Постанова № 18549034, 07.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 року Справа № 5023/3851/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі – Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

третя особа –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача –Управління освіти адміністрації Ленінського району Харківської міської ради, м. Харків (вх. № 3317Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від "15" червня 2011 року по справі № 5023/3851/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківпроменерго”, м. Харків

до Управління освіти адміністрації Ленінського району Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на стороні відповідача –Головне управління Державного казначейства України у Харківській області

про стягнення 12593,67 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Харківпроменерго”, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Управління освіти адміністрації Ленінського району Харківської міської ради, заборгованості за договором підряду № 487/1 від 10 грудня 2010 року в сумі 12037,20 грн., інфляційних за період прострочення з 18.12.10 р. по 31.03.11 р. в сумі 440,72 грн. та трьох відсотків річних від простроченої суми за період прострочення з 18.12.10 р. по 13.04.11 р. в сумі 115,75 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 червня 2011 року (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління освіти адміністрації Ленінського району Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго" заборгованість за договором підряду № 487/1 від 10.12.10 р. в сумі 12037,20 грн., інфляційні за період з 18.12.10 р. по 31.03.11 р. в сумі 440,72 грн., три відсотки річних за період з 18.12.10 р. по 13.04.11 р. в сумі 115,75 грн., державне мито в сумі 125,94 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15 червня 2011 року по справі № 5023/3851/11 та прийняти нове рішення. В своїй апеляційній скарзі Управління освіти адміністрації Ленінського району Харківської міської ради просить задовольнити вимоги відповідача та стягнути з відповідача державне мито за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів, зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі помилково зазначив себе позивачем, а позивача відповідачем.

Представники сторін не скористалися своїм правом брати участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає, що справа може бути розглянута без участі представників сторін за наявними матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом Харківської області, 10 грудня 2010 року між Управлінням освіти адміністрації Ленінського району Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківпроменерго»було укладено договір підряду № 487/1 (аркуші справи 10-14).

Приписами статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу по замовленню іншої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до умов договору замовник (відповідач у справі) доручає, а підрядник (позивач у справі) зобов’язується в межах договірної ціни виконати проект, встановити вузли обліку теплової енергії та провести пуско-налагоджувальні роботи (пункт 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору визначено, що розташування об’єкта ДНЗ № 62 –м. Харків, вул. Скорохода,8.

Договором передбачено, що договірна ціна – «тверда договірна ціна», є невід’ємною частиною договору і складає 12037,20 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2006,20 грн. (пункт 2.1. договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата робіт за даним договором здійснюється за фактом виконаних робіт, після підписання відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок підрядника.

          Згідно з пунктом 8.1 договору сторони узгодили, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися із урахуванням положень загальних умов на підставі: актів виконаних робіт КБ-2в.

          Пунктом 8.2 зазначеного договору передбачено, що підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику (протягом трьох днів після виконання робіт; за три дні до завершення звітного періоду, тощо).

Замовник зобов’язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом семи днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом семи днів з дня підписання документів замовником.

На виконання умов договору позивач повністю виконав роботи на загальну суму 12037,20 грн., що підтверджується копіями довідок про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року від 10 грудня 2010 року та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року форми №КБ-2в №1 від 10 грудня 2010 року на суму 5164,80 грн. та № 2 від 10 грудня 2010 року на суму 6872,40 грн.

На виконання прийнятих на себе зобов’язань, відповідно вищевказаного договору, відповідач не сплатив кошти за виконання робіт.

Таким чином, суд першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 12037,20 грн.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вставлено договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невиконання з боку відповідача зобов’язань за вказаним договором з оплати виконаних робіт є порушенням умов договору та вимог пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, яким встановлено, що суб’єкти господарювання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; і, відповідно, є порушенням норм пункту 1 статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На думку колегії суддів, приймаючи оскаржене рішення, господарським судом дана належна оцінка доказам по справі і заборгованість відповідача повністю підтверджується матеріалами справи.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання .

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив, виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем нараховано до стягнення 440,72 грн. інфляційних за період з 18.12.2010 року по 31.03.2011 року та 115,75 грн. –три відсотка річних за період з 18.12.2010 року по 13.04.2011 року.

Наведені в сукупності вищевказані обставини дають підстави колегії суддів погодитись з висновками суду першої інстанції проте, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 12037,20 грн. основного боргу, 440,72 грн. інфляційних нарахувань, 115,75 грн. трьох відсотків річних обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Викладені вище висновки господарського суду Харківської області, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення від 15 червня 2011 року, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління освіти адміністрації Ленінського району Харківської міської ради, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15 червня 2011 року по справі № 5023/3851/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

суддя С.В. Барбашова

суддя А.М. Білецька

Повний текст постанови підписаний 05 вересня 2011 року.