Постанова № 18549006, 06.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2011 р. Справа № 5023/2572/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 06/1892 від 17.05.2011р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", м. Харків (вх. № 2543 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011р. у справі № 5023/2572/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків

до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", м. Харків

про стягнення 5559,09 грн.., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2011р. по справі № 5023/2572/11 (суддя Смірнова О.В.) позовні вимоги задоволені повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 5559,09 грн. боргу, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011р. по справі № 5023/2572/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково на суму 3059,09 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що до прийняття рішення ним було сплачено позивачеві 2500,00 грн. боргу. На підтвердження цього факту відповідач надав до апеляційної скарги платіжні доручення № 257 від 10.05.2011р. на суму 1500,00 грн. та № 343 від 26.05.2011р. на суму 1000,00 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи неявку представника відповідача, надане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку її розгляду, а також необхідність надання сторонами додаткових доказів по справі, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2011р. продовжено строк розгляду справи поза межами строків, визначених ст. 69 ГПК України, на 15 днів з 25.08.2011р. по 08.09.2011р., а розгляд справи відкладено на 01.09.2011р. об 11:30 год. Відповідача зобов'язано надати суду виписку з виписки банку щодо списання коштів з урахуванням наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 257 від 10.05.2011р. та № 343 від 26.05.2011р. Позивача зобов'язано надати суду докази отримання коштів від відповідача за Договором 52/5 від 05.01.2009р.

У судовому засіданні 01.09.2011р. на виконання вимог ухвали суду представником позивача Ніконовою О.П. супровідним листом надано докази отримання коштів від відповідача за договором 52/5 від 05.01.2009р., а саме належним чином завірені копії виписок з виписки банку від 10.05.2011р. та від 26.05.2011р. на суму 2500,00 грн.

Відповідач знову не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 01.09.2011р., хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, правову позицію відповідача викладено в апеляційній скарзі і нові докази відповідачем суду не надані, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, 05 січня 2009 року між позивачем та відповідачем у справі укладено договір № 52/5 на технічне обслуговування (ТО) засобів захисту підземного газопроводу (далі - Договір), який згідно з пунктом 8.2. Договору пролонгується з кожним наступним роком.

Даний договір у відповідності з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За приписами статті 901 Цивільного кодексу України у договорі про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 1.1. Договору позивач за завданням відповідача зобовязується проводити технічне обслуговування засобів електрохімзахисту підземного газопроводу відповідно до вимог "Правил безпеки систем газопостачання України", а відповідач зобовязується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно з розділом 2 Договору вартість робіт по договору визначається видом і кількістю газового устаткування та складає 5165,21 грн., у тому числі ПДВ 860,87 грн.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що відповідач оплачує позивачу вартість робіт з ТО на підставі акту виконаних робіт, підписаного представниками сторін і пред'явлених платіжних документів, до 10 числа наступного за звітним місяця.

Пунктом 5.2. Договору сторони обумовили, що вартість робіт із заміни вузлів і деталей обладнання електрохімзахисту не входить у суму договору і оплачується відповідачем на підставі складеного акту додаткового обстеження підписаного сторонами.

В силу приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні, встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, яке в силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В ході з'ясування обставин справи господарським судом обґрунтовано встановлено, що наявними у справі належним чином завіреними копіями підписаних обома сторонами у справі актів здачі-приймання виконаних робіт (аркуші справи 11-23) підтверджується виконання позивачем своїх зобовязань за Договором.

На виконання умов Договору позивач на підставі двосторонніх актів здачі-приймання виконаних робіт надіслав відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг за Договором (аркуші справи 27-39), але відповідач в порушення свого обов'язку сплату вартості отриманих послуг не провів. Заборгованість на момент пред'явлення даного позову склала 5559,09 грн.

Розглянувши заявлені позивачем вимоги та проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, що господарський суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача 5559,09 грн. заборгованості, оскільки зазначені позивачем доводи та надані на їх підтвердження документальні матеріали не спростовані відповідачем в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обовязок доказування законодавчо покладений на сторони.

Звертаючись до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою відповідач в якості підстав для частково скасування рішення господарського суду Харківської області у даній справі посилається на те, що до прийняття судом даного рішення ним було сплачено позивачеві 2500,00 грн. боргу. На підтвердження цього факту відповідач надав до апеляційної скарги платіжні доручення № 257 від 10.05.2011р. на суму 1500,00 грн. та № 343 від 26.05.2011р. на суму 1000,00 грн.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2011р. позивачем надано докази отримання коштів від відповідача за договором № 52/5 від 05.01.2009р. в сумі 2500,00 грн. до прийняття господарським судом у даній справі рішення, тобто до 30.05.2011р. Вказане підтверджується належним чином завіреними копіями виписок з виписки банку від 10.05.2011р. та від 26.05.2011р. на суму 2500,00 грн.

Відповідно до пункту 3 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема скасувати рішення частково і припинити провадження у справі.

Враховуючи часткову сплату відповідачем суми боргу в розмірі 2500,00 грн. в процесі розгляду справи і до вирішення справи по суті та надані на підтвердження цього факту суду апеляційної інстанції докази, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду у даній справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача означеної суми з відповідним припиненням провадження в цій частині на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Задовольняючи частково вимоги апеляційної скарги та вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів керується положеннями частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України та вважає, що оскільки даний господарський спір виник внаслідок неправильних дій КП «Харківський вагоноремонтний завод»(саме з його вини даний спір було доведено до суду), тому витрати з державного мита по даній справі покладаються на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 47, 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 99, 101, пунктом 3 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011р. у справі № 5023/2572/11 в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 2500,00 грн. скасувати та провадження у справі в цій частині припинити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 06 вересня 2011 року.