Постанова № 18549208, 16.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2011 р. Справа № 5023/5513/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. № 14/2340 від 19.07.11р.)

ОСОБА_2 (дов. № 14/2149 від 07.07.11р.)

відповідача ОСОБА_3. (дов. № 0501 від 19.05.11р.)

Поліщука С.І. (директор)

ОСОБА_4 (дов. № 126 від 20.06.11 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "АСПО-1" ТОВ, м. Харків (вх. № 3400 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 20.07.11 р. у справі № 5023/5513/11

за позовом ВАТ "Запорізький абразивний комбінат", м. Запоріжжя

до Науково-виробниче підприємство "АСПО-1" ТОВ, м. Харків

про стягнення 40034,80 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.07.2011 р. у справі № 5023/5513/11 (суддя Жигалкін І.П.) повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ НВП “АСПО-1”ТОВ з доданими до неї документами. Позов ПАТ “Запорізький абразивний комбінат” задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму 40034,80 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 400,35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові ПАТ “Запорізький абразивний комбінат” відмовити, зустрічний позов задовольнити, покласти судові витрати на позивача. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про розірвання договору між сторонами та стягнув кошти по дійсному договору. На думку заявника скарги, не відповідають обставинам справи висновки суду про наявність під час виконання договору прострочення боржника. Відповідач вважає, що у даному випадку позивач, який має заявлений намір відмовитися від договору, зобовязаний відшкодувати відповідачу витрати, які були понесені стороною фактично у звязку з виконанням договору. Також відповідач вказує на те, що в процесі виконання договору підряду виникла необхідність проведення додаткових робіт, яка прямо була передбачена в п.1.4 договору підряду та про необхідність проведення яких відповідач письмово попереджав замовника та отримував від нього згоду на їх виконання. Відповідач також зазначає, що інформував замовника про обставини, що можуть вплинути на виконання підряду, та ставилися до нього вимоги, необхідні для виконання договору підряду. Однак, впродовж 2008,2009,2010 років замовник так і не надав вихідні дані, необхідні для виконання умов договору, що призвело до неможливості у цей період належно виконувати відповідачу свої умови за договором. Відповідач вважає, що всім вищезазначеним обставинам суд першої інстанції не надав вірної оцінки, в звязку з чим прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Крім того, відповідач звертався до суду з зустрічним позовом до позивача про стягнення збитків, однак цей позов не був прийнятий судом до спільного розгляду, чим, на його думку, були порушені права відповідача на судовий захист.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає рішення законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні 30 серпня 2011 року оголошено перерву до 08 вересня 2011 року. .

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивач, публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «АСПО-1», суми попередньої оплати в розмірі 40 034,80 грн. на підставі ст.ст. 220, 224, 225 Господарського кодексу України.

09.09.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 79 на виконання проектно-вишукувальних робіт.

Відповідно до п. 1.1. договору, відповідачем взято на себе зобов'язання виконати робочій проект добудови їдальні б/в «Світла»по бульвару Старшинова, 1 в м. Феодосія.

Відповідно до п.1.7. договору, строк здачі робіт виконавцем 3 місяці після перерахування авансу та отримання всіх вихідних даних для проектування.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що він діє до виконання сторонами умов Договору.

Згідно завдання на проектування відповідач повинен був виконати проект двоповерхового добудованого блоку до існуючої їдальні для розташування на 1-му поверсі зали приймання їжі на 80 п. місць, на 2-му поверсі та у підвалі гральної зали для відпочиваючих б/в «Світла»відповідно до розробленого ескізного проекту. Існуюча літня веранда на 150 місць повинна бути ліквідована.

Інженерне забезпечення від існуючих мереж їдальні, опалення та гаряче водопостачання від існуючих мереж їдальні, підключених до існуючої котельної на природному І газі. Проект виконувався у скороченому обсязі без технології.

Відповідно до п. 2.1. та п. 2.2. договору позивач платіжним дорученням № 470 від 15.09.2008 р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 40 034,80 грн. у якості попередньої оплати (а.с.15). Факт отримання авансу відповідачем не оспорюється.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору № 79 від 09.09.2008 року на виконання проектно вишукувальних робіт від 01 березня 2009 року, сторони відповідно до п. 1 домовилися в звязку з затримкою отримання вихідних даних по прибудові столової б/в «Світла»по бульвару Старшино ва, 1 в м. Феодосія, строк дії договору продовжується до 30.05.2009 року.

Згідно додаткової угоди № 2 до договору № 79 від 09.09.2008 року на виконання проектно вишукувальних робіт від 30 травня 2009 року, сторони відповідно до п. 1 домовилися в звязку з затримкою отримання вихідних даних по прибудові столової б/в «Світла»по бульвару Старшино ва, 1 в м. Феодосія, строк дії договору продовжується до 31.12.2009 року.

Листом від 18.05.2010р. № 19/1399 позивач повідомив відповідача про те, що прийнято рішення, що будівлю добудови виконувати без підвалу та без відкритих терас по всіх поверхах.

Станом на 21.04.2011р. зобов'язання по виконанню робочого проекту відповідачем залишалося не виконаним.

Листом від 01.05.2011р. № 14/1260 від 26.04.2011р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору.

Листами № 14/1260 від 26.04.2011р. та № 14/1529 від 20.05.2011р. відповідачеві було запропоновано повернути суму попередньої оплати.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем сума авансу повернута не була.

Оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Однак, з такими висновками колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

На підставі ч.3 ст. 849 ЦК України, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Однак в силу вимог статей 612, 613 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до п.1.7. договору, строк здачі робіт виконавцем 3 місяці після перерахування авансу та отримання всіх вихідних даних для проектування. Із матеріалів справи вбачається, що позивач платіжним дорученням № 470 від 15.09.2008 р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 40 034,80 грн. у якості попередньої оплати (а.с.15), що не заперечується сторонами.

Відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням надати вихідні дані, необхідні для початку проектування, про що свідчить переписка між сторонами: лист за вих. № 151 від 03 серпня 2009 року (а.с.107), (а.с.130). Так, в листі за вих. № 325 від 18 листопада 2008 року відповідач зазначає, що йому повинні бути передані вихідні дані для проектування, відповідно до Додатку «Г»ДБН А.2.2-3-2004: (акт вибору майданчика будівництва, рішення міськради про дозвіл на проектування, архітектурно планіровочне завдання, висновок санепідстанції, технічні умови МЧС, технічні умови інспекції з енергозбереження, технічні умови на приєднання до інженерних мереж (водопровід, каналізація, електропостачання, теплопостачання), звіт про геодезичні вишукування. (а.с.127).

Слід зазначити, що листом позивача №19/4758 від 26 листопада 2008 року був збільшений обєм проектних робіт, порівняно з первісним завданням та зазначено, що склад робочого проекту, безумовно, повинен відповідати вимогам ДБН А.2.2-3-2004 та включати розділи інженерному забезпеченню: опаленню, вентиляції, водопостачанню, каналізації, електрообладнанню, електроосвітленню, захисту від блискавки, протипожежні заходи, кондиціонування необхідно передбачити на 1,2 поверхах та в підвалі, застосовуючи індивідуальні установки для кожного поверху (а.с. 128).

Відповідач в листі за вих. № 29 від 25 лютого 2010 року зазначив, що оскільки замовником був збільшений обєм робіт, в процесі отримання ним вихідних даних для проектування, виникла необхідність в розробці технічного висновку по стан основних будівельних конструкцій будівель та споруд базі відпочинку, яке було виконано підприємством без укладення додаткової угоди до договору.

Листом від 18.05.2010р. № 19/1399 позивач повідомив відповідача про те, що прийнято рішення, що будівлю добудови виконувати без підвалу та без відкритих терас по всіх поверхах.

Тобто умови завдання на проектування були знову змінені позивачем.

При цьому, відповідачем частково виконувались роботи за договором.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачем були погоджені та направлені відповідачеві для подальшої розробки проекту фасаду прибудови до столової б/в «Світла»у м. Феодосія (лист №19/1722 від 09.06.2010 року).

Крім того, відповідачем були виконані: обстеження обєкту в натурі; технічний висновок про стан будівельних конструкцій всіх споруд б/в «Світла»для зміни цільового призначення земельної ділянки та отримання права замовника на реконструкцію, виконані теплотехнічні та електротехнічні розрахунки проектованої споруди для отримання технічних умов для проектування, виконані архітектурні креслення прибудови (в кількох варіантах) та погоджені з позивачем. (а.с. 39-62, 106-108, 110 -118,120, а.с.122).

Колегія суддів приходить до висновку, що саме з вини позивача затримувалось надання вихідних даних, в звязку з чим укладались додаткові угоди до договору, якими продовжувався строк дії договору. із листів відповідача за вих. № 32 від 04 березня 2011 року та вих. № 81 від 05 травня 2011 року вбачається, що вихідні дані, необхідні відповідачу для початку проектування, були остаточно передані позивачем лише 25 лютого 2011 року.

Надалі, листом № 14/1260 від 26.04.2011 року позивач повідомив відповідача про те, що вважає договір № 79 від 09.09.2008 року розірваним з 01.05.2011 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач має відшкодувати позивачу збитки у розмірі сплаченого авансу у зв'язку із невиконанням у визначені строки передбачених договором № 79 від 09.09.2008 року робіт.

Відповідно до ч.2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, факт протиправної поведінки відповідача, безпосередній причинний звязок між його поведінкою і заподіянням збитків та їх розмір.

Згідно діючого законодавства (ст.ст. 614, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 226 Господарського кодексу України), для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобовязання; 2) збитки; 3) причинний звязок між порушенням зобовязання та збитками; 4) вина.

Але позивачем не доведено ні порушення зобовязання з боку відповідача, ні невжиття відповідачем необхідних заходів щодо запобіганню збиткам, що означає неможливість наявності причинного звязку між відсутнім порушенням зобовязання з боку відповідача та збитками позивача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що позовні вимоги позивача безпідставні та недоведені, тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий та передчасний висновок про задоволення позовних вимог, оскільки не зясував причини невиконання умов договору з боку позивача, ухилення позивача від виконання його договірних зобовязань і не дав належної оцінки представленим сторонами доказам в їх сукупності.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що в свою чергу підтверджується вищевказаним.

Що стосується висновків господарського суду першої інстанції щодо відмови у прийнятті зустрічного позову, суд вважає їх законними та такими, що узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає. До того ж, вимоги апеляційної скарги про задоволення зустрічного позову в даному випадку взагалі не мають правових підстав.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2011 року по справі № 5023/5513/11 скасуванню в частині задоволення первісного позову, оскільки в його задоволенні слід відмовити. В іншій частині відмови в прийнятті зустрічного позову, рішення господарського суду слід залишити без змін

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "АСПО-1" ТОВ, м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2011 року по справі №5023/5513/11 в частині задоволення первісного позову ПАТ "Запорізький абразивний комбінат", м. Запоріжжя до Науково-виробничого підприємства "АСПО-1" ТОВ, м. Харків скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" (69014, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 44, п/р 2600139300016 в ПАТ «Діамант банк»в м. Києві, МФО 320854, код 00222226) на користь Науково-виробничого підприємства "АСПО-1" ТОВ (61023, м. Харків, вул.. Сумська, 77/79, к. 148, р/р 260033001315 у ХФ АТ ВАБанк, МФО 350620, м. Харків, код 22646760) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 201,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано13 вересня 2011 року