Постанова № 18549296, 22.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2011 р. Справа № 5023/2894/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

до перерви 05.09.2011 р.:

від позивача ОСОБА_1. (дов. від 19.01.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_2(дов. від 05.05.2011 р. № 5),

після перерви 12.09.2011 р.:

від позивача ОСОБА_1. (дов. від 19.01.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_2(дов. від 05.05.2011 р. № 5),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ „Кредобанк”, м. Харків (вх. № 2881 Х/2 ) на рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2011 р. по справі № 5023/2894/11

за позовом ПАТ „Кредобанк”, м. Харків в.о. Харківського відділення Центральної філії ПАТ „Кредобанк”

до Приватного підприємства „Бест Трейд Продакшен”, м. Харків

про стягнення 406318,06 грн. , -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.06.2011р. по справі № 5023/2894/11 (суддя Шатерніков М.І. ) позовні вимоги банку задоволені частково та стягнуто з Приватного підприємства „Бест Трейд Продакшен”, м. Харків на користь позивача 100336,00 грн. заборгованості за кредитом, 1003,36 державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 23.06.2011 р. по справі № 5023/2894/11, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Скаржник вважає рішення господарського суду безпідставним та винесеним з порушенням норм матеріального права.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення скарги, вважає її необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2011 р. по справі № 5023/2894/11 залишити без змін.

В судовому засіданні 05.09.2011 р. було оголошено перерву до 15 год. 00 хвилин 14.09.2011 р.

Після перерви засідання продовжилось. Представник позивача підтримав позицію, викладену в скарзі, та наполягав на її задоволенні, а представник відповідача вважав оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оголосив свої заперечення проти заявленої скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених статтею 101 ГПК України, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, 19.09.2008 р. між ВАТ «Кредо банк»та Приватним підприємством «Бест Трейд Продакшен»укладено договір кредитної лінії № 54/09-2008.

За умовами зазначеного договору ПАТ «Кредобанк»відкрита кредитна лінія з максимальним лімітом заборгованості 450000,00 грн. на поповнення обігових коштів відповідачу ПП «Бест Трейд Продакшен»на умовах сплати 26% річних за користування кредитними коштами зі строком повернення до 1 вересня 2009 року. Додатковим договором № 2 від 31.08.2009р. до Договору був встановлений новий термін остаточного погашення кредиту до 31.08.2010р.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що відповідач зобовязаний повернути кредит та сплатити відсотки за користування ним, а також інші платежі, передбачені цим договором.

За період з 19.09.2008 р. по 31.08.2010 р. відповідач одержав від позивача в межах укладеного Договору 446271,03 грн. кредитних коштів.

Позичальник (Відповідач) повернув Позивачеві 75935,03 грн. Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку сума неповернутого кредиту склала 370336,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на адресу відповідача направлялися претензії з вимогами сплатити утворену заборгованість за кредитним договором.

Вказані вимоги отримані відповідачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового повідомлення з відміткою про вручення.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за кредитом.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів про сплату відповідачем суми заборгованості за кредитним договором № 54/09-2008 від 19.09.2008 р. в розмірі 370336,00 грн., судова колегія вважає, що позовні вимоги в цій частині законні, обґрунтовані, доведені та підлягають задоволенню.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині 270000,00 грн. господарський суд першої інстанції вважав, що позивач має можливість задовольнити свої вимоги в цій частині відповідно до Договору застави майнових прав від 04.08.2009 р. та договором уступки права вимоги від 04.08.2009 р.

Однак, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, 04.08.2009 р. між Приватним підприємством «Бест Трейд Продакшен»та ВАТ «Кредо банк»укладено договір уступки права вимоги.

Умовами цього договору передбачено, що Приватне підприємство «Бест Трейд Продакшен»уступає, а новий кредитор ВАТ «Кредо банк» приймає на себе право вимоги, належне первісному кредитору і стає кредитором за договором № 32/04/09 від 01.04.209 р., укладеним з Іноземним підприємством «Аркадія», заставною вартістю 270000 грн.

ВАТ «Кредо банк»та ПП «Бест Трейд Продакшен»04.08.2009 р. уклали договір застави майнових прав, яким встановили, що цей договір забезпечує виконання зобовязання заставодавця ПП «Бест Трейд Продакшен», які виникли з договору кредитної лінії № 54/09-2008 від 19.09.2008 р. перед заставодержателем ВАТ «Кредо банк».

За цим договором відповідач взяв на себе обовязок забезпечити зобовязання перед банком у разі неналежного виконання умов кредитного договору.

Однак, з наявної в матеріалах справи копії договору уступки права вимоги не вбачається, що Приватне підприємство «Бест Трейд Продакшен»уступає зазначене право вимоги в загальній сумі 270000 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 54/09-2008 від 19.09.2008 р., цим договором він лише забезпечує право банка у разі неповернення суми кредиту звернути стягнення на майнові права за договором № 32/04/09 від 01.04.2009 р.

Тобто, наявність договору застави не свідчить про сплату відповідачем суми боргу за кредитним договором.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 20 ЦК України передбачено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Тобто, банк має право самостійно вирішувати, яким чином він буде захищати свої права або звертатися з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом або задовольняти свої вимоги шляхом звернення стягнення на майнові права за договором застави.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач ВАТ «Кредо банк»скористався своїм правом за договором застави та задовольнив свої вимоги шляхом звернення на майнові права за договором від 04.08.2009 р.

Враховуючи викладене, висновок господарського суду Харківської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором в сумі 270000 грн. є безпідставними та не відповідними матеріалам справи, отже апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню. Рішення господарського суду в частині відмови в стягненні з відповідача суми заборгованості за кредитним договором № 54/09-2008 в сумі 270000 грн. підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню, як законні, обґрунтовані та доведені матеріалами справи.

Разом з тим, безпідставними є висновки господарського суду Харківської області про відмову в задоволенні нарахованої суми пені за прострочення повернення кредиту.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Ч.1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено обов'язок відповідача сплатити, у випадку порушення строків (визначених в договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення 35982,06 грн. пені, нарахованої за період 31.08.2010р. 14.04.2011 р. за несвоєчасне погашення за кредиту.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок суми пені за прострочення кредиту, зроблений позивачем встановила, що він частково відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Враховуючи, що кінцевий терміном виконання зобовязання за кредитним договором встановлений 31.08.2010 р., то кінцевий термін нарахування пені настає через шість місяців, тобто - 28.02.2011 р. Отже нарахування позивачем пені після 28.02.2011 р. до 14.04.2011 р. є безпідставним.

Крім того, судова колегія виявила арифметичні помилки в зробленому позивачем розрахунку пені.

Відповідно до перевіреного за допомогою системи «Законодавство» розрахунку до стягнення підлягає сума пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 28428,19 грн.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області не повно дослідив всі обставини справи, що мають значення для справи, рішення прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та з порушенням норм матеріального права, тому підлягає частковому скасуванню. Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 2, 3, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Кредо банк» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2011 р. по справі № 5023/2894/11 скасувати частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Бест Трейд Продакшен», 611121 м. Харків, вул. Тимурівців, 35-г, ЄДРПОУ 35244527 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»суму заборгованості за договором кредитної лінії № 54/09-2008 від 19.09.2008 р. в розмірі 270000,00 грн. та 28 428,19 грн. пені за прострочення повернення кредиту.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства «Бест Трейд Продакшен», 611121 м. Харків, вул. Тимурівців, 35-г, ЄДРПОУ 35244527 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»2 984,28 грн. державного мита за позовом, 1492,14 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя