Постанова № 18549125, 12.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2011 р. Справа № 18/1306/11 (н.р.22/43)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ (вх. № 3437 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 05.07.11 р. у справі № 18/1306/11 (н.р 18/1306/11

за позовом Приватного підприємства "Полагропром", м. Полтава

до 1)Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

2) Споживчого товариства "Ранок" м. Зіньків, Полтавська область

про стягнення 20 218,99 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Полагропром", м. Полтава

про визнання недійсним договору поставки, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Приватне підприємство “Полагропром”, м. Полтава звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з 1-го відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 12957,21 грн. боргу, 6528,60 грн. штрафу, 501,30 грн. річних, 131,88 грн. інфляційних, а також судові витрати по справі. Крім того, просив суд стягнути з 2-го відповідача Споживчого товариства “Ранок” на свою користь суму боргу в розмірі 100,00 грн.

1-й відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору поставки від 22.08.08р., укладеного між позивачем та 1-м відповідачем.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.07.2011 р. у справі № 18/1306/11 (суддя Тимошенко К.В.) первісний позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України. В зустрічному позові відмовлено за необґрунтованістю та безпідставністю.

1-й відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи, просить рішення господарського суду Полтавської області від 05.07.2011 р. частково скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір поставки від 22.08.08р., укладений між позивачем та 1-м відповідачем. При цьому зазначає про те, що суд першої інстанції неправомірно вирішив в рішенні питання щодо залишення первісних позовних вимог без розгляду, вважає, що в даному конкретному випадку суд повинен був постановити ухвалу; зазначає про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій в звязку із спливом строку позовної давності. Крім того, вважає договір поставки від 22.08.2008 р. недійсним, посилаючись на те, що при укладенні спірного договору поставки сторонами не узгоджено істотні умови договору, а також на те, що від імені ПП "Полагропром" договір поставки підписано особою, яка не мала обсягу необхідної цивільної дієздатності.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Полтавської області від 05.07.2011р. залишити без змін. Вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства.

Позивач в судове засідання апеляційної скарги не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоч а був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

1-й відповідач в судове засідання не зявився, але надіслав телеграму, в якій просив розгляд справи відкласти в звязку з перебуванням у відпустці.

2-й відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався.

Колегія суддів залишає надане 1-м відповідачем клопотання без задоволення, оскільки заявником не аргументовано та не представлено належних документальних доказів поважності причин щодо неможливості забезпечити явку представника у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких інших документів або додаткових пояснень щодо суті спору 1-м відповідачем не надано. До того ж, відповідач був не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів неможливості такої заміни 1-м відповідачем також не представлено.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами , до того, ж ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 р. сторони попереджено, що в разі неявки представників сторін, справа може бути розглянута без їх участі.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Полагропром», звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 12957,21 грн. боргу, 6528,60 грн. штрафу, 501,30 грн. річних, 131,88 грн. інфляційних, мотивуючи свої вимоги тим, що 1-й відповідач в порушення умов договору поставки № ЗП-0064/08 від 22.08.08 р. неналежним чином виконав свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати товару. Крім того, позивач просив суд стягнути з 2-го відповідача Споживчого товариства “Ранок” на свою користь суму боргу в розмірі 100,00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.06.2010 року по справі № 22/43 позов було задоволено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено з посиланням на те, що рішення було прийнято за відсутністю 1-го відповідача ПП ОСОБА_1, а також в звязку з недоведеністю позивачем факту отримання відповідачем товару за договором поставки № ЗП-0064/08 від 22.08.08 р.

П остановою Вищого господарського суду України від 31.03.2011р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2011р. та рішення господарського суду Полтавської області від 10.06.2010р. скасовано і справу № 22/43 передано на новий розгляд. Постанова мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, обмежившись висновком про відсутність довіреності на одержання товару відповідачем, не зясував обставин, повязаних з видачею видаткових накладних на одержання товару ПП ОСОБА_1 та прибуткових касових ордерів про часткову оплату товару покупцем.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.05.2011р. розгляд справи призначено на 31.05.2011 р. та зобовязано позивача надати до суду докладне документальне обґрунтування позовних вимог, зокрема докази отримання відповідачем ПП ОСОБА_1 товару по видатковим накладним, оригінали цих накладних, оригінали довіреностей на отримання товару, оригінали прибуткових ордерів.

Крім того, ПП ОСОБА_1 звернулась з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору поставки від 22.08.2008 р., укладеним між сторонами по справі.

Ухвалою господарського суду від 31.05.2011 р. зустрічна позовна заява була прийнята до розгляду та призначена для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 18/1306/11.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.07.2011 р. первісний позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, оскільки позивач вимоги ухвал суду не виконав, витребуваних судом матеріалів не надав, про наявність поважних причин неподання вказаних матеріалів суду не повідомив. При цьому, витребувані судом матеріали, зокрема, довіреності на отримання товару, суд першої інстанції визнав необхідними для вирішення спору. Крім цього, судом взято до уваги, що ухвалами господарського суду Полтавської області від 10.05.2011р., від 31.05.2011р. та від 07.06.2011р. явку представників сторін було визнано обов'язковою. Проте, представник позивача за первісним позовом жодного разу не з'явився в судове засідання.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК України) господарський суд першої інстанції повинен був мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи без поважних причин чи не направив свого представника в засідання господарського суду.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд першої інстанції був зобовязаний зясувати причини невиконання його вимог позивачем і обєктивно оцінити їх поважність. У разі неподання витребуваних судом документів суд вправі залишити позов без розгляду, тільки якщо це перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного судового спору є вимога постачальника про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів та інфляційних сум, 3% річних і штрафу з ПП ОСОБА_1 у звязку з порушенням зобовязання з оплати за одержаний товар за договором поставки і виникнення відповідальності в поручителя на підставі договору поруки.

При цьому позивачем в обґрунтування позовних вимог та на підтвердження факту поставки товару були надані копія договору поставки від 22.08.2008 р. та копія договору поруки, розрахунок ціни позову, видаткові накладні, копії прибуткових ордерів, інші документи.

Слід зазначити, що при першому розгляді справи як в суді першої інстанції, так і в апеляційній та касаційній інстанціях справа була вирішена за наявними в справі документами, в звязку з чим колегія суддів вважає, що відсутність зазначених місцевим господарським судом документів не є перешкодою вирішення спору по суті.

До того ж, вказівки Вищого господарського суду України стосуються того, що господарський суд мав зясувати обставини справи повязані з видачею видаткових накладних на одержання товару ПП ОСОБА_1 та прибуткових касових ордерів про часткову оплату товару покупцем і надати вказаним документам, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідну оцінку.

Отже, на підставі вищевикладеного, у суду першої інстанції відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України не було підстав для залишення позову без розгляду та всупереч вимогам процесуального права місцевим господарським судом позовні вимоги Приватного підприємства "Полагропром" не були розглянуті по суті, в звязку з чим рішення господарського суду від 05.07.2011 р. в частині залишення первісного позову без розгляду підлягає скасуванню.

Як свідчать матеріали справи, 22.08.2008 р. між сторонами укладено договір поставки товару № ЗП-0064/08, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобовязався поставляти та передавати у власність покупця товар, відповідно до накладних, які є невідємною частиною даного договору, а покупець (1-й відповідач) зобовязався приймати цей товар та оплачувати його на умовах і в порядку, визначеному даним договором.

Як зазначав при зверненні до господарського суду позивач, на виконання умов договору ним за видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (аркуш справи 23-46, том 1) поставлено відповідачу певний товар, за який 1-й відповідач, всупереч умов договору, розрахувався з позивачем лише частково, внаслідок чого у 1-го відповідача перед позивачем утворилася заборгованість на суму 13057,21 грн., несплата якої стала однією з підстав для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Крім того, матеріали справи також свідчать про те, що між позивачем та 2-м відповідачем укладено договір поруки від 01.09.08 р., відповідно до умов якого 2-й відповідач поручився солідарно відповідати перед позивачем за виконання 1-м відповідачем зобов'язань за договором поставки № ЗП-0064/08 від 22.08.08 р. на суму 3000 грн.

З посиланням на зазначений договір, а так само на факт невиконання 1-м відповідачем своїх зобовязань за договором поставки, позивач при зверненні до суду також просив стягнути з поручителя 2-го відповідача, 100 грн. заборгованості.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому згідно п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, наявність чи відсутність будь-яких зобовязань сторін підтверджується первинними документами договором, накладними, рахунками, тощо.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, підставою здійснення поставки продукції є видаткові накладні.

При цьому відповідно до пункту 11 Інструкції про порядок приймання продукції вирбничо-технічного призначення і товарі народного споживання па кількості ( П-6), приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача ( покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб.

Відпуск товарно - матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачей (покупців). Доручення на отримання цінностей є первинним документом, у якому зафіксовано рішення керівника підприємства про уповноваження конкретну особу отримати для підприємства по переліку та у відповідній кількості товарно - матеріальні цінності. Без доручення не може бути виписаний або підписаний інший первинний документ - накладна, яка є дозволом для здійснення господарської операції по видачі цінностей і яка відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачені обовязкові реквізити первинних документів, зокрема: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такий самий перелік реквізитів містить також і п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88.

Як свідчать надані позивачем видаткові накладні (аркуш справи 23-46, том 1), отримувачами товару за ними є не 1-й відповідач ФОП ОСОБА_1, а невідомі особи, зокрема Голобурда, Кирик, Петрова та інші.

Доказів уповноваження ФОП ОСОБА_1 зазначених осіб на отримання від позивача товару матеріали справи не містять, та позивачем суду не надані. Також підпис осіб на вказаних видаткових накладних не завірений печаткою ФОП ОСОБА_1

Отже, видаткові накладні не є доказом отримання товару саме 1-м відповідачем.

Надані копії прибутково-касових ордерів (аркуш справи 15-22, том 1) колегія суддів не приймає в якості належних доказів проведення 1-м відповідачем часткової оплати товару та наявності боргу у 1-го відповідача в сумі 12957,21 грн. за договором поставки № ЗП-0064/08 від 22.08.2008 р. по вказаним накладним, оскільки зазначені прибутково-касові ордери не відповідають вимогам Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (із змінами від 10.08.2005 р., 13.12.2006 р., 29.04.2009 р.).

Так, згідно п. 3.1 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (із змінами від 10.08.2005 р., 13.12.2006 р., 29.04.2009 р.) касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення товарів, надання послуг, отримання (повернення готівкових коштів).

Відповідно до п. 3.3 Положення приймання готівки в каси проводиться головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитка печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписом головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Однак, надані позивачем копії прибутково-касових ордерів взагалі не засвідчені підписом головного бухгалтера або особою, уповноваженою керівником підприємства.

За таких обставин, позивач не надав до суду належних доказів на підтвердження поставки товару у повному обсязі та наявності у відповідача заборгованості в розмірі 12957,21 грн. за договором поставки № ЗП-0064/08 від 22.08.2008 р.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з 1-го відповідача пені, інфляційних та 3% річних, а також стягнення з 2-го відповідача суми боргу в розмірі 100,00 грн. за договором поруки, колегія суддів вважає їх безпідставними в звязку з недоведеністю факту порушення 1-м відповідачем умов укладеного договору поставки.

На підставі викладених обставин, колегія суддів вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що 1-й відповідач звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору поставки від 22.08.2008 р. в звязку з відсутністю в договорі істотних умов, а також з посиланням на те, що вказаний договір підписано невідомою особою, оскільки підпис директора Запорізької філії ПП «Полагропром»ОСОБА_2 на договорі поставки відрізняється від його підпису на договорі поруки від 01.09.2008 р.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_1 не доведено наявності підстав для визнання договору поставки № ЗП-0064/08 від 22.08.2008 р. недійсним.

З висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог колегія суддів погоджується та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Аналогічно ст.20 ГК України передбачає можливість визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом з метою захисту прав і законних інтересів суб'єкта господарювання.

Отже, господарський договір, в тому числі спірний договір може бути визнаний за наявності двох умов: перша це порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача; друга це наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Втім позивач за зустрічним позовом, ФОП ОСОБА_1, ані в місцевому господарському суді, ані в суді апеляційної інстанції не довів, яким чином його права та/або інтереси порушуються спірним правочином. Відсутні в матеріалах справи й інші докази, які б могли б привести суд до висновку про наявність таких порушень прав, інтересів позивача.

В даному випадку зміст договору не суперечить діючому законодавству, сторони при його укладенні дійшли згоди стосовно всіх істотних умов договору. Разом з цим колегія суддів також звертає увагу, що договір, в якому відсутні істотні умови договору є неукладеним, а неукладений договір не може бути визнаний недійсним.

Відповідно до вимог статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлене законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частин 1, 2, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити діючому законодавству, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зі змісту статей 639, 657 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі, зокрема і договір поставки. Згідно частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Матеріалами справи підтверджено, що договір поставки укладено в письмовій формі, з боку позивача підписаний ОСОБА_2 на підставі доручення ПП «Полагропром», який згідно із преамбулою договору поставки діє від імені Запорізької філії ПП «Полагропром» згідно положення про філію.

Посилання ФОП ОСОБА_1 на те, що договір поставки від імені ПП «Полагропром» підписано невідомою особою, оскільки підпис директора Запорізької філії ПП «Полагропром»ОСОБА_2 на договорі поставки відрізняється від його підпису на договорі поруки від 01.09.2008 р., є припущенням, яке належними доказами не підтверджено, а тому до уваги колегією суддів не приймається.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обох необхідних умов для визнання договору недійсним (порушення права, інтересу позивача та порушення норми закону), а отже і про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 05.07.11 у справі № 18/1306/11 (н.р. 22/43) в частині залишення первісного позову без розгляду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Полагропром", м. Полтава.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Полагропром" (36024, м. Полтава, вул. Н.Базар, 2, р/р 26000710000226, МФО 351016 в ХОФ АКБ УСБ в м. Полтава, код 23810475) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 101,00 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписаний 12.09.2011р.