Постанова № 18549236, 19.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2011 р. Справа № 5023/2398/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В.,

суддя Бородіна Л.І. ,

суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Сиротніковій Я.Є.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. дов., ОСОБА_2.- дов. (після перерви не зявився),

відповідача ОСОБА_3.- дов., ОСОБА_4.- дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», м. Харків, (№ 2650Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2011р. по справі № 5023/2398/11,

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків,

до Національного наукового центру «Харківський фізіко-технічний інститут»,м. Харків,

про стягнення 172998,47 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, КП «Харківські теплові мережі», у квітні 2011 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», 172998,47 грн. заборгованості за невиконання договірних зобовязань та понесених позивачем судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2011 р. (суддя Смирнова О.В.) позов задоволено. Стягнуто з Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»на користь КП «Харківські теплові мережі»172998,47 грн. заборгованості, 1729,98 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 14.06.2011р. у справі № 5023/2398/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права.

Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що він не отримував спірні послуги від позивача, оскільки у спірний період такі послуги отримував від АК «Харківобленерго».

Позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що його вимоги заявлені на підставі чинного між сторонами договору та підтверджені належними доказами. Позивач стверджує, що нарахування спірних сум, які здійснювалися саме по трьом параметрам (передача електричної енергії, втрати електроенергії та КРЕ), передбачено умовами укладеного між сторонами договору, відповідачем у попередніх періодах такі суми визнавались та сплачувались без заперечень.

У судовому засіданні 12.09.2011р. було оголошено перерву до 15.09.2011р., в межах якої сторонами надані додаткові обгрунтовані пояснення та докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом, та не заперечується сторонами, 01.08.2008 р. між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі», основним споживачем, та Національним науковим центром «Харківський фізико-технічний інститут», субспоживачем, укладено договір № 611440, у відповідності до умов якого основний споживач зобовязався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу до використання, а субспоживач, в свою чергу, вчасно сплачувати за використання електричних мереж, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до п.7.5 договору оплата використання електричних мереж та послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії проводяться шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок основного споживача протягом 5-ти календарних днів з моменту одержання платіжного документу, який субспоживач зобовязаний отримати самостійно з 5 по 10 число місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.7.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.10.6 цей договір набирає чинність з 01.08.2008 р. і діє до 31.12.2008 р. та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

01.05.2010 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2, згідно з якою договір вважається таким, що припинив свою дію з 01.05.2010 р.

Як вбачається із пояснень позивача та підтверджено матеріалами справи, між сторонами не існувало неузгодженостей щодо виконання своїх зобовязань за договором, за весь час дії договору (окрім спірного періоду) підписувались акти виконаних робіт та здійснювалась оплата виконаних робіт.

Однак, направлені на адресу відповідача акти виконаних робіт за лютий-квітень 2010 р. відповідачем відписані з запереченнями.

Як вбачається із спірних актів виконаних робіт, позивач виконав свої зобовязання належним чином, виконавши роботи на загальну суму 230377,23 грн., проте, відповідач порушуючи умови договору, свої зобовязання щодо оплати здійснив частково, внаслідок чого у нього, за даними позивача, виникла заборгованість у розмірі 172998,47 грн., яка до цього часу не погашена, та яка і була заявлена до стягнення.

Суд першої інстанції, з урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 525, 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 172998,47 грн.

Колегія судів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції цілком обгрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача оскільки суми боргу заявлені за період дії договору, та підтверджені актами виконаних робіт, в яких зазначені послуги та їх вартість (тарифи), що передбачені умовами укладеного між сторонами договору.

Щодо посилання відповідача на те, що він не отримував спірні послуги від позивача, оскільки такі послуги (щодо транспортування та втрати електроенергії) відповідач отримував від АК «Харківобленерго», колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає такі послуги безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами, оскільки, як встановлено вище, спірні послуги передбачені умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору, в той час як умови договору, що укладений між відповідачем та АК «Харківобленерго»стосується лише постачання електроенергії.

Колегією суддів досліджені надані відповідачем платіжні доручення про оплату грошових сум АК Харківобленерго»та рахунки про оплату за спірний період, з яких не вбачається, що відповідачем на рахунок цієї організації здійснювалась оплата за спірні послуги (зазначено про оплату за використання електроенергії, тоді як предметом стягнення у даній сплаті є стягнення боргу за передачу (транспортування електроенергії, втрати електроенергії, КРЕ).

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, посилання відповідача на те, що він не має підстав для оплати послуг з транспортування електричної енергії і втрат в трансформаторах, і мережах, є таким, що не відповідає дійсності, оскільки зобовязання по сплаті прямо закріплені в п. 1.1 договору № 611440 від 01.08.2008р. Крім того, на протязі дії договору відповідач вів активне листування з приводу договірних відносин, проте жодного разу не звернувся до позивача з обґрунтованою пропозицією про внесення змін до договору та не звернувся до суду з позовною заявою про внесення змін до договору, а тому, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо того, що у спірний період договір діяв в тій редакції, яка була погоджена сторонами.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2011р. по справі № 5023/2398/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2011 р. по справі № 5023/2398/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Шевель О.В.

суддя Бородіна Л.І.

суддя Хачатрян В.С.

повний текст постанови складено 20 вересня 2011 року