Постанова № 18549001, 06.09.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22»серпня 2011 р. Справа №5023/3984/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі- Сиротніковій Я.Є.,

за участю представників сторін:

позивача представник ОСОБА_1, за дов. № 167-ф/11 від 01.07.2011 р.,

відповідача представник ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 08.06.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Артес-М», м. Харків, (вх.№ 3014Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. по справі №5023/3984/11,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м.Київ,

до Закритого акціонерного товариства «Артес-М», м.Харків,

про стягнення коштів у розмірі 195179,43 грн.,-

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. (суддя Прохоров С.А.) відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ЗАТ «Артес-М»на користь ТОВ «Український промисловий банк»суму заборгованості у розмірі 195179,43 грн., в тому числі: поточна та прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 172849,50 грн.; поточна та прострочена заборгованість по кредиту за нарахованими процентами та комісією за управління кредитною лінією у розмірі 20968,89 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії за управління кредитною лінією у розмірі 1361,04 грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 1951,80 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артес-М», не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неправильно визначено статус відповідача, оскільки на момент отримання кредиту 21.07.2008 р. відповідач був зареєстрований у виді закритого акціонерного товариства «Артес-М», проте, 19.07.2010 р. на підставі рішення загальних зборів акціонерів, протокол № 85, було здійснено реорганізацію ЗАТ «Артес-М»та вид товариства, який був змінений на товариство з обмеженою відповідальністю.

Окрім того, апелянт вважає, що позивач не мав з 21.01.2010 р. правових підстав для нарахування процентів за кредитним договором та штрафних санкцій по всіх видах заборгованості банку, оскільки стосовно ТОВ «Український промисловий Банк»його засновниками винесено рішення щодо припинення банку, як юридичної особи. Отже, на думку скаржника, він договірні зобовязання щодо сплати відсотків не порушував.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2011 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження; призначено розгляд справи на 08.08.2011 р.; зобовязано апелянта додати до апеляційної скарги документи на підтвердження сплати державного мита в установленому законом розмірі, а саме, доплатити 29,50 грн.

У судове засідання 08.08.2011 р. представник відповідача не з*явився, про причину неявки суд не повідомив, вимоги ухвали апеляційного суду від 21.07.2011р. не виконав.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 р. розгляд даної справи відкладено на 22.08.2011 р.;зобовязано, зокрема, відповідача виконати вимоги ухвали суду від 21.07.2011 р.

19.08.2011 р. позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Харків якої області від 29.06.2011 р. по даній справі без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Артес-М»- без задоволення; судові витрати покласти на апелянта.

У судовому засіданні 22.08.2011 р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляд справи на інший день, посилаючись на те, що він не ознайомився з відзивом на апеляційну скаргу та не встиг виконати вимоги ухвали апеляційного суду від 21.07.2011 р. та від 08.08.2011 р., не сплатив додатково державне мито.

Колегія суддів, заслухавши, з цього приводу, думку представника позивача, який проти відкладення розгляду даної справи на інший день заперечує, та враховуючи, що представник відповідача мав можливість ознайомитися з відзивом на апеляційну скаргу та доплатити державне мито до даного судового засідання, але не добросовісно скористався своїми процесуальними правами, дійшла висновку про відмову апелянту у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, оскільки воно не обґрунтоване та не підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги апелянта щодо заміни назви відповідача з ЗАТ «Артес-М» на ТОВ «Артес-М»у зв*язку з реорганізацією, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб*єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення ), заміни кредитора чи боржника в зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обовязкові для нього так само, як вони були обовязкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Як свідчать матеріали, на момент отримання кредиту 21.07.2008 р. відповідач був зареєстрований у виді закритого акціонерного товариства «Артес-М», проте, 19.07.2010 р. на підставі рішення загальних зборів акціонерів, протокол № 85, було здійснено реорганізацію ЗАТ «Артес-М»на вид товариства був змінений на товариство з обмеженою відповідальністю.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку задовольнити вимогу відповідача в порядку статті 25 ГПК України: замінити ЗАТ «Артес-М»його правонаступником ТОВ «Артес-М».

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та, повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач у травні 2011 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з ЗАТ «Артес-М»на свою користь заборгованість по кредитному договору № 11/К-08 від 21.07.2008 р. у розмірі 195179,43 грн. станом на 15.03.2011 р., у тому числі: поточну заборгованість по кредиту у розмірі 151849,50 грн.; прострочену заборгованість за кредитом 21000,00 грн.; поточну заборгованість за нарахованими процентами за період з 28.02.2011 р. по 15.03.2011 р. включно 1869,47 грн.; поточну заборгованість по нарахованій комісії за управління кредитною лінією за період з 28.02.2011 р. по 15.03.2011 р. 227,32 грн.; прострочену заборгованість по нарахованим процентам 16686,84 грн.; прострочену заборгованість по нарахованій комісії за управління кредитною лінією 2185,26 грн.; пеню за несвоєчасне погашення кредиту 622,76 грн.; пеню за несвоєчасне погашення процентів 650,98 грн.; пеню за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією 87,30 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що прийняті на себе зобовязання Банк виконав у повному обсязі, натомість, боржник в порушення умов кредитного договору, а також вимог цивільного та господарського законодавства допустив прострочення оплати кредиту, відсотків по ньому та нарахованих комісій.

Отже, на підставі цього пункту договору 29.11.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів по кредитному договору, але остання на даний час залишається відповідачем незадоволеною.

21.06.2011 р. відповідач надав до господарського суду заяву про відкладення розгляду даної справи на інший день, у зв*язку з тим, що його представник був залучений до участі у іншому судовому процесі.

29.06.2011 р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване судове рішення. При цьому, суд виходив з того, що боржник в порушення умов кредитного договору допустив прострочення оплати кредиту, відсотків по ньому та нарахованих комісій.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не спростовано в апеляційній інстанції, 21.07.2008 р. між ТОВ «Український промисловий банк»та ЗАТ «Артес-М»було укладено кредитний договір №11/К-08 в національній валюті, що діє в редакції додаткових договорів про внесення змін та доповнень до нього № 1 від 25.11.2008 р., № 2 від 16.07.2009 р., № 3 від 12.08.2009 р.

Відповідно до умов кредитного договору ( пункти: 1.1,2.1 -2-3., 5.1.1 ( в редакції додаткового договору № 1), позивач зобовязався надати відповідачеві кредит на суму 314599,50 грн., з кінцевою датою повернення 19.07.2013 р., шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку, відкритого за умовами кредитного договору на поточний рахунок відповідача (вказаних у кредитному договорі) або шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів останнього.

Процентна ставка (плата за користування кредитом) згідно пункту 1.1 кредитного договору була встановлена сторонами у розмірі 22% річних; комісія за підготовку та оформлення договору 360,00 грн. з ПДВ; комісія за надання кредиту в розмірі 0,5% від суми кредиту без ПДВ.

Додатковим договором № 1 була встановлена щомісячна комісія за управління кредитом із розрахунку 3% річних від фактичної суми заборгованості за кредитом, без ПДВ.

Відповідно до пунктів 6.1.1, 6.1.2 кредитного договору відповідач, в свою чергу, зобовязався використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов кредитного договору, а також своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому кредитним договором.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору сторони погодились, що повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування ( додаток № 1 до кредитного договору). У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом кредитного договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.

Згідно пункту 4.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Комісія за управління кредитом нараховується щомісячно за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

Нарахування Банком процентів та комісій, відповідно до п.4.3 кредитного договору здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту.

Відповідно до п.4.4 кредитного договору, сплата процентів та комісій здійснюється позичальником щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця на рахунки, визначені у кредитному договорі.

Згідно пункту 4.6. кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник зобовязався сплатити у строки, передбачені п.4.4 договору проценти з розрахунку 44%, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України кредитний договір є вичерпно оплатним договором, оскільки вказана норма зобовязує позичальника повернути кредит та сплатити проценти, які за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами.

Статтями 1049,1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобовязаний повертати позикодавцеві позику у строк та у порядку, встановлені договором; та якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до приписів статті 193 Господарського кодексу України, статей 525,526,530 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, умов договору та припиняються виконанням, проведеним належним чином; одностороння відмова від їх виконання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, надання позивачем кредиту відповідачеві було здійснено на законних підставах відповідно до умов укладеного між ними кредитного договору № 11/К-08 від 21.07.2008 р., про свідчить меморіальний ордер № 001, тобто за півтора роки до відкликання банківської ліцензії Національним банком України на підставі постанови № 19 від 21.01.2010 р.

Натомість боржник в порушення вказаних вище умов кредитного договору, а також вимог господарського та цивільного законодавства, допустив прострочення оплати кредиту, відсотків по ньому та нарахованих комісій.

На підставі положень частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 229 Господарського кодексу України боржник у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобовязання , а також сплатити штрафні санкції.

Статтями 230 ГК України та 549,611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки ( пені, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення).

Відповідно до статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, відповідно до пункту 8.1 кредитного договору, у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій, відповідач зобовязався сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

За таких обставин, відповідачу за порушення строків (термінів) повернення кредиту та нарахованих процентів (плати за користування кредитом), комісії за управління кредитною лінією, було нараховано позивачем пеню у розмірі

1361,04 грн.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, свої зобовязання позивач виконав належним чином та на законних підставах, отримавши право одержати від відповідача оплату за виконання свого обовязку, та/або дострокового повернення належних йому грошових коштів у вигляді наданого кредиту, процентів (плати) за його користування, штрафних та інших санкцій у випадках, встановлених законом та/або договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до п. 9.2 кредитного договору № 11/К-08 від 21.07.2008 р. у разі порушення позичальником строків (термінів) платежів, встановлених договором, має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені його умовами, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов кредитного договору, а Позичальник зобовязаний протягом 10 календарних днів з дати надсилання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за договором , а також штрафні санкції.

Як видно з матеріалів справи, 29.11.2010 р., у зв*язку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором щодо своєчасного здійснення платежів по поверненню кредиту, процентів за його користування, позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів по кредитному договору , що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про вручення та повідомленням - вимогою банку про дострокове повернення кредитних коштів за вих. № 27/1-2720 від 29.11.2010 р.

Відтак, посилання апелянта на те, що на момент звернення банку до суду строк виконання зобовязання не настав та що останній не мав права вимоги дострокового повернення кредиту є безпідставним.

Окрім того, слід зазначити, що порушуючи питання про неправомірність нарахування Банком процентів та штрафних санкцій за спірним договором, апелянт посилається на вимоги Закону України «Про банки і банківську діяльність», проте, правові наслідки у вигляді припинення нарахування процентів, неустойки (штрафів, пені) та інших економічних санкцій, передбачених частиною 4 статті 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», застосовуються по всіх видах заборгованості банку, а не його дебіторів (боржників), як вказує апелянт. Відкликання банківської ліцензії банку та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури в силу чинного цивільного, господарського та банківського законодавства не є підставою для припинення дебіторами (боржниками) банку взятих на себе зобовязань щодо повернення отриманих кредитних коштів та плати за їх користування.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що позивач наданими до матеріалів справи документами довів заборгованість відповідача, а тому погоджується з висновком господарського суду стосовно задоволення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 195179,43 грн., в тому числі: поточна та прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 172849,50 грн.; поточна та прострочена заборгованість за нарахованими процентами та комісією за управління кредитною лінією у розмірі 20968,89 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії за управління кредитною лінією у розмірі 1361,04 грн.

З огляду на всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. у цієї справі, у звязку з чим дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. по справі № 5023/3984/11 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства та процесуального права, тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99,101, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила :

Задовольнити клопотання відповідача в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України, замінити Закрите акціонерне товариство

«Артес-М»його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Артес-М».

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артес-М»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. по справі №5023/3984/11 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артес-М»( 61105, м.Харків, проспект 50-ти річчя СРСР, будинок, 147, код ЄДРПОУ 31152071) на користь Державного бюджету України (одержувач УДК у м.Харкові; код (ЄДРПОУ) 24134490; назва банку одержувача Головне управління Державного казначейства України у Харківській області; МФО 851011; символ звітності банку 095; код бюджетної класифікації 22090200; номер рахунку 31110095700002) 25,90 грн. (двадцять п*ять грн., 90 коп. державного мита - доплати за подання апеляційної скарги .

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази з урахуванням здійсненого правонаступництва.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови складено 23.08.2011 р.