Таким чином, вартість усіх послуг, наданих портом, склала 2633,32 грн.

ТО "Євротермінал" здійснювало обслуговування транспорту на території НТП, про що свідчить звіт про в'їзд/виїзд автотранспорту з 01.02.2010 по 28.02.2010 р. Вартість цих послуг склала 1232,00 грн.

Вартість послуг перевізників: ПП "АВ Транссервіс", ТОВ "Південьавтотранс", ПП "Трексім-Авто" склала 74714,79 грн.

Всі ці витрати, понесені позивачем в звязку з обслуговуванням та доставкою вантажу (контейнерів) відповідача, сума яких склала 108 736,49 грн., є документально підтвердженими (т. 2. а. с. 5-12, 15-30).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що виконавець за договором - ПП "ТСТ" свої зобов`язання перед замовником виконав із залученням інших осіб, з якими здійснив розрахунки власними коштами що підтверджується, зокрема, актами виконаних робіт, рахунками на оплату, податковими накладними та документами, що підтверджують оплату виконавцем понесених ним витрат в рамках виконання зобов`язання перед замовником.

На виконання протокольної ухвали суду від 12.09.2011 р. ПП "ТСТ" надало суду деталізацію рахунків, що були виставлені ПП "ТСТ" перед ПНВП "Інтеравіасервіс", бухгалтерські пояснення до них та письмові пояснення (т. 2, а.с. 66-87).

Бухгалтерські пояснення є деталізацією рахунків №84/10 від 15.02.2010 р. та 84/10/1 від 01.03.2010 р. на суму 108736,49 грн.

В поясненнях міститься інформація про всі послуги, що були надані ПП "ТСТ" ПНВП "Інтеравіасервіс", та їх вартість. Також пояснення містять графу 4, в якій перераховуються документи, що підтверджують належне надання, приймання та оплату ПП "ТСТ" цих послуг перед своїми контрагентами.

Фактична експедиторська винагорода ПП "ТСТ" становила 2259,69 грн. Розумність розміру експедиторської винагороди підтверджується запитами до компаній-експедиторів, та відповідями на них (т. 2, а.с.88-91).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Заявник скарги зазначає про те, що хоч відповідач і визнав певну суму боргу ще до моменту порушення провадження у справі щодо стягнення з нього заборгованості, та жодних дій по поверненню цієї суми позивачеві не прийняв, грошові кошти на рахунок позивача не переводив, чим підтвердив свою неспроможність у належний спосіб виконувати свої зобов'язання.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач зазначав про те, що сторони не погоджували розмір сплати за надані послуги з перевезення та не укладали додаток до договору за № 01-02/10 від 01.02.10 р. Також суд встановив, що позивачем не наданий протокол погодження ставок та зборів.

Колегія суддів зазначає: той факт, що і відповідач, і місцевий господарський суд визнав вимоги позивача по рахунку за № 84/10 від 15.02.2010 р. на суму 82425,84 грн. свідчить про те, що договір на транспортно-експедиторське обслуговування, укладений між сторонами, виконувався, а сторони досягли згоди щодо ціни договору та тарифних ставок. Факт оплати рахунків ПНВП "Інтеравіасервіс" свідчить про те, що відповідач знав про тарифи та розцінки відповідно до договору та визнав їх.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "ТСТ" підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 59944,70 грн.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2011 р. прийняте при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, тому підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні 28731,78 грн.

Стосовно твердження заявника скарги про те, що рішення було прийнято за відсутності представника позивача, який не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про отримання ним ухвал господарського суду Харківської області про відкладення розгляду справи чи про витребування доказів чи інші, отже, на його думку, ПП "ТСТ" не було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи та про обов'язок подати додаткові матеріали. Також позивач вказує на той факт, що ухвали суду про призначення справи до розгляду не були отримані позивачем та повертались до суду, що встановлено в оскаржуваному рішенні та підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів підтверджує факт того, що ухвали господарського суду Харківської області від 02.03.2011 р., 21.03.2011 р., 05.04.2011 р., які надсилалися позивачу за вказаною ним адресою, поверталися з відміткою "адресат вибув".

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в звязку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Стосовно твердження позивача про те, що господарський суд прийняв рішення у справі без дослідження документів, які йому пропонував надати місцевий господарський суд, колегія суддів зважає на те, що норми ст.38 ГПК України (в редакції після 07.07.2010 р.) не містять обовязку господарського суду самостійно витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору; п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі і додатково наданими сторонами документами.

Враховуючи, що позивач надав інформацію про зміну адреси тільки до суду апеляційної інстанції, твердження заявника апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права, а саме п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, позбавлені правового обґрунтування та не можуть слугувати підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2011 р.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3, ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТСТ", м. Одеса задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2011 р. у справі № 24/17-2011-134-5023/1393/11 скасувати в частині відмови у стягненні 28731,78 грн. позову і в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ПНВП "Інтеравіасервіс"( м. Харків, вул. Героїв Праці, буд.18, кв.1, р/р 2600502315355 в ПАТ АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351760 ідентифікаційний код 22687552) на користь Приватного підприємства "ТСТ"(м. Одеса, вул.Ланжеронівська, буд. 24 А, кв. 21, р/р 2600701634969 в ОФ ПАТ "Укрексімбанк", м. Одеса МФО 328618, ідентифікаційний код 30047336) 28731,78 грн. основного боргу.

Стягнути з ПНВП "Інтеравіасервіс"( м. Харків, вул. Героїв Праці, буд.18 кв.1, р/р 2600502315355 в ПАТ АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351760 ідентифікаційний код 22687552) на користь Приватного підприємства "ТСТ"( м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 24 А, кв. 21, р/р 2600701634969 в ОФ ПАТ "Укрексімбанк" м. Одеса МФО 328618, ідентифікаційний код 30047336) 287,32 грн. витрат по держмиту.

Стягнути з ПНВП "Інтеравіасервіс"( м. Харків, вул. Героїв Праці, буд.18 кв.1, р/р 2600502315355 в ПАТ АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351760 ідентифікаційний код 22687552) на користь Приватного підприємства "ТСТ"( м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 24 А, кв. 21, р/р 2600701634969 в ОФ ПАТ "Укрексімбанк" м. Одеса МФО 328618, ідентифікаційний код 30047336) 143,68 грн. витрат по держмиту за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 26 вересня 2011 р.