Постанова № 18549289, 22.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2011 р. Справа № 5023/5852/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., судді Плахов О.В., Кравець І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача - Бастєєва Г.О.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Земельний Банк", м. Харків (вх. №3628Х/2-5) на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.08.11 у справі № 5023/5852/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Шляхово - будівельне управління №41", м. Київ

до ПАТ "Земельний Банк", м. Харків

про розірвання договору, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача - ПАТ "Земельний банк" про розірвання укладеного між сторонами іпотечного договору від 14.11.2006р. №1-498. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 651 ЦК України, ст. 60 Закону України про банки і банківську діяльність" та ст. 24 Закону України "Про іпотеку", та стверджує, що спірний договір підлягає розірванню внаслідок порушення відповідачем умов договору, а саме внаслідок здійснення дій спрямованих на відступлення своїх прав та обов'язків за кредитним договором від 03.10.2006 р. № КП-498/1-980 та одночасно спірним договором іпотеки.

Разом із позовом позивачем була подана заява про забезпечення позову в якій він просить суд вжити заходи з забезпечення позову, а саме: припинити дії ПАТ "Земельний банк" пов'язані з передачею прав вимог за кредитним договором від 03.10.2006 р. № КП-498/1-980, укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк" та Іпотечним договором від 14.11.2006р. №і-498 укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк"; Заборонити ПАТ "Земельний банк" передавати третім особам кредитну справу відносно кредитного договору від 03.10.2006 р. №КП-498/1-980, укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк".

Крім того, позивач звернувся до господарського суду Харківської області ще з однією заявою про забезпечення позову в якій він просить суд заборонити ПАТ "Земельний банк" відступати право вимоги по зобов'язанням за кредитним договором від 03.10.2006 р. №КП-498/1-980, укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк" та іпотечним договором від 14.11.2006р. №1-498 укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк" та передавати документи з інформацією стосовно позивача третій особі. Також в цій заяві позивач повторно просить заборонити передавати третім особам кредитну справу відносно кредитного договору від 03.10.2006р . № КП-498/1-980, укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк".

Своє прохання позивач обґрунтовував вимогами ст. 66, 67 ГПК України та мотивував з посиланням на ймовірність ускладнення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки до застосування судом таких заходів відповідач не обмежений у вчиненні дій, направлених на відступлення прав вимоги за кредитним договором від 03.10.2006р. № КП-498/1-980 та іпотечним договором від 14.11.2006 р. №1-498. При цьому, позивач вказував, що заміна кредитора у відповідних зобов'язаннях значно утруднить, або зробить неможливим виконання рішення у даній справі, адже предметом позову по даній справі є розірвання іпотечного договору від 14.11.2006 р. за №1-498.

Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Бринцев О.В.) від 01.08.2011 р. по справі № 5023/5852/11 розгляд справи відкладено; зобов'язано учасників судового процесу забезпечити явку у судове засідання представників з належним чином оформленими повноваженнями; задоволено частково заяви позивача - ВАТ "Шляхово-будівельне управління №41" про забезпечення позову; заборонено відповідачу - Публічному акціонерному товариству “Земельний банк” відступати право вимоги по зобов'язанням за кредитним договором від 03.10.2006р. № КП-498/1-980, укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк" та іпотечним договором від 14.11.2006р. №1-498 укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк", та передавати документи з інформацією стосовно позивача третій особі; заборонено відповідачу передавати третім особам кредитну справу відносно кредитного договору від 03.10.2006р. № КП-498/1-980, укладеного між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк"; в решті заявлених прохань про забезпечення позову відмовлено.

Відповідач з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні ухвали порушив норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення безпідставно не взяв до уваги той факт що позивач при зверненні до суду з клопотанням про забезпечення позову не надав жодного доказу порушення відповідачем умов іпотечного та кредитного договорів, тоді як відступлення права вимоги відповідно до ст. ст. 512, 516 ЦК України є правом кредитора, і таке право він може реалізувати незалежно від згоди боржника.

Крім того, відповідач також звертає увагу суду на те, що суд оскаржуваною ухвалою заборонив відповідачу відступати право вимоги по зобов'язанням за укладеними між сторонами кредитним договором від 03.10.2006р. № КП-498/1-980, та іпотечним договором від 14.11.2006р. №1-498 та передавати документи з інформацією стосовно позивача третій особі, а також заборонив відповідачу передавати третім особам кредитну справу відносно кредитного договору від 03.10.2006р. № КП-498/1-980, тоді як в даному випадку предметом спору по даній справі є розірвання лише іпотечного договору від 14.11.2006р. №1-498.

Разом з тим, відповідач також вважає, що дії позивача щодо розірвати іпотечний договір від 14.11.2006р. №1-498 свідчать про намагання ухилитися від відповідальності за порушення зобов’язань за кредитним договором від 03.10.2006р. № КП-498/1-980.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на відповідність висновків суду першої обставинам справи та вимогам закону. Зокрема позивач вказує на те, що на сьогодні на ВАТ "ШБУ 41" здійснено спробу рейдерського заволодіння акціями та всім належним йому майном. Акціонери, які є власниками акцій ВАТ "ШБУ 41" є засновниками ТОВ "Дорожньо - будівельне управління 41". Вклади засновників до ТОВ "ДБУ 41" є акції ТОВ "ШБУ 41". Вказаними акціями зараз намагається заволодіти третя особа, яка діє через групу формально не пов'язаних з нею фізичних осіб. Одним із способів заволодіння майном ВАТ "ШБУ 41" є отримання права вимоги за кредитним договором через ПАТ "Зембанк", що знаходиться зараз в ліквідаційній процедурі. Як зазначає позивач, йому наразі відомо про переговори щодо уступки права вимоги. З огляду на вказане, передача права вимоги за кредитним договором третій особі полегшить незаконне заволодіння майном ВАТ "ШБУ 41" особами, які вже вчиняють такі спроби.

Укладаючи кредитний договір Позивачем було надано інформацію, щодо фінансового стану, відомості про банківські рахунки, інформацію щодо керівників товариства, напрямів діяльності, що відповідно до ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" становить банківську таємницю. Таким чином, передача Відповідачем кредитної справи Позивача без його згоди є порушенням прав Позивача стосовно захисту інформації відносно нього.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, та надав до суду клопотання з проханням розглядати апеляційну скаргу за відсутності його представника.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчить оскаржувана ухвала, господарський суд частково задовольняючи клопотання позивача про забезпечення позову крім іншого виходив з того, що заміна сторони у спірному правовідношенні внаслідок відступлення відповідачем права вимоги за кредитним договором від 03.10.2006р. №КП-498/1-980 та іпотечним договором від 14.11.2006р. №1-498 може значно ускладнити як розгляд даної справи так і ускладнити або зробити неможливим виконання рішення у даній справі.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із поданих до суду документів вбачається, що між позивачем та відповідачем були укладені кредитний договір від 03.10.2006р. №КП-498/1-980 та іпотечний договір від 14.11.2006р. №1-498. В позові позивач просить розірвати іпотечний договір від 14.11.2006р. №1-498.

Відповідно до положень частин 2, 3 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали правомірно зазначив, що заміна сторони у спірному правовідношенні внаслідок відступлення відповідачем права вимоги за кредитним договором від 03.10.2006р. №КП-498/1-980 та іпотечним договором від 14.11.2006р. №1-498 може значно ускладнити як розгляд даної справи так і ускладнити або зробити неможливим виконання рішення у даній справі, адже це рішення автоматично не може бути поширене на особу нового кредитора чи нового іпотекодавця, котрий може з'явитись внаслідок відповідної уступки.

З огляду на викладене, а також те, що предметом позову по даній справі є розірвання іпотечного договору від 14.11.2006р. №1-498 судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції стосовно того, що заборона відповідачеві вчиняти дії, що направлені на відступлення прав за кредитним договором від 03.10.2006р. № КП-498/1-980 та іпотечним договором від 14.11.2006р. №1-498 а також на передачу кредитної справи третім особам є такою, що відповідає вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Тобто такі заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

З іншої сторони, зазначений вид та спосіб забезпечення позову не є суттєвими обмеженнями для відповідача, оскільки жодним чином не заважає веденню ним власної господарської діяльності і не позбавляє можливості стягнення заборгованості за кредитним договором або можливості звернення стягнення на відповідний предмет іпотеки, а крім того можливості стягнути з позивача завдані прострочкою виконання зобов'язання збитки.

З огляду на вказане колегія вважає безпідставними доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі, про порушення його прав, як стягувача та кредитора за кредитним договором від 03.10.2006 р. № КП-498/1 980 та іпотечним договором від 14.11.2006р. №1-498 укладеними між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк".

Посилання відповідача про те, що предметом спору по даній справі є дійсність іпотечного договору від 14.11.2006р. №1-498, тоді як суд заборонив відповідачу вчиняти дії також і за кредитним договором від 03.10.2006 р. № КП-498/1 980, оскільки як свідчить матеріали справи зазначений іпотечний договір сторони уклади з метою забезпеченням виконання зобов’язання за вказаним кредитним договором.

Зазначене свідчить про правомірність та обґрунтованість висновків господарського суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі, а отже про наявність та достатність передбачених законом (ст. 66, 67 ГПК України) правових підстав для застосування у даній справі заходів забезпечення позову у вигляді заборони відступати право вимоги по зобов'язанням за кредитним договором від 03.10.2006 р. № КП-498/1 980, укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк" та іпотечним договором від 14.11.2006р. №1-498 укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк", та передавати документи з інформацією стосовно позивача третій особі; передавати третім особам кредитну справу відносно кредитного договору від 03.10.2006р. № КП-498/1-980, укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк".

За таких обставин, оскаржувана ухвала господарського суду щодо вжиття судом заходів з забезпечення позову є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін.

В частині прохання про припинення дій ПАТ "Земельний банк" пов'язаних з передачею прав вимоги за кредитним договором від 03.10.2006р. №КП-498/1-980, укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк" та Іпотечним договором від 14.11.2006р. №1-498 укладеним між ВАТ "Шляхово-будівельне управління № 41" та ПАТ "Земельний банк" заява позивача правомірно була залишена судом без задоволення у зв'язку із невідповідністю даного заходу забезпечення вичерпному переліку заходів позову, що передбачені Законом (ст. 66 ГПК України).

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги відповідача про скасування заходів з забезпечення позову позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв’язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів порушення його прав, як стягувача та кредитора, тоді як обраний судом вид та спосіб забезпечення позову не є суттєвими обмеженнями для відповідача, оскільки жодним чином не заважає веденню ним власної господарської діяльності і не позбавляє можливості стягнення заборгованості за кредитним договором або можливості звернення стягнення на відповідний предмет іпотеки, а крім того можливості стягнути з позивача завдані прострочкою виконання зобов'язання збитки.

Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Земельний Банк", м. Харків залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 01.08.11 р. по справі № 5023/5852/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 23.09.2011 р.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

судді Плахов О.В.

Кравець Т.В.